Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила закрити дисциплінарне провадження щодо судді Деснянського районного суду Києва Ірини Татаурової через сплив строків давності.
Під час Революції Гідності вона відправила під варту трьох людей «за участь у масових заворушеннях», а також позбавила водійських прав чотирьох учасників поїздки до Межигірʼя, колишньої приватної резиденції президента-втікача Віктора Януковича.
Раніше Татаурова подавала заяву про відставку, проте Вища рада правосуддя відклала її розгляд до ухвалення рішення щодо дисциплінарного провадження.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Під час засідання 23 лютого Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Деснянського районного суду Києва Ірини Татаурової та ухвалила рішення про припинення дисциплінарного провадження проти неї.
Ірина Татаурова працює суддею Деснянського райсуду Києва з 2013 року. До цього жінка здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді Вінницької області та Староміському районному суді міста Вінниці.
Під час Революції Гідності у 2013-2014 роках суддя Татаурова ухвалювала рішення проти учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона відправила під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова.
За даними слідства, чоловік разом з іншими людьми вночі прибув на вулицю Грушевського у Києві «з метою активної участі у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над представниками влади, знищенням майна, опором представникам влади із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя».
Якщо хочете бачити більше матеріалів про суддів на нашому сайті, підтримайте нашу роботу одноразово або щомісяця. Також ви можете підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Насправді ж, за словами Стогова, він навіть не знав людей, з якими нібито брав участь у протестах. В інтервʼю Hromadske.TV у січні 2014 року він розповів, що тієї ночі йшов з роботи додому, коли його «перехопили» й побили невідомі у масках, а згодом — затримала міліція.
За словами чоловіка, це сталося на відстані 3 кілометрів від вулиці Грушевського, на якій були протести.
«Я спускався по вулиці Глибочицькій (Шевченківський район Києва, — ред.) і тут події якось почали дуже стрімко розгортатися. Несподівано люди в спортивних костюмах збили мене з ніг, повалили на асфальт, притиснули до землі, натягнули шапку на обличчя і дуже вимогливо сказали лежати, мовчати і не смикатись», — повідомив тоді Стогов в інтервʼю Hromadske.TV.
На суді Стогов категорично заперечував участь в акціях протестів. Його слова підтвердили троє свідків. Жодних доказів незаконних дій затриманого не було. Однак суддя проігнорувала це та все одно винесла рішення про арешт.
За кілька днів під будівлею Апеляційного суду Києва відбулась акція протесту, яку організували близькі та друзі Стогова, а дизайнери всього світу розробили плакати на підтримку затриманого колеги.
Того ж дня Апеляційний суд змінив запобіжний захід для Стогова. Однак замість звільнення він отримав домашній арешт. Тільки у травні 2014 року прокурор виніс постанову про закриття кримінального провадження проти чоловіка через відсутність складу правопорушення.
У січні 2014 року суддя Татаурова увʼязнила ще одну людину — пенсіонера Олександра Паску. За даними слідства, він «разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами умисно організував натовп у кількості приблизно 3 000–5 000 осіб, для вчинення масових заворушень під час громадської акції «Євромайдан»».
В останній день розстрілів на Майдані Татаурова ухвалила рішення про арешт Олександра Литвиненка. Його затримали під час ходи до парламенту по вулиці Інститутській у Києві, яка закінчилась вбивствами учасників протестів.
Крім цього, Татаурова судила й учасників поїздки до резиденції Віктора Януковича «Межигір’я» 29 грудня 2013 року. Вона позбавила водійських прав чотирьох людей, які нібито «не виконали вимогу працівника міліції про зупинку транспортного засобу», а наприкінці лютого 2014-го звільнила частину з них від відповідальності.
На основі цих фактів у 2015 році Тимчасова спеціальна комісія (ТСК) дійшла висновку, що суддя Татаурова порушила присягу. Після цього Вища рада юстиції погодилася з цим висновком і звернулася до Верховної Ради з поданням про її звільнення. Тоді суддю звільнили за порушення присяги.
Проте згодом Верховний Суд скасував рішення про звільнення Татаурової через відчутність доказів грубих порушень. А вже у 2020 році суд скасував і постанову Верховної Ради — через процедурні порушення під час її ухвалення.
19 серпня 2020 року Татаурову поновили на посаді, а 30 червня 2021 року нині ліквідований Окружний адміністративний суд Києва постановив поновити її заднім числом (з 17 січня 2017 року) з виплатою майже 1,5 мільйона гривень компенсації за вимушений прогул.
У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомило Татауровій про ще одну підозру за незаконне рішення під час Революції Гідності.
З минулого року Вища рада правосуддя розглядала нову дисциплінарну справу щодо судді. Сама ж Татаурова подала до ВРП заяву про звільнення у відставку з пожиттєвим утриманням. ВРП відклала її розгляд на час розгляду дисциплінарної справи.
Згідно із декларацією судді, у 2024 році вона отримала 1,45 мільйонів гривень зарплати та понад 88 000 грн пенсії.
