Від них сподівались, що вони змінюватимуть країну. Натомість, вони почали «рубатися» за ключові ділянки економіки. Нинішні можновладці, замість повного оновлення чиновницького класу через конкурси, просто розставляють своїх пішаків на посадах. Реформи – це ж так нудно, набагато цікавіше притиснути представників конкуруючого клану своїми фігурами і сказати переможно: «Вам мат!».
Можна впевнено сказати: своїх помічників народні депутати люблять і цінують. «Слідство.Інфо» вже розповідало, як Олег Ляшко заповнив ними свій виборчий список.
Як колишні нардепи Арсен Аваков і Павло Петренко прилаштували їх у своїх міністерствах – внутрішніх справ та юстиції.
Як помічники Арсенія Яценюка потрапили до верхівки Кабінету міністрів і стали нардепами.
Як екс-помічники Віталія Кличка посіли не останні місця у Київській міській державній адміністрації.
Та це далеко не повний перелік депутатів – героїв минулого скликання, що видали путівку у велике майбутнє своїм помічникам.
Віталій Шабунін, голова ГО «Центр протидії корупції»:
– Немає жодного ефективного депутата, який не мав ефективної команди. Ці депутати мають досить професійну команду помічників. Як правило, це великі гроші. Це там 8-7 людей. Хто обмежений ресурсом, це 2-3 людей. В минулому парламенті, коли були на це гроші, то можна було мати 2 -3 помічників тільки з бюджету самої Верховної Ради, достатньо професійних. В парламенті цьому я взагалі не розумію, за що вони тим людям платять.
Петро Порошенко цінує єдність. Колишній народний депутат, а нині Президент продемонстрував це своїм колишнім помічникам, про яких не забув. Мало не кожен з них має тепер тепле містечко.
Так, колишній помічник Петра Олексійовича Юрій Федоров у червні 2014 року отримав посаду Заступника начальника Управління державної охорони. Більше того, Юрій Віталійович також очолив службу безпеки Президента України.
Ще одним щасливчиком став Володимир Петрович Гунчик. Нині людина з ідентичними ПІБ очолює Волинську обласну державну адміністрацію. Не лишився без діла і ще один екс-помічник – Володимир Федорчук. Йому дісталась посада заступника міністра кабінету міністрів України. Непогано влаштувався й Володимир Прокопів. Він сидить у кріслі заступника директора департаменту по контролю за використанням земель Державної інспекції сільського господарства України.
Частину своїх довірених осіб Президент провів у Верховну Раду. Його колишні помічники Іван Мельничук та Ірина Фріз отримали депутатські мандати в складі Блоку Петра Порошенка. Людмилі Дараган і Людмилі Яценко доручили не менш відповідальну роботу – нині вони як помічниці допомагають Порошенку-молодшому, який лише набирається досвіду у великій політиці.
Віталій Шабунін:
– Треба зрозуміти: немає типового правила. Кожен депутат формує свою команду по-різному. Для когось помічники – це чай приносити, пошту приймати. В когось помічники пишуть закони і ведуть переговори з міністрами і в прямому ефірі виступає і продвигає свій закон. Тобто, це дуже різні люди і дуже різні команди. Від чого це залежить? Від цілей депутата.
Мабуть, дуже амбітні цілі у заступника голови фракції «Народного Фронту», нардепа-довгожителя Миколи Мартиненка, який віднедавна фігурує в кримінальному розслідуванні, ініційованому швейцарськими правоохоронцями.
Схоже, у пана Мартиненка на перший план вийшли людські почуття, коли він вирішував, що ж робити зі своїми екс-помічниками, що втрачали роботу. У депутата виявилася щедра натура.
Ще б пак! Адже одразу 9 екс-помічників Миколи Мартиненка мали честь потрапити до виборчого списку «Народного Фронту». Більше того, четверо таки вибороли право носити депутатський значок. Це Олена Бойко, Ігор Гузь, Олена Ледовських і Дарина Ледовських. Щоправда, остання, після хвилі обурення у соціальних мережах її молодим віком, згодом відмовилася від мандату. Чому саме цих людей провів у парламент Мартиненко? Версії різні і не завжди приємні.
Тарас Березовець, політтехнолог:
– Стають народними депутатами той, хто спить з депутатом або здійснює для них якісь приватні послуги. Носить портфель чи є їхнім скарбником. Це найчастіше. Якраз найбільш професійна частина, вона дуже рідко потрапляє в депутати. Можливо їм може світити посада депутата міської ради.
Чи співпадіння те, що після кар’єрного стрибка Олександра Турчинова деякі з його екс-помічників також пішли на підвищення? Навряд.
Наприклад, екс-помічник Турчинова Олександр Сочка став депутатом парламенту від «Народного фронту», де «кривавий пастор» є одним з лідерів.
Цікаво, що в помічниках у Олександра Турчинова фігурував і такий собі Сергій Чеботар. Ідентичні ПІБ має опальний колишній заступник міністра внутрішніх справ. Йому довелося звільнити своє крісло після того, як поряд з будівництвом, яке пов’язують з його родичами, напали на журналістів.
Отримали тепленькі посади й інші екс-помічники Турчинова – Валерій Бабенко та Сергій Бугай. Перший очолив Секретаріат Голови Верховної Ради України, а другий переїхав у Секретаріат Кабінету міністрів.
ОЛЕКСАНДР ГУМЕНЮК, Слідство.Інфо