Оточені водоймами ліси Жукового острова в Києві завжди не давали спокою київським забудовникам. Мальовничу територію намагалися загарбати незалежно від влади.
«Більш пафосної спроби щось забрати під забудову настільки незаконно і на такій великій площі, як це було з Жуковим островом, Київрада не робила ніколи. Жуків острів залишився останньою великою ділянкою природної заплави Дніпра в цій частині. Лише тут можна побачити, яким був Дніпро взагалі до того, як тут утворився Київ, до того, як освоїли решту території, ну, і нарешті, до того, як затопили водосховище», – каже заступник Голови Національного екологічного центру України Олексій Власилюк.
Тепер про Жуків острів згадала прокуратура. Успіхи вражають: правоохоронці кажуть, що лише за останній місяць визволили з «приватного полону» більше сотні гектарів земель заказника. Найбільший ажіотаж викликала новина про повернення 93-ох гектарів, де планував звести собі «Межигір’я-2» соратник екс-президента Януковича Юрій Іванющенко. Слідство.Інфо» звернуло увагу на інше повідомлення – і так натрапило на ще одного цікавого персонажа.
«Господарський суд міста Києва задовольнив позовні вимоги прокуратури столиці та повернув у власність громади майже 16 гектарів землі, що відносяться до заповідної території «Острів Жуків».
Мова йде про землю за цим парканом. У 2010-му році рішенням Київради вона опинилася в оренді житлово-будівельного кооперативу «Совські ставки».
Що встигли зробити орендарі за п’ять років? Побачити це заважали огорожа та масштаби ділянки. Зазирнути за паркан допоміг нардеп Ігор Луценко, який і раніше активно боровся проти незаконних забудов.
З висоти пташиного польоту картина відкривається невинна. На огородженій території – жодних ознак активності. Тобто, будівництво тут так і не почалося.
«Повернення київських земель, які були розграбовані попередньою владою, є пріоритетом у роботі прокуратури міста» – цитують виконувача обов’язків прокурора Києва Олега Валендюка у тому ж повідомленні.
Насправді ж мова йде не про колишню владу, а якраз про владу нинішню.
Поруч з героїчно відвойованою, за словами прокуратури, землею – ще одна ділянка. З яхтами, будиночками і спортивним майданчиком. Це територія яхт-клубу «Маячок». Його власник – компанія «Рекреаційно-оздоровчий центр «Зелений порт».
За даними фізичних та юридичних осіб, 50% «Зеленого порту» належить британській компанії «Хітон Ресорсес». Ще 50% – Павлу Рябікіну.
Павло Рябікін – заступник голови Київської міської держадміністрації. Перед тим, як стати замом у Віталія Кличка, він встиг попрацювати керівником юркомпанії, заступником міністра транспорту та зв’язку і навіть послом у Данії. А ще – тричі сидів у кріслі нардепа. Востаннє – у 2012-му під прапорами УДАРу. Рябікіни не бідують. В останній декларації у них – понад сім з половиною мільйонів гривень доходів.
З них зарплатня заступника голови КМДА – трохи більше ста п»ятдесяти тисяч. Левова частка заробітку Рябікіна – здача в оренду майна – 2 мільйони 597 тисяч 440 гривень, а також відчуження нерухомості – 2 мільйони 52 тисячі 847 гривень. Не менше враження справляє і майновий розділ.
Та повернімося до землі і «Зеленого порту» Рябікіна. У 2002-му-2003-му роках київські депутати віддали цій компанії в оренду більше 15-ти гектарів Жукового острова. Згодом частину забрали. Щоб знову віддати… Рябікіну?
Сам заступник голови КМДА пояснює це так:
– Учредители на тот момент оказались под давлением городской администрации. Это была молодая команда имени мэра Черновецкого. И их убедили: чтобы у вас не было проблем, надо перевести из аренды в собственность.
Частину земель «Зеленого порту» у 2010-му передали… ЖБК «Совські ставки». За даними реєстру фізичних і юридичних осіб, керівник ЖБК «Совські ставки» – Олена Коломієць. Людина з аналогічним прізвищем і ім’ям значиться керівником ще однієї організації – «ОСББ Шовковична, 22». Серед засновників останнього знаходимо й Павла Рябікіна. Зв’язок між компаніями підтверджує і сам заступник голови КМДА.
– На сегодняшних день это сродненные проекты – 50% в «Зеленом порту» принадлежат той же компании, которая владеет 100% «Совских ставков».
– Я правильно понимаю, что когда «молодая команда» давила на «Зеленый порт», то это фактически компаньоны на компаньонов?
– Нет, там компаньонов не было, там просто были достаточно сложные взаимоотношения, суть которых я сейчас уже не помню.
Усю складність стосунків легко прояснюють документи. «Зелений порт» отримав ділянку під об’єкт рекреації. Ним став яхт-клуб. «Совські ставки» ж отримали землю «для житлового будівництва та облаштування лінійних об’єктів транспортної інфраструктури».
Що ж у такій схемі могло обурити прокуратуру? І за що вона «наїхала» на заступника Кличка?
«…спірна земельна ділянка не може надаватися для житлової забудови. … ЖБК «Совські ставки» не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до Житлового кодексу УРСР», – йдеться в документі з прокуратури.
Рябікін каже, що звинувачення надумані. Насправді правоохоронці завжди хочуть одного – відступних.
– Предлог, по большому счету, был один: заплатите денег, и мы оставим вас в покое.
У меня был прямой конфликт с бывшим прокурором города, который предлагал мне помочь ему крышевать незаконные строительства. Я на это не согласился.
Активність прокуратури дивує й екологів, які до цього воювали з Рябікіним і ко.
«Що значить повернути Києву? – обурюється Олексій Власилюк. – Ні в одному з цих повідомлень ні слова не сказано, що ця ділянка повертається в склад заказника. Ні слова про це не говориться. Якщо просто одні регіонали повтікали в Росії, в Австрію, там ще кудись, і зараз прокуратура їх поверне, щоб Київрада надала їх під забудову ще комусь, то це абсолютно не те, що хотілось би».
Ми хотіли почути версію подій від прокурора, якого звинувачує Рябікін. Та знайти Сергія Юлдашева не вдалося. Він втратив посаду. А без очільника мовчать і його колишні підлеглі.
Прізвища Юлдашева і Рябікіна разом ми знайшли у документах. Прокуратура передала до суду ще одне провадження за підписом прокурора, що стосується заступника голови КМДА і його землі. «Рябікіним 19.11.2014 до Київської міської державної адміністрації було подано заяву про передачу йому земельної ділянки для реконструкції нежитлової будівлі під житлово-офісну».
Мова йде про провулок Бехтерівський, 6, за кількадесят метрів від Покровського монастиря. Сам будинок Рябікін викупив ще кілька років тому. Тепер, уже на високій чиновницькій посаді, намагався ще й на 25 років орендувати під ним землю. Запевняє – щоб належно сплачувати податок і наповнювати бюджет. У прокуратурі в щирість намірів не повірили.
«…В подальшому Рябікіним, як заступником Київського міського голови, незважаючи на конфлікт інтересів та відповідні заборони… особисто підписано та погоджено подання до проекту рішення київської міської державної адміністрації».
Розвиток подій став для прокурора несподіванкою. Рябікін не приховує свого задоволення.
– Я могу констатировать, что прокурор с работы снят, люстрирован. Суд сделал однозначное решение, что там не было никаких коррупционных предметов для рассмотрения – это был надуманный повод для составления коррупционного протокола. Я – на своем месте.
Війна правоохоронних органів і чиновників тільки починається. Буде багато жертв – винних, невинних і удаваних. Та буде й позитив – звільняться важливі крісла для тих, хто готовий не за командою згори, а свідомо ламати корумповану систему.
МАРІЯ ЗЕМЛЯНСЬКА, Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» для проекту «Слідство.Інфо»