У Харкові теж є свій «Еліта-центр» – тут люди, які вклали у житловий будинок свої гроші, чекають своїх квартир уже 10 років. Один з засновників будівельної фірми – колишній податківець, який, за його словами, витратив на довгобуд 600 тисяч доларів.
Історія цього будівництва налічує без малого десять років. Люди, які хотіли купити квартири, здали гроші, банк сформував фонд фінансування будівництва, а той передав ці кошти будівельній організації «Інтернаціоналіст-1». Тільки от новосілля святкувати буде важко. Бо «Інтернаціоналіст-1» звів лише кілька поверхів, а тепер ще й самоліквідується.
СТЕФАН ЯКІМОВ, інвестор будівництва:
– У меня был договор непосредственно с банком. С «Укрсоцбанком» договор ФФС – фонда финансирования строительства
Стефан Миколайович каже, що ще у далекому 2006-му сплатив сто відсотків вартості своєї майбутньої квартири. Коли зрозумів, що будівництво не ведеться, вимагав повернути гроші. Ща цей час і таку суму давно купив би інше житло. Та банк йому відмовив. Мовляв, усі питання – до «Інтернаціоналіста-1».
У будівельній фірмі «Інтернаціоналіст-1» цікаве все – починаючи з назви. Вона дуже нагадує іншу. Буквально за кілометр від будмайданчика «Інтернаціоналіста-1» стоять кілька житлових будинків, які звів МЖК «Інтернаціоналіст». Там люди без отримали свої квартири без жодних проблем. У тих, хто зв’язався з майже тезкою, справи пішли гірше.
ОЛЕНА МІСНІЧЕНКО, інвестор будівництва:
– Все оформили, оплатили. Сказали – ждите. Потом, по-моему, через год, нас попросили подъехать продлить договор, потому что они не успевали якобы и заверили, что все будет хорошо, все нормально. Мы подписали договор. И потом все, тишина.
З’явилися перші дива. В «Інтернаціоналісті-1» запахло детективом.
ОЛЕНА МІСНІЧЕНКО, інвестор будівництва:
– Но сказали, что оплачивать нужно не всю сумму, а, по-моему, один раз в сутки оплачивать надо было, по-моему, сорок пять с копейками. Ну, это получалось несколько платежей, там, семь или восемь платежей.
Щоб бізнесмени відмовлялися від грошей? Сумнівно. Хіба що їм задля чогось треба було сховати ці проплати – щоб вони не підпадали під вимоги фінансового моніторингу. Щоб про них не треба було повідомляти податківців. Тому суми мали бути менші.
Паралельно «Інтернаціоналіст-1» успішно вів справи не тільки з громадянами, які мріяли про власну квартиру Він ще й виконував будівельні роботи для інших підприємств. Так, у 2006 – 2008 роках він отримував гроші за виконання будівельних робіт. Як вказано в документах – для Люботинського заводу «Продтовари». Всього – майже 22 з половиною мільйони, що за тодішнім курсом складало близько 4,5 мільйонів доларів.
Ми намагалися з’ясувати, які ж роботи було виконано. Однак, отримати коментар у директора заводу нам не вдалося, бо, як пояснила нам секретарка, документи майже десятирічної давнини навряд чи збереглися. Та й з нинішніх співробітників тоді ще ніхто не працював на заводі.
Ми намагалися завітати з візитом до Люботинського заводу продтоварів, однак під час зйомки з воріт заводу вибіг молодик і напав на знімальну групу, при цьому лаючись і погрожуючи.
Але ж ми – про будівництво житлового будинку.
Від «Інтернаціоналісту-1» проплати пішли на фірми, які було зареєстровано за неіснуючими адресами. Наприклад, на ПП «Етра Буд», ТОВ «Еліт.ТД», ПП «Альтіс-ТМ», «Мадді Інтернейшнл». Є підозра, що мова може йти про те, що правоохоронці називають відмиванням коштів.
Селище Рогань, вулиця Харківська, 3. Як бачимо, ПП «Етра Буд» тут немає, про його засновницю Сафонову Ірину Анатолїївну ніхто не чув.
Селище Липці, вулиця Пушкінська, 20. Це будівля колишнього дослідного заводу, де зараз є тільки одна людина – його сторож. Фірмами «Мадді Інтернейшнл» та «Альтіс.ТМ», яким нібито платив «Інтернаціоналіст-1», тут і не пахне. Місцеві жителі кажуть, що колись сюди вже приїжджали податківці, шукали ці фірми, але не знайшли, та виключили їх з реєстру.
Схожі питання тепер виникають і до «Інтернаціоналіста-1», який досі не побудував харків’янам обіцяні квартири. Нам вдалося видзвонити засновника фірми-забудовника Андрія Гончаренка.
АНДРІЙ ГОНЧАРЕНКО, засновник фірми-забудовника:
– По этому дому. Были уголовные дела. Проверяли прокуратура, проверяло следствие. А почему-то они говорят, что они вложили деньги, а я вот в этот дом вложил 600 тысяч долларов лично своих. Они Вам это говорят или нет? Я не простой инвестор, я купил этот дом, вошел в состав учредителей, когда он был на первом этаже.
До того, як стати інвестором-бізнесменом, Андрій Гончаренко працював у обласній податковій адміністрації.
Тим часом бабусями вже встигли поставати деякі інвестори будівництва.
ІРИНА БОНДАРЕНКО, інвестор будівництва:
– За период с начала строительства и по сегодняшнее время произошло немало жизненных историй. Кого-то уже нет в живых, успели родиться де, и вот моя внучка, ей уже на сегодняшний день 6 лет. Собственно, эта квартира и была предназначена для этой молодой семьи, которая в то время ждала своего ребенка. На сегодняшний день ребенок – инвалид и вот у них необходимость в том, что они сейчас снимают квартиру, чтобы жить, решать свои жизненные проблемы.
Гроші інвесторів зникли, фірма-забудовник у процесі ліквідації, карні справи закрито. Слідство пише заявникам, що їхніми грошима шахрайським способом ніхто не заволодів. Мабуть, вусе зроблено по-чесному.
СЕРГІЙ ЄРМАКОВ, Слідство.Інфо