13 січня “Слідство.Інфо” розповіло про те, як деякі працівники Товариства Червоного Хреста України роблять на благодійності прибутковий бізнес.
На офіційному сайті організації одразу з’явилася заява про проведення комплексної перевірки за оприлюдненими нами фактами.
“З повагою до журналістів “Громадського ТБ”, які відомі своїми резонансними розслідуваннями і чіткою громадянською позицією, повідомляємо, що факти, подані в передачі, будуть детально перевірені.”
Ба більше, після цієї заяви, у прямому ефірі “Громадського телебачення” юрист Товариства Червоного Хреста України запропонував нам здійснювати перевірку разом.
ОЛЕГ МИХАЙЛОВ, юрист Товариства Червоного Хреста України:
– Мы очень хотели бы чтобы максимально открыто была проведена такая проверка. Мы будем рады привлечению любого количества специалистов и вас как журналистов.
Вже наступного дня після заяви Олега Михайлова нам разом з групою волонтерів вдалося потрапити на перевірку до столичної філії організації – отримати коментарі керівників районів, де відбувалися закупівлі та навіть зафіксувати чергові порушення в їхній роботі.
В офісі перебували керівники всіх районів столиці. Перевірка йшла повним ходом.
МИХАЙЛО ТУЛЬСЬКИЙ, волонтер Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України:
– Выглядела она в виде перекрёстной проверки, пришли 10 глав районов, и каждый проверял чужие папочки. То есть, одни люди, которые подозреваются в коррупции, проверяли других людей, которые тоже подозреваются в коррупции.
Нам надали доступ до будь-яких документів, які нас зацікавлять. Невідповідності знайшлися вже у першій відомості – про нібито передану людям зубну пасту.
БОЖЕНА МАКОВСЬКА, волонтерка Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України:
– Мы посчитали количество зубной пасты. В Соломенскую организацию районную поступило 3 тысячи 672 штуки. По ведомостям и по актам передачи оказалось, что выдали на руки людям 3 тысячи 864.
Голова Солом’янської організації одразу почала запевняти, буцімто якоїсь відомості не вистачає, тому підрахунки можуть неточними. А наступного дня повідомила, що після нічного перерахунку всі цифри зійшлися.
Далі – більше. Ми перевірили документи про отримання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеними особами. Для цього взяли списки з адресами у Києві, де нібито мешкають переселенці. Першої ж у списку просто не існує.
МИХАЙЛО ТУЛЬСЬКИЙ, волонтер Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України:
– Алло, добрый день, я прошу прощения, меня зовут Михаил, я волонтёр Красного Креста. Вы проживаете на улице Заломова, дом 15, правильно?
– Да.
– А подскажите, пожалуйста, есть ли у вас где-то рядом Заломова, 15-Б?
– Нет, такого дома нет. Нет, Заломова 15 — это частный дом, он один здесь, ни «А», ни «Б» нет.
Ще за п’ятьма адресами телефони не відповідали, а шоста виявилася … адресою кафе. Факт отримання гуманітарки від Червоного Хреста підтвердив лише один чоловік з тих, кому ми дзвонили.
Паралельно з перевіркою ми спілкувалися з головами районів. І дізнавалися про долю їхніх підлеглих, яких ми спіймали на торгівлі гуманітарною допомогою.
– Я у вас в районе покупала гуманитарную помощь. У вас работает некая Тамилла?
ВАЛЕНТИНА РОМАНЮК, голова Деснянської районної організації Товариства Червоного Хреста України в м. Києві:
– Да, работает.
– Вы знали о том, что она продавала?
– Нет.
– Она продолжает работать?
– Да.
– Почему?
– А почему нет?
– Мы можем сейчас с ней встретиться? Давайте сюда вызовем.
– Давайте.
От тільки на камеру керівниця Деснянської організації Червоного Хреста говорити з підлеглою категорично не хотіла.
ВАЛЕНТИНА РОМАНЮК, голова Деснянської районної організації Товариства Червоного Хреста України в м. Києві
– Разрешите перезвонить. Наверное, я в туалет зайду, честное слово.
Звичайно ж, на приїзд пані Таміли ніхто не розраховував. Жінку ми того вечора так і не побачили.
Як не побачили і пані Соляник, почесного донора і керівника первинної організації на заводі «Артем», що продавала людям шоколадки з мармеладом та бегемотиками.
НАТАЛІЯ ПОНОМАРЬОВА, голова Шевченківської районної організації Товариства Червоного Хреста України в м. Києві:
– Светлана, у нас тут телевидение на Софиевской. Ты не можешь приехать пообщаться?
– Я не могу, я сейчас на производстве.
Керівниця Світлани Соляник обіцяє звільнити свою підшефну.
НАТАЛІЯ ПОНОМАРЬОВА, голова Шевченківської районної організації Товариства Червоного Хреста України в м. Києві:
– Вона сказала, що сама працює зі спонсорами і вона мене не повідомляла. Виходить, що один із представників Червоного Хреста нікому не підконтрольна?
– Виходить так, це первинна організація. Я маю її контролювати.
– А що робити в таких випадках?
– Просто звільняти її від обов’язків і переобирати.
– А хто має звільняти?
– Ну, я маю це зробити. І я це зроблю, бо вона паплюже Червоний Хрест, розумієте?
Після виходу в ефір першого сюжету на нас почали виходити інші люди, яким було що розповісти про діяльність Товариства. Наприклад, його колишня співробітниця в Оболонському районі Ірина.
– Может, потому я ей и не понравилась, потому что много чего видела, много чего знаю.
– А вы продажей этой гуманитарки занимались?
– Да, это есть. Я же говорю, есть план по количеству денег в год, сколько должны собрать в Красном Кресте. Организации могут давать нам какие-то товары и вот, естественно, распространение шло этих товаров, Кириенко непосредственно этим вопросом занималась.
Голова осередку Оболонського району ці звинувачення відкинула.
ЛАРИСА КИРІЄНКО, голова Оболонської районної організації Товариства Червоного Хреста України в м. Києві:
– То, что Ирина у нас была старшей медсестрой, и мы расстались с ней не очень хорошо. Она не очень честная в документации. Плюс, она человек, который употреблял спиртные напитки.
– То есть, она наврала насчёт продажи?
– Она вам трактует не так.
– А как можно трактовать продажу и распространение гуманитарной помощи?
– Ми благодійна організація, ми збираємо членські внески від тих людей, які просто хочуть дати нам ці гроші.
Після більш ніж двох годин спілкування з головами районних організацій і перевірки документів представникам Червоного Хреста урвався терпець. Нам з волонтерами заявили, що вже час розходитися.
АННА БУРДИЛЯК, волонтерка Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України:
– Нам не дали проверить ведомости по «Кока-коле» и чипсам. Мы отложили это на следующий день, потому что уже 6 часов вечера, поздно и у нас нет возможности иметь доступ к этим документам сегодня.
От тільки “наступного дня” до перевірки нас уже ніхто не допустив.
МИХАЙЛО ТУЛЬСЬКИЙ, волонтер Київської міської організації Товариства Червоного Хреста України:
– В принципе можно говорить, что нас обманывают, создают картинку: мол, ребята, приходите, проверяйте, всё открыто, а на самом деле всё это ширма.
Обіцянки про співпрацю лунали й на прес-конференції Товариства.
ІВАН УСІЧЕНКО, Президент Товариства Червоного Хреста України:
– Шановний, ось, будь ласка — генеральний секретар і заввідділом гуманітарки, які цим займаються, залиштесь і позаймайтеся цими питаннями.
ДМИТРО КУЗІН, юридичний радник Transparency International Ukraine:
– На прес-конференції було чітко заявлено керівництвом Червоного Хреста, що вони запрошують громадськість, що вони прозорі нібито, але насправді виявилося навпаки.
На превеликий жаль, розрекламована відкритість благодійної організації закінчилася після кількох годин перевірки за нашої участі. Вони показали, що від слів до справжніх реформ у Товаристві шлях довгий. Та це не повинно зупиняти чесних людей всередині і за межами організації, для яких допомога ближньому – це життєве кредо, а не спосіб заробити.
ДМИТРО КУЗІН, юридичний радник Transparency International Ukraine:
– Transparency International Україна разом зі “Слідством.Інфо” підготували відкрите звернення до усіх небайдужих громадян, щоб вони повідомляли відомі їм факти зловживань, з якими вони стикаються в Товаристві Червоного Хреста.
Колишні й нинішні працівники Червоного Хреста разом із громадськими активістами та волонтерами з різних регіонів об’єднують свої зусилля, щоб зламати систему, яка руйнує усі базові принципи міжнародної доброчинності.
ОЛЕНА КОЗАЧЕНКО, Слідство.Інфо