Засоби масової інформації у демократичному світі – це очі суспільства, які пильно стежать за владою і контролюють кожен її крок. У нас – навпаки. В Україні ЗМІ часто належать владі. «Слідство. Інфо» з’ясувало, чому владі так важливо утримувати медіа і скільки коштує українцям це задоволення.
– Державні ЗМІ – це все одно, що державна церква, – переконаний директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко. – Якщо ми говоримо, що свобода релігії – це від’єднання держави і церкви, що це не повинно змішуватися, то свобода слова – це те ж саме. Держава і преса не можуть об’єднуватися.
Тарас Шевченко розповідає, що в країнах західної демократії, де цінності свободи закладені давно, ніколи, в принципі, не було державних газет
Але Україна успадкувала з Радянського союзу звичку мати пресу підконтрольну владі. Більше того – утримувати цю пресу за рахунок своїх громадян. І зміна облич у владі на цю звичку не впливає. Ні після Помаранчевої революції, ні після Євромайдану ситуація не змінилася.
Закон «Про роздержавлення держаної та комунальної преси» є одним з тих, який стоїть у списку обов’язків України перед Радою Європи. Це закон, який не ухвалюється вже понад 10 років.
– Через 23 роки після падіння комуністичного режиму у нас все одно залишається близько семисот чи восьмисот видань, де співзасновниками є органи влади, – розповідає народний депутат Андрій Шевченко, який ще з 2006 року лобіює прийняття закону про суспільне мовлення та закону про реформування державних та комунальних ЗМІ.
Андрій Шевченко каже, що існування комунальних ЗМІ – це приниження для редакційного колективу, який повинен вихваляти місцеву владу, для редактора, який з протягнутою рукою щороку ходить і випрошує гроші на газету, приниження для влади і приниження для читача
Навесні, після подій на Майдані, був шанс ухвалити закон «Про роздержавлення державних та комунальних ЗМІ». Але депутати його провалили. Медіа-юрист Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська ще до виборів у своєму блозі розповіла про причину:
– Провальне голосування за законопроект «Про реформування державних та комунальних ЗМІ» було викликано тим, що скоро будуть вибори. Вибори до парламенту і вибори до місцевих рад. І депутати, політики хотіли би залишити в руках такий керований інформаційний ресурс.
Головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська закликає нардепів дати можливість тим комунальним ЗМІ, які мають достатні для цього ресурси, стати незалежною пресою
А Тарас Шевченко пояснює детальніше, хто завалив закон і чому:
– Найбільш радикально серед демократичного крила проти закону про реформування виступала «Свобода», яка прямо декларувала, що відмовлятися від державних газет, особливо у час війни, чи напередодні війни, це загроза для інформаційної безпеки, це не потрібно. Реально, на наше переконання, майже ніхто з політиків, особливо тих, які є лідерами партій, не зацікавлений в реформуванні державної преси. Тому що будь-яка партія, яка приходить до влади, розуміє, що має безкоштовний ресурс для власного піару.
Ілюстрація до слів медіа-експертів – свіжий приклад цензури в міській комунальній газеті міста-супутника атомної електростанції Кузнецовська, що на Рівненщині.
Редактор, яка опублікувала звернення депутатів, опозиційних до керівника міської ради – позбулася посади. Але перед тим керівник міста зателефонував їй з вказівками як їй слід було відмовитись від публікації.
Ось уривок з діалогу (записаний на диктофон в телефоні) між в.о. міського голови Кузнецовська Ігоря Куца (ВО «Батьківщина») та на той час головної редакторки міської комунальної газети «Вісті Кузнецовська» Валентини Левицької:
– Ви мали не розміщувати цю інформацію.
– А як я мала відмовити?
– Ви не відмовляєте, ви мали написати два-три речення і все. І написати, що всі сторінки зайняті.
Валентина Левицька каже, що після її звільнення газета не виходить
А закінчив розмову в.о. мера чітким натяком редактору: «І тепер ви своїми цими пісульками будете на сесії просити гроші?».
Ігор Куц не вважає, що тиснув на редакторку
Ігор Куц так прокоментував поширений в мережі аудіо запис його розмови з редакторкою:
– Те, що там розміщене, я не можу сказати, чи воно відповідає дійсності, не відповідає дійсності… Я не вважаю, що здійснювався якийсь тиск на керівника комунального підприємства.
Ні прокуратура, ні НСЖУ не захистили редакторку. Наразі вона оспорює своє звільнення в суді власними силами.
А ще на Рівненщині є приклад міжрайонної бюджетної ФМ-станції.
– З п’ятої до сьомої ранку йде ФМ-радіо на кілька районів півночі Рівненщини, – розповідає екс-редакторка Валентина Левицька. – Всі вже і плюються депутати, но тєм нє мєніє вони за це голосують. Хто в п’ятій ранку буде його слухати? А це тому, що ми забезпечуємо роботою «своїх» людей.
Ви готові платити групі людей, яка може вам брехати, приховувати від вас важливу інформацію, не звітуватися за витрачені кошти і керувати вами на чиєсь замовлення? Власне, це ми всі з вами хоч не хоч, але робимо через податки, які, зокрема, йдуть і на утримання державних та комунальних ЗМІ.
– Державні і комунальні медіа, якщо говорити і про газети, і про телебачення – це понад мільярд гривень, – розповідає директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко, який досліджував тему утримання цих ЗМІ ще у 2010 році. – Значна частина цього йде на національну телекомпанію, національну радіокомпанію і обласні. Газети обласних рівнів, районних, центральних органів влади – це сотні мільйонів щонайменше.
Державно-комунальну пресу мають практично всі органи державної влади найвищого рівня і більшість обласних адміністрацій, облрад, райрад і міськрад. Ще й по декілька різних. Дехто має і телеканали. Своїх ЗМІ не мають усього-на-всього кілька міністерств.
Ось лише короткий огляд найцікавіших фактів, які нам вдалося отримати через інформаційні запити, які ми надіслали у понад 50 державних органів.
Лідером місцевих державних адміністрацій з витрачання на пресу коштів громади є Київ – на дві газети, телеканал і радіостанцію минулого року Київрада витратила понад 28 мільйонів.
У рубриці «нерухомість на халяву» перемогла Запорізька комунальна газета, яка орендує майже 500 квадратів приміщення за 1 гривню в рік.
Найдорожчий журнал у Міністерства закордонних справ – примірник «Зовнішніх справ» коштує якихось 900 гривень.
Кабмін виділяє 4-5 мільйонів на «Урядовий кур’єр». Верховна Рада на свою газету, журнал і телеканал минулого року витратила понад 21 мільйон і цього, воєнного року, близько 13 мільйонів.
Близько двох мільйонів доларів у 2009 році витрачало на свої ЗМІ Міністерство оборони. Цього року наразі невідомо – міністерство не відповіло на запит.
Але лідером державного марнотратства став Національний банк. П’ять друкованих ЗМІ – журнал, два додатки до журналу і два бюлетеня. На все це йде понад пів мільйона щороку. Окрім цього, попередній керманич Нацбанку Сергій Арбузов створив собі банківський телеканал у який вклали 220 мільйонів бюджетних гривень. Новий керівник Нацбанку обіцяє телеканалу позбутися.
Детальніше аналіз відповідей на інформаційні запити дивіться нижче:
Регіональні державні органи влади обласного рівня
| № | Орган влади | Назва ЗМІ, засновником чи співзасновником якого є орган влади | Витрати в грн. з бюджетних коштів | Витрати бюджетних ресурсів на ЗМІ (нерухомість, пільгова оренда тощо) |
| 1 | Вінницька ОДА | Літературно-мистецький журнал «Вінницький край» (наклад – 1000 прим.) | 2011- 227,450 тис. грн
2012 – 300 тис. грн 2013 – 320 тис. грн 2014 – 420 тис. грн, за 9 міс. Використано – 299,02 тис. грн |
Приміщення, яке належить до спільної комунальної власності громад області – 47 кв.м (за оренду за ці роки платили 916-944 грн./рік |
| 2 | Одеська ОДА | Газета «Одещина» | – | |
| Газета «Чорноморські новини» (виходить двічі на тиждень, тираж – 25 320 – 27 340 екз. на місяць) – 9 чол. штату | 2011-2013 – 0 грн
2014 – 250 тис.грн, за 9 міс. використано 187 300 |
Приміщення 150 кв.м. орендує у видавництва «Чорномор’я” | ||
| 3 | Полтавська ОДА | Не є засновником ЗМІ | ||
| 4 | Запорізька ОДА | Газета «Запорізька правда» 259 960 прим. на рік | 2011- 99 500
2012 – 552 086,70 2013 – 385 406 2014 – засновником стала облрада |
Станом на грудень 2013 газета орендувала приміщення площею 457,4 кв.м. за 1,20 грн на рік |
| 5 | Київська міська рада | Газета «Хрещатик» | 2011 рік – 3 760 900
2012 рік – 3 957 359,22 2013 рік – 3 968 000 2014 рік – 2 634 400,00 (за 9 місяців 2014 року) |
Редакція газети «Хрещатик» орендує приміщення у ДП «Київжитлоспецексплуатація » в межах експлуатаційних витрат:
-вул. Б.Хмельницького, 26-Г – 910,40 кв.метрів (середня вартість в місяць – 6,0 тисяч гривень); – вул. Володимирська, 51-А – 222,9 кв.метрів (середня вартість в місяць – 2,1 тисяч гривень) |
| ТК «Київ» | 2011 – 15319,9 тис.грн
2012 – 15 421,9 тис.грн 2013 – 17677,1 тис.грн 2014 – 20 779, 7 (план), 13778,4 (за 9 міс) |
|||
| Радіостанція «Голос Києва» | 2011 – 3 233,2 тис.грн
2012 – 3 008,2 тис.грн 2013 – 3 350,6 тис.грн 2014 – 3 947,4 (план), 2 633,4 (за 9 міс) |
|
||
| Газета «Вечірній Київ» | 2011 – 3 913,7 тис.грн
2012 – 4 131,0 тис.грн 2013 – 3 369,4 тис.грн 2014 – 3 438 тис.грн (план), 2 378,6 тис.грн (за 9 міс) |
|||
| 6 | Київська ОДА | Газета «Час Київщини» | 2012- 35,088 грн; 2013- 959,6 тис. грн.; 2014 – 878,836 грн;
|
для розміщення редакції газети «Час Київщини» підприємство орендує приміщення загальною площею 413,2 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, орендна плата на рік становить 1,20 грн. (одна гривня 20 копійок). |
| 7 | Кіровоградська ОДА | Газета «Народне слово» | 2011 – 254,6 тис. грн., 2012 – 63,8 тис. грн.,
2013 – 432,6 тис. грн., 2014 – 200,0 тис. грн., профінансовано – 166,6 тис. грн. (станом на 20.10.2014) |
Редакція газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації “Народне слово” безоплатно користується приміщенням, переданим їй на баланс, загальною площею 691,1 кв.м., |
| 8 | Харківська ОДА | Газета «Слобідський край» (середній тижневий наклад 37 500) | 2011- 534, 1 тис. грн.
2012 – 940 тис. грн 2013 – 750 тис. грн 2014 – 785,7 (655,1 наразі) |
В кого орендують не повідомили |
| 9 | Житомирська ОДА | Газета «Житомирщина», 42645 примірників | 2011 – 191 тис. грн.,
2012–187 тис. грн. 2013 –98 тис. грн. 2014 – 50тис. 240 грн. |
Інформацію про приміщення не надали. |
| 10 | Хмельницька ОДА | газета «Подільські вісті» (18 000 + 42500) | 2011 – 149,1 тис.грн
2012 – 450,6 тис. грн. 2013 – 304,7 тис.грн 2014 – 153,6 тис. грн. |
Інформацію про приміщення не надали. За інформацією Хмельницької облради газета користується комунальним майном площею 1879,9 кв.м. |
| 11 | Волинська ОДА | «Волинська газета» | 2011 – 70 тис грн.,
2012– 150 тис. грн., 2013– 150 тис. грн., 2014– 150 тис. грн.. |
Рішенням сесії обласної ради тимчасово на баланс в користування «Волинської газети» передано частину приміщення, площею 119,0 кв.м у м.Луцьк |
| 12 | Дніпропетровська ОДА | Відповіли, що нададуть відповідь через 30 днів як на звернення громадян | ||
| 13 | Львівська ОДА | Не є засновником ЗМІ | ||
| 14 | Рівненська ОДА, Рівненська облрада (співзасновник) | «Вісті Рівненщини»
Загальний річний тираж: 2011 р. — 376424 2012 р. — 570081 2013 р. — 491266 2014 р. — (за 9 місяців) — 328398 |
2011 – 50 000
2012 –30 000 2013 – 50 000 2014 –30 000 |
Орендують 120,62 кв.м. за 83,23 грн. на місяць. |
| 15 | Тернопільська ОДА | Газета «Свобода» | – 2011 рік – 300 тис. грн. , зазначену суму було фактично витрачено,
-2012 рік -300 тис. грн. , фактично витрачено – 200 тис. грн., – 2013 рік -300 тис. грн. , фактично витрачено – 200 тис. грн., – 2014 рік – 500 тис. грн., станом на 20.10.2014 фактично витрачено-160 тис. грн.
|
Редакція газети “СВОБОДА” орендує приміщення у ТзОВ «ЄвробудСервіс» – 199,6 кв. м., вартість 1 кв. м. становить 35 гривень. |
| 16 | Чернігівська ОДА | Газета «Деснянська правда» | 2011 – 520 тис. грн
2012 – 476,7 тис. грн. 2013 – 373,9 тис. грн. 2014 – 523 тис. грн. |
Інформацію про приміщення не надали. |
| 17-25 | Луганська ОДА, Донецька ОДА, Закарпатська ОДА, Івано-Франківська ОДА,
Чернівецька ОДА, Сумська ОДА, Черкаська ОДА, Миколаївська ОДА, Херсонська ОДА, |
Від цих ОДА не надійшли відповіді на інформаційні запити. У разі неправомірного ненадання відповіді, редакція звертатиметься зі скаргою в прокуратуру. |
Центральні державні органи влади
| № | Орган влади | Назва ЗМІ | Витрати в грн. | Витрати ресурсів (нерухомість, пільгова оренда) |
| 1 | Міністерство закордонних справ | Науковий журнал “Зовнішні справи” (250 прим.) | 2011– 150 тис. грн.;
2012– 200 тис. грн.; 2013– 210 тис. грн.; 2014 (станом на 01.10.2014 р.) – 149 974,96 грн. |
Функції редакції періодичних видань покладено на ДП “Редакція журналу Міністерства закордонних справ України “Політика і час” (засновник МЗС України).
ДП «Політика і час» користується двома приміщеннями загальною площею 23 кв.м., які знаходяться в будівлі Дипломатичної академії України МЗС України на безоплатній основі. |
| 2 | Міністерство аграрної політики України | не є засновником засобів масової інформації | ||
| 3 | Міністерство соціальної політики | виходять щомісячні журнали „Соціальний захист” та „Людина і праця”, засновані у 1992 році (співзасновники – Міністерство соціальної політики України та ДП „Видавництво „Соцінформ”). | Кошти на фінансування видавництва та випуск періодичних видань Мінсоцполітики не передбачались і не витрачались.
Загальні наклади в рік: „Соціальний захист” 2011 – 28 520 2012 – 29 191 2013- 24 910 2014 – 12 853 „Людина і праця” 2011 – 11 946 2012 – 13 544 2013- 11 559 2014 – 5 455 (9 міс.) |
Площа орендована видавництвом „Соцінформ” – 68,3 м2. Щомісячна орендна плата за неї 3000 грн. |
| 4 | Національний банк України | 1. Журнал “Вісник Національного банку України”;
2. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – збірник “Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності”; 3. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – журнал “Банкноти і монети України/Banknotes and Coins of Ukraine”; 4.Бюлетені “Бюлетень Національного банку України” і “Bulletin of the National bank of Ukraine” паралельними випусками українською та англійською мовами; 5. Бюлетені “Платіжний баланс і зовнішній борг України” і “Balance of Payments and External Debt of Ukraine” паралельними випусками українською та англійською мовами. |
Витрати на їх виготовлення здійснено в межах запланованого кошторису доходів і витрат Національного банку України на 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік та 9 місяців 2014 року і становлять відповідно – 566,3 тис. грн., 554,9 тис. грн., 585,4 тис. грн. та 487,8 тис. грн | Не вказали |
| ТзОВ «Банківське телебачення» | За період з 2011 по 2013 роки Національний банк України здійснив внески до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Банківське телебачення” на загальну суму 220 млн. гривень, а саме: в 2011 році – 10 млн. гривень, в 2012 році – 140 млн. гривень та в 2013 році – 70 млн. гривень. | Не вказали | ||
| 5 | Верховна Рада | газета «Голос України» | 2011 – 11 517 600 грн.
2012 – 14 782 000 2013- 14 461 600 2014 – 7 564 200
Загальний річний наклад: 2011 – 22 385 000 прим. 2012 – 23 140 000 2013- 20 521 000 2014 – 13 359 400 (9 міс) |
За редакцією газети «Голос України» зареєстровано будинок по вул. Нестерова,4 у м. Києві (площа забудови 2967 кв. м). |
| журнал «Віче»
|
2011 – 3 016 000
2012 – 3 016 000 2013 – 3 016 000 2014 – 1 907 000 |
Редакція журналу «Віче» та державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» на балансі об’єктів нерухомості не мають і розміщені в адміністративних будинках Верховної Ради України на площі відповідно 197 кв. м та 559,69 кв. м. | ||
| Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» | 2011 – 11 754 000
2012 – 11 715 900 2013 – 12 028 900 2014 – 6 174 700 |
Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» розміщується у приміщеннях Верховної Ради України відповідно: вул. Грушевського, 5 – 169,80 кв.м і вул. Садова, 3-а – 389,89 кв.м. | ||
| 6 | Кабінет міністрів | «Урядовий кур’єр”.
Наклади газети за рік: 2011 – 13 883 000; 2012 – 11 858 000; 2013 – 9 867 200; 2014 – 8 060 000 (запланований) |
2011 – 5 622 300
2012 – 5 134 100 2013 – 3 712 000 2014 – 4 169 000 (заплановано) |
Майно редакції є державною власністю. «Урядовий кур᾽єр» відмовився назвати суму оренди – пояснив, що платить за неї не з бюджетних коштів, а тому вважає, що це комерційна таємниця і платники податків немають права знати скільки належна їм газета платить за оренду і кому саме. |
| Українське національне інформагентство «Укрінформ» (підпорядковане КМУ) | 2011 – 35 878 400;
2012 – 40 415 600; 2013 – 42 277 000; 2014 – 35 980 000 |
Інформацію не надали | ||
| Національна телекомпанія України | 2011 – 282 637 300;
2012 – 202 672 900; 2013 – 288 518 900; 2014 – 120 177 800 (станом на 29 жовтня) |
Інформацію не надали | ||
| 7 | Міністерство екології і природних ресурсів | не є засновником ЗМІ | ||
| 8 | Міністерство інфраструктури | Бюлетень «Відомості Міністерства транспорту та зв’язку (видає ДП «Укрсервіс Мінтрансу» з жовтня 2013 року) | Здійснюється не за державні кошти.
Наклад 312-465 примірників на місяць |
Не вказали |
| 9 | Міністерство фінансів | Журнал «Фінанси України» | Коштом передплатників.
Тиражі: 2011 – 1509; 2012 – 1275; 2013 – 1110; 2014 – 600 |
Власного та орендованого майна не має |
| 10 | Міністерство молоді та спорту | Журнал «Олімпійська арена» | Державні кошти не залучалися.
|
Не вказали |
| 11 | Мінрегіонбуд | не є засновником ЗМІ | ||
| 12 | Мінюст | Відтермінував відповідь на запит | ||
| 13 | Міністерство охорони здоров᾽я | «Науковий журнал МОЗ України», «Збірник нормативно-правових актів МОЗ України», «Медичний світ» | Державні кошти не виділялися | Майно міністерства ці ЗМІ не орендують |
| 14 | Міністерство освіти і науки України | Журнал «Рідна школа» (засновник). Співзасновник таких періодичних видань: «Інформаційний збірник і коментарі МОН України», газета «Освіта України», «Педагогічна преса», «Вища освіта», «Професійно-технічна освіта», «Освіта» | Державні кошти не передбачалися | Державне майно відсутнє |
| 15 | Міністерство економічного розвитку і торгівлі | Журнал «Економіка України» | 2011 – 685,9 тис.грн.
2012 – 784,4 2013 – 703 тис.грн 2014 – 458,3 |
|
| Бюлетень «Вісник державних закупівель закупівель» | 2011 – 11 122,4 тис.грн.
2012 – 2 662,4 2013 – 2 662,4 2014 – 1395,6
|
|||
| 16 | Державне управління справами | інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України» (з 2007 року) | Інформацію не надали | Інформацію не надали |
| 17 | Верховний суд України | 1. Журнал «Вісник Верховного суду України»;
2. Збірник «Рішення Верховного суду України»; 3. Журнал «Право України» (співзасновник); 4. Журнал «Господарське судочинство. Судова практика у господарських справах» (співзасновник); 5. Журнал «Правові висновки Верховного суду України» |
1 «Вісник» – тиражі: 2011 – 3 378; 2012 – 2 998; 2013 – 2628; 2014 – 2124.
2. «Рішення» – тиражі: 2011 – 1000; 2012 – 850; 2013 – 800; 2014 – 600. 3. «Право України» – 2011 – 2000; 2012 – 1600; 2013 – 1500; 2014 – 1010. 4. «Господарське судочинство» – у середньому по 350 прим. 5. «Правові висновки…» – (періодичність раз на півріччя, поки що з друку не виходив). Функції редакції «Вісника» і «Рішення» виконує структурний підрозділ апарату суду. Інших журналів – ТОВ «Видавничий дім «Ін Юре». |
Видатків у бюджеті не передбачено. Але на утримання та обслуговування обладнання, яке використовується управлінням забезпечення усієї видавничої діяльності суду, в тому числі і для підготовки та виготовлення оригінал-макетів «Вісника» та «Рішень» витрачено: у 2011 – 23 тисячі;
2012 – 53 900; 2013 – 30 тисяч; 2014 – 6 100 (станом на 21 жовтня). Структурний підрозділ апарату Суду, який виконує функції редакції розміщено у трьох службових кабінетах суду загальною площею 63,2 кв.м. Користується фотолабораторією загальною площею 19,8 кв.м. |
| 18 | Міністерство культури | ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»
1) газета «Культура та життя» 2) газета «Кримська світлиця» 3) Журнал «Українська культура» 4) Журнал «Український театр» 5) Журнал «Музика» 6) Журнал «Театрально-концертний Київ» 7) Журнал «Пам᾽ятки України: історія та культура» Газети національними мовами, співзасновником яких є Мінкульт: 8) Вірменська газета «Арагац» 9) Кримсько-татарська газета «Голос Криму» 10) Польська газета «Дзеннік Кийовски» 11) «Єврейські вісті» 12) Румунська «Конкордія» 13) Болгарська «Роден край». |
«Фінансова підтримка періодичних видань культурологічного та літературно-художнього напрямку» – 2011 рік – 5 796 000;
«Заходи щодо відтворення культури національних меншин та фінансова підтримка газет мовами національних меншин» – 2011 – 1 344 500; З 2012 року ці програми об’єднані і фактичне фінансування становило: 2012 – 7 299 100; 2013 – 9 471 700; 2014 – 8 460 900. Загальні річні наклади ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»: 2011 – 147 200; 2012 – 300 800; 2013 – 320 500; 2014 – 328 200 (заплановано.) Загальні річні наклади газет національними мовами: 2011 – 790 300; 2012 – 756 800; 2013 – 770 200; 2014 – 747 600 (заплановано) |
ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» використовує нерухоме майно загальною площею 504,5 кв.м. (Київ, вул. Васильківська, 1) – на праві господарського відання.
Газети національними мовами випускають їхні редакції. Які є самостійними юридичними особами. |
| 19-25 | Міністерство оборони, Вищий адмін. Суд, Вищий господарський суд, Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Конституційний суд, Міністерство внутрішніх справ, Мінвуглепром, | Від цих державних органів не надійшли відповіді на інформаційні запити. У разі неправомірного ненадання відповіді, редакція звертатиметься зі скаргою в Генеральну прокуратуру. |
Чи є такий багаж державно-комунальних ЗМІ у Європі, куди Україна декларує шлях свого розвитку?
– У деяких Європейських державах є видання армії, Міністерства оборони, і являються практично єдиним винятком взагалі державних газет. Тобто ніяких міністерських газет, газет Кабінету міністрів, ні газет Верховної Ради в західних демократіях немає, – розповідає Тарас Шевченко.
Який наслідок може мати брехня в ЗМІ, ми яскраво бачимо на прикладі керованих російською владою телеканалів, які маніпулюють життями своїх та чужих громадян.
Такі медіа втрачають свою головну функцію – розповідати людям правду. Навпаки – вони відверто брешуть. Тоді постає питання: навіщо вони взагалі потрібні і чому ми повинні їх утримувати?
ВОЛОДИМИР ТОРБІЧ, АНТОНІНА ТОРБІЧ, Центр журналістських розслідувань “4 влада” (Рівне) для «Слідства.Інфо»