0

Засоби масової інформації у демократичному світі – це очі суспільства, які пильно стежать за владою і контролюють кожен її крок. У нас – навпаки. В Україні ЗМІ часто належать владі. «Слідство. Інфо» з’ясувало, чому владі так важливо утримувати медіа і скільки коштує українцям це задоволення.

– Державні ЗМІ – це все одно, що державна церква, – переконаний директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко. – Якщо ми говоримо, що свобода релігії – це від’єднання держави і церкви, що це не повинно змішуватися, то свобода слова – це те ж саме. Держава і преса не можуть об’єднуватися.

ФОТО 1Тарас Шевченко розповідає, що в країнах західної демократії, де цінності свободи закладені давно, ніколи, в принципі, не було державних газет

Але Україна успадкувала з Радянського союзу звичку мати пресу підконтрольну владі. Більше того – утримувати цю пресу за рахунок своїх громадян. І зміна облич у владі на цю звичку не впливає. Ні після Помаранчевої революції, ні після Євромайдану ситуація не змінилася.

Закон «Про роздержавлення держаної та комунальної преси» є одним з тих, який стоїть у списку обов’язків України перед Радою Європи. Це закон, який не ухвалюється вже понад 10 років.

– Через 23 роки після падіння комуністичного режиму у нас все одно залишається близько семисот чи восьмисот видань, де співзасновниками є органи влади, – розповідає народний депутат Андрій Шевченко, який ще з 2006 року лобіює прийняття закону про суспільне мовлення та закону про реформування державних та комунальних ЗМІ.

ФОТО 2Андрій Шевченко каже, що існування комунальних ЗМІ – це приниження для редакційного колективу, який повинен вихваляти місцеву владу, для редактора, який з протягнутою рукою щороку ходить і випрошує гроші на газету, приниження для влади і приниження для читача

Навесні, після подій на Майдані, був шанс ухвалити закон «Про роздержавлення державних та комунальних ЗМІ». Але депутати його провалили. Медіа-юрист Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська ще до виборів у своєму блозі розповіла про причину:

– Провальне голосування за законопроект «Про реформування державних та комунальних ЗМІ» було викликано тим, що скоро будуть вибори. Вибори до парламенту і вибори до місцевих рад. І депутати, політики хотіли би залишити в руках такий керований інформаційний ресурс.

ФОТО 3Головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська закликає нардепів дати можливість тим комунальним ЗМІ, які мають достатні для цього ресурси, стати незалежною пресою

А Тарас Шевченко пояснює детальніше, хто завалив закон і чому:

– Найбільш радикально серед демократичного крила проти закону про реформування виступала «Свобода», яка прямо декларувала, що відмовлятися від державних газет, особливо у час війни, чи напередодні війни, це загроза для інформаційної безпеки, це не потрібно. Реально, на наше переконання, майже ніхто з політиків, особливо тих, які є лідерами партій, не зацікавлений в реформуванні державної преси. Тому що будь-яка партія, яка приходить до влади, розуміє, що має безкоштовний ресурс для власного піару.

Ілюстрація до слів медіа-експертів – свіжий приклад цензури в міській комунальній газеті міста-супутника атомної електростанції Кузнецовська, що на Рівненщині.

Редактор, яка опублікувала звернення депутатів, опозиційних до керівника міської ради – позбулася посади. Але перед тим керівник міста зателефонував їй з вказівками як їй слід було відмовитись від публікації.

Ось уривок з діалогу (записаний на диктофон в телефоні) між в.о. міського голови Кузнецовська Ігоря Куца (ВО «Батьківщина») та на той час головної редакторки міської комунальної газети «Вісті Кузнецовська» Валентини Левицької:

– Ви мали не розміщувати цю інформацію.

– А як я мала відмовити?

– Ви не відмовляєте, ви мали написати два-три речення і все. І написати, що всі сторінки зайняті.

ФОТО 4Валентина Левицька каже, що після її звільнення газета не виходить

А закінчив розмову в.о. мера чітким натяком редактору: «І тепер ви своїми цими пісульками будете на сесії просити гроші?».

ФОТО 5Ігор Куц не вважає, що тиснув на редакторку

Ігор Куц так прокоментував поширений в мережі аудіо запис його розмови з редакторкою:

– Те, що там розміщене, я не можу сказати, чи воно відповідає дійсності, не відповідає дійсності… Я не вважаю, що здійснювався якийсь тиск на керівника комунального підприємства.

Ні прокуратура, ні НСЖУ не захистили редакторку. Наразі вона оспорює своє звільнення в суді власними силами.

А ще на Рівненщині є приклад міжрайонної бюджетної ФМ-станції.

– З п’ятої до сьомої ранку йде ФМ-радіо на кілька районів півночі Рівненщини, – розповідає екс-редакторка Валентина Левицька. – Всі вже і плюються депутати, но тєм нє мєніє вони за це голосують. Хто в п’ятій ранку буде його слухати? А це тому, що ми забезпечуємо роботою «своїх» людей.

Ви готові платити групі людей, яка може вам брехати, приховувати від вас важливу інформацію, не звітуватися за витрачені кошти і керувати вами на чиєсь замовлення? Власне, це ми всі з вами хоч не хоч, але робимо через податки, які, зокрема, йдуть і на утримання державних та комунальних ЗМІ.

– Державні і комунальні медіа, якщо говорити і про газети, і про телебачення – це понад мільярд гривень, – розповідає директор Інституту медіа-права Тарас Шевченко, який досліджував тему утримання цих ЗМІ ще у 2010 році. – Значна частина цього йде на національну телекомпанію, національну радіокомпанію і обласні. Газети обласних рівнів, районних, центральних органів влади – це сотні мільйонів щонайменше.

Державно-комунальну пресу мають практично всі органи державної влади найвищого рівня і більшість обласних адміністрацій, облрад, райрад і міськрад. Ще й по декілька різних. Дехто має і телеканали. Своїх ЗМІ не мають усього-на-всього кілька міністерств.

Ось лише короткий огляд найцікавіших фактів, які нам вдалося отримати через інформаційні запити, які ми надіслали у понад 50 державних органів.

Лідером місцевих державних адміністрацій з витрачання на пресу коштів громади є Київ – на дві газети, телеканал і радіостанцію минулого року Київрада витратила понад 28 мільйонів.

ФОТО 6У рубриці «нерухомість на халяву» перемогла Запорізька комунальна газета, яка орендує майже 500 квадратів приміщення за 1 гривню в рік.

Найдорожчий журнал у Міністерства закордонних справ – примірник «Зовнішніх справ» коштує якихось 900 гривень.

Кабмін виділяє 4-5 мільйонів на «Урядовий кур’єр». Верховна Рада на свою газету, журнал і телеканал минулого року витратила понад 21 мільйон і цього, воєнного року, близько 13 мільйонів.

Близько двох мільйонів доларів у 2009 році витрачало на свої ЗМІ Міністерство оборони. Цього року наразі невідомо – міністерство не відповіло на запит.

Але лідером державного марнотратства став Національний банк. П’ять друкованих ЗМІ – журнал, два додатки до журналу і два бюлетеня. На все це йде понад пів мільйона щороку. Окрім цього, попередній керманич Нацбанку Сергій Арбузов створив собі банківський телеканал у який вклали 220 мільйонів бюджетних гривень. Новий керівник Нацбанку обіцяє телеканалу позбутися.

Детальніше аналіз відповідей на інформаційні запити дивіться нижче:

Регіональні державні органи влади обласного рівня

Орган влади Назва ЗМІ, засновником чи співзасновником якого є орган влади Витрати в грн. з бюджетних коштів Витрати бюджетних ресурсів на ЗМІ (нерухомість, пільгова оренда тощо)
1 Вінницька ОДА Літературно-мистецький журнал «Вінницький край» (наклад – 1000 прим.) 2011- 227,450 тис. грн

2012 – 300 тис. грн

2013 – 320 тис. грн

2014 – 420 тис. грн, за 9 міс. Використано – 299,02 тис. грн

Приміщення, яке належить до спільної комунальної власності громад області – 47 кв.м (за оренду за ці роки платили 916-944 грн./рік
2 Одеська ОДА Газета «Одещина»
Газета «Чорноморські новини» (виходить двічі на тиждень, тираж – 25 320 – 27 340 екз. на місяць) – 9 чол. штату 2011-2013 – 0 грн

2014 – 250 тис.грн, за 9 міс. використано 187 300

Приміщення 150 кв.м. орендує у видавництва «Чорномор’я”
3 Полтавська ОДА Не є засновником ЗМІ
4 Запорізька ОДА Газета «Запорізька правда» 259 960 прим. на рік 2011- 99 500

2012 – 552 086,70

2013 – 385 406

2014 – засновником стала облрада

Станом на грудень 2013 газета орендувала приміщення площею 457,4 кв.м. за 1,20 грн на рік
5 Київська міська рада Газета «Хрещатик» 2011 рік – 3 760 900

2012 рік – 3 957 359,22 2013 рік – 3 968 000 2014 рік – 2 634 400,00 (за 9 місяців 2014 року)

Редакція газети «Хрещатик» орендує приміщення у ДП «Київжитлоспецексплуатація » в межах експлуатаційних витрат:

-вул. Б.Хмельницького, 26-Г – 910,40 кв.метрів (середня вартість в місяць – 6,0 тисяч гривень);

– вул. Володимирська, 51-А – 222,9 кв.метрів (середня вартість в місяць – 2,1 тисяч гривень)

ТК «Київ» 2011 – 15319,9 тис.грн

2012 – 15 421,9 тис.грн

2013 – 17677,1 тис.грн

2014 – 20 779, 7 (план), 13778,4 (за 9 міс)

Радіостанція «Голос Києва» 2011 – 3 233,2 тис.грн

2012 – 3 008,2 тис.грн

2013 – 3 350,6 тис.грн

2014 – 3 947,4 (план),

2 633,4 (за 9 міс)

 

 

Газета «Вечірній Київ» 2011 – 3 913,7 тис.грн

2012 – 4 131,0 тис.грн

2013 – 3 369,4 тис.грн

2014 – 3 438 тис.грн (план), 2 378,6 тис.грн (за 9 міс)

6 Київська ОДА Газета «Час Київщини» 2012- 35,088 грн; 2013- 959,6 тис. грн.; 2014 – 878,836 грн;

 

для розміщення редакції газети «Час Київщини» підприємство орендує приміщення загальною площею 413,2 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, орендна плата на рік становить 1,20 грн. (одна гривня 20 копійок).
7 Кіровоградська ОДА Газета «Народне слово» 2011 – 254,6 тис. грн., 2012 – 63,8 тис. грн.,

2013 – 432,6 тис. грн.,  2014 – 200,0 тис. грн., профінансовано – 166,6 тис. грн. (станом на 20.10.2014)

Редакція газети Кіровоградської обласної ради та обласної державної адміністрації “Народне слово” безоплатно користується приміщенням, переданим їй на баланс, загальною площею 691,1 кв.м.,
8 Харківська ОДА Газета «Слобідський край» (середній тижневий наклад 37 500) 2011- 534, 1 тис. грн.

2012 – 940 тис. грн

2013 – 750 тис. грн

2014 – 785,7 (655,1 наразі)

В кого орендують не повідомили
9 Житомирська ОДА Газета «Житомирщина», 42645 примірників 2011 – 191 тис. грн.,

2012–187 тис. грн.

2013 –98 тис. грн.

2014 – 50тис. 240 грн.

Інформацію про приміщення не надали.
10 Хмельницька ОДА газета «Подільські вісті» (18 000 + 42500) 2011 – 149,1 тис.грн

2012 – 450,6 тис. грн.

2013 – 304,7 тис.грн

2014 – 153,6 тис. грн.

Інформацію про приміщення не надали. За інформацією Хмельницької облради газета користується комунальним майном площею 1879,9 кв.м.
11 Волинська ОДА «Волинська газета» 2011 – 70 тис грн.,

2012– 150 тис. грн.,

2013– 150 тис. грн.,

2014– 150 тис. грн..

Рішенням сесії обласної ради тимчасово на баланс в користування «Волинської газети» передано частину приміщення, площею 119,0 кв.м у м.Луцьк
12 Дніпропетровська ОДА Відповіли, що нададуть відповідь через 30 днів як на звернення громадян  
13 Львівська ОДА Не є засновником ЗМІ  
14 Рівненська ОДА, Рівненська облрада (співзасновник) «Вісті Рівненщини»

Загальний річний тираж:

2011 р. — 376424

2012 р. — 570081

2013 р. — 491266

2014 р. — (за 9 місяців) — 328398

2011 – 50 000

2012 –30 000

2013 – 50 000

2014 –30 000

Орендують 120,62 кв.м. за 83,23 грн. на місяць.
15 Тернопільська ОДА Газета «Свобода» – 2011 рік – 300 тис. грн. , зазначену суму було фактично витрачено,

-2012 рік  -300 тис. грн. , фактично витрачено – 200 тис. грн.,

– 2013 рік  -300 тис. грн. , фактично витрачено – 200 тис. грн.,

– 2014 рік – 500 тис. грн., станом на 20.10.2014 фактично витрачено-160 тис. грн.

 

Редакція газети “СВОБОДА” орендує приміщення  у ТзОВ «ЄвробудСервіс» – 199,6 кв. м., вартість 1 кв. м. становить 35 гривень.
16 Чернігівська ОДА Газета «Деснянська правда» 2011 – 520 тис. грн

2012 – 476,7 тис. грн.

2013 – 373,9 тис. грн.

2014 – 523 тис. грн.

Інформацію про приміщення не надали.
17-25 Луганська ОДА, Донецька ОДА, Закарпатська ОДА, Івано-Франківська ОДА,

Чернівецька ОДА,

Сумська ОДА,

Черкаська ОДА,

Миколаївська ОДА,

Херсонська ОДА,

Від цих ОДА не надійшли відповіді на інформаційні запити. У разі неправомірного ненадання відповіді, редакція звертатиметься зі скаргою в прокуратуру.

 

Центральні державні органи влади

Орган влади Назва ЗМІ Витрати в грн. Витрати ресурсів (нерухомість, пільгова оренда)
1 Міністерство закордонних справ Науковий журнал “Зовнішні справи” (250 прим.) 2011– 150 тис. грн.;

2012– 200 тис. грн.;

2013– 210 тис. грн.;

2014 (станом на 01.10.2014 р.) – 149 974,96 грн.

Функції редакції періодичних видань покладено на ДП “Редакція журналу Міністерства закордонних справ України “Політика і час” (засновник МЗС України).

ДП «Політика і час» користується двома приміщеннями загальною площею 23 кв.м., які знаходяться в будівлі Дипломатичної академії України МЗС України на безоплатній основі.

2 Міністерство аграрної політики України не є засновником засобів масової інформації
3 Міністерство соціальної політики виходять щомісячні журнали „Соціальний захист” та „Людина і праця”, засновані у 1992 році (співзасновники – Міністерство соціальної політики України та ДП „Видавництво „Соцінформ”). Кошти на фінансування видавництва та випуск періодичних видань Мінсоцполітики не передбачались і не витрачались.

Загальні наклади в рік:

„Соціальний захист”

2011 – 28 520

2012 – 29 191

2013- 24 910

2014 – 12 853

„Людина і праця”

2011 – 11 946

2012 – 13 544

2013- 11 559

2014 – 5 455 (9 міс.)

Площа орендована видавництвом „Соцінформ” – 68,3 м2. Щомісячна орендна плата за неї 3000 грн.
4 Національний банк України 1. Журнал “Вісник Національного банку України”;

2. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – збірник  “Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності”;

3. Додаток до журналу “Вісник Національного банку України” – журнал “Банкноти і монети України/Banknotes and Coins of Ukraine”;

4.Бюлетені “Бюлетень Національного банку України” і “Bulletin of the National bank of Ukraine” паралельними випусками українською та англійською мовами;

5. Бюлетені “Платіжний баланс і зовнішній борг України” і “Balance of Payments and External Debt of Ukraine” паралельними випусками українською та англійською мовами.

 Витрати на їх виготовлення здійснено в межах запланованого кошторису доходів і витрат Національного банку України на 2011 рік, 2012 рік,  2013 рік та 9 місяців 2014 року і становлять відповідно – 566,3 тис. грн.,  554,9 тис. грн., 585,4  тис. грн. та 487,8 тис. грн Не вказали
ТзОВ «Банківське телебачення» За період з 2011 по 2013 роки Національний банк України здійснив внески до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю “Банківське телебачення” на загальну суму 220 млн. гривень, а саме: в 2011 році – 10 млн. гривень, в 2012 році – 140 млн. гривень та в 2013 році – 70 млн. гривень. Не вказали
5 Верховна Рада газета «Голос України» 2011 – 11 517 600 грн.

2012 – 14 782 000

2013- 14 461 600

2014 – 7 564 200

 

Загальний річний наклад:

2011 – 22 385 000 прим.

2012 – 23 140 000

2013- 20 521 000

2014 – 13 359 400 (9 міс)

За редакцією газети «Голос України» зареєстровано будинок по вул. Нестерова,4 у м. Києві (площа забудови 2967 кв. м).
журнал «Віче»

 

2011 – 3 016 000

2012 –    3 016 000

2013 –    3 016 000

2014 –    1 907 000

Редакція журналу «Віче» та державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» на балансі об’єктів нерухомості не мають і розміщені в адміністративних будинках Верховної Ради України на площі відповідно 197 кв. м та 559,69 кв. м.
Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» 2011 – 11 754 000

2012 –    11 715 900

2013 –    12 028 900

2014 –    6 174 700

Державне підприємство «Парламентський телеканал «Рада» розміщується у приміщеннях Верховної Ради України відповідно: вул. Грушевського, 5 – 169,80 кв.м і вул. Садова, 3-а – 389,89 кв.м.
6 Кабінет міністрів «Урядовий кур’єр”.

Наклади газети за рік:

2011 – 13 883 000;

2012 – 11 858 000;

2013 – 9 867 200;

2014 – 8 060 000 (запланований)

2011 – 5 622 300

2012 – 5 134 100

2013 – 3 712 000

2014 – 4 169 000 (заплановано)

Майно редакції є державною власністю. «Урядовий кур᾽єр» відмовився назвати суму оренди – пояснив, що платить за неї не з бюджетних коштів, а тому вважає, що це комерційна таємниця і платники податків немають права знати скільки належна їм газета платить за оренду і кому саме.
Українське національне інформагентство «Укрінформ» (підпорядковане КМУ) 2011 – 35 878 400;

2012 – 40 415 600;

2013 – 42 277 000;

2014 – 35 980 000

Інформацію не надали
Національна телекомпанія України 2011 – 282 637 300;

2012 – 202 672 900;

2013 – 288 518 900;

2014 – 120 177 800 (станом на 29 жовтня)

Інформацію не надали
7 Міністерство екології і природних ресурсів не є засновником ЗМІ
8 Міністерство інфраструктури Бюлетень «Відомості Міністерства транспорту та зв’язку (видає ДП «Укрсервіс Мінтрансу» з жовтня 2013 року) Здійснюється не за державні кошти.

Наклад 312-465 примірників на місяць

Не вказали
9 Міністерство фінансів Журнал «Фінанси України» Коштом передплатників.

Тиражі:

2011 – 1509;

2012 – 1275;

2013 – 1110;

2014 – 600

Власного та орендованого майна не має
10 Міністерство молоді та спорту Журнал «Олімпійська арена» Державні кошти не залучалися.

 

Не вказали
11 Мінрегіонбуд не є засновником ЗМІ
12 Мінюст Відтермінував відповідь на запит
13 Міністерство охорони здоров᾽я «Науковий журнал МОЗ України», «Збірник нормативно-правових актів МОЗ України», «Медичний світ» Державні кошти не виділялися Майно міністерства ці ЗМІ не орендують
14 Міністерство освіти і науки України Журнал «Рідна школа» (засновник). Співзасновник таких періодичних видань: «Інформаційний збірник і коментарі МОН України», газета «Освіта України», «Педагогічна преса», «Вища освіта», «Професійно-технічна освіта», «Освіта» Державні кошти не передбачалися Державне майно відсутнє
15 Міністерство економічного розвитку і торгівлі Журнал «Економіка України» 2011 – 685,9 тис.грн.

2012 – 784,4

2013 – 703 тис.грн

2014 – 458,3

Бюлетень «Вісник державних закупівель закупівель» 2011 – 11 122,4 тис.грн.

2012 – 2 662,4

2013 – 2 662,4

2014 – 1395,6

 

16 Державне управління справами інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України» (з 2007 року) Інформацію не надали Інформацію не надали
17 Верховний суд України 1. Журнал «Вісник Верховного суду України»;

2. Збірник «Рішення Верховного суду України»;

3. Журнал «Право України» (співзасновник);

4. Журнал «Господарське судочинство. Судова практика у господарських справах» (співзасновник);

5. Журнал «Правові висновки Верховного суду України»

1 «Вісник» – тиражі: 2011 – 3 378; 2012 – 2 998; 2013 – 2628; 2014 – 2124.

2. «Рішення» – тиражі: 2011 – 1000; 2012 – 850; 2013 – 800; 2014 – 600.

3. «Право України» – 2011 – 2000; 2012 – 1600; 2013 – 1500; 2014 – 1010.

4. «Господарське судочинство» – у середньому по 350 прим.

5. «Правові висновки…» – (періодичність раз на півріччя, поки що з друку не виходив).

Функції редакції «Вісника» і «Рішення» виконує структурний підрозділ апарату суду. Інших журналів – ТОВ «Видавничий дім «Ін Юре».

Видатків у бюджеті не передбачено. Але на утримання та обслуговування обладнання, яке використовується управлінням забезпечення усієї видавничої діяльності суду, в тому числі і для підготовки та виготовлення оригінал-макетів «Вісника» та «Рішень» витрачено: у 2011 – 23 тисячі;

2012 – 53 900;

2013 – 30 тисяч;

2014 – 6 100 (станом на 21 жовтня).

Структурний підрозділ апарату Суду, який виконує функції редакції розміщено у трьох службових кабінетах суду загальною площею 63,2 кв.м. Користується фотолабораторією загальною площею 19,8 кв.м.

18 Міністерство культури ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»

1) газета «Культура та життя»

2) газета «Кримська світлиця»

3) Журнал «Українська культура»

4) Журнал «Український театр»

5) Журнал «Музика»

6) Журнал «Театрально-концертний Київ»

7) Журнал «Пам᾽ятки України: історія та культура»

Газети національними мовами, співзасновником яких є Мінкульт:

8) Вірменська газета «Арагац»

9) Кримсько-татарська газета «Голос Криму»

10) Польська газета «Дзеннік Кийовски»

11) «Єврейські вісті»

12) Румунська «Конкордія»

13) Болгарська «Роден край».

«Фінансова підтримка періодичних видань культурологічного та літературно-художнього напрямку» – 2011 рік – 5 796 000;

«Заходи щодо відтворення культури національних меншин та фінансова підтримка газет мовами національних меншин» – 2011 – 1 344 500;

З 2012 року ці програми об’єднані і фактичне фінансування становило:

2012 – 7 299 100;

2013 – 9 471 700;

2014 – 8 460 900.

Загальні річні наклади ДП «Національне газетно-журнальне видавництво»:

2011 – 147 200;

2012 – 300 800;

2013 – 320 500;

2014 – 328 200 (заплановано.)

Загальні річні наклади газет національними мовами:

2011 – 790 300;

2012 – 756 800;

2013 – 770 200;

2014 – 747 600 (заплановано)

ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» використовує нерухоме майно загальною площею 504,5 кв.м. (Київ, вул. Васильківська, 1) – на праві господарського відання.

Газети національними мовами випускають їхні редакції. Які є самостійними юридичними особами.

19-25 Міністерство оборони, Вищий адмін. Суд, Вищий господарський суд, Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, Конституційний суд, Міністерство внутрішніх справ, Мінвуглепром, Від цих державних органів не надійшли відповіді на інформаційні запити. У разі неправомірного ненадання відповіді, редакція звертатиметься зі скаргою в Генеральну прокуратуру.

 

Чи є такий багаж державно-комунальних ЗМІ у Європі, куди Україна декларує шлях свого розвитку?

– У деяких Європейських державах є видання армії, Міністерства оборони, і являються практично єдиним винятком взагалі державних газет. Тобто ніяких міністерських газет, газет Кабінету міністрів, ні газет Верховної Ради в західних демократіях немає, – розповідає Тарас Шевченко.

Який наслідок може мати брехня в ЗМІ, ми яскраво бачимо на прикладі керованих російською владою телеканалів, які маніпулюють життями своїх та чужих громадян.

Такі медіа втрачають свою головну функцію – розповідати людям правду. Навпаки – вони відверто брешуть. Тоді постає питання: навіщо вони взагалі потрібні і чому ми повинні їх утримувати?

ВОЛОДИМИР ТОРБІЧ, АНТОНІНА ТОРБІЧ, Центр журналістських розслідувань “4 влада” (Рівне) для «Слідства.Інфо»