У Миколаєві практично немає нових облич. Стара регіональна гвардія розповзлася по кількох політичних проектах та рветься до влади. Кожен з колишніх намагається зберегти своє тепле містечко та знов контролювати бюджетні потоки.
Потрапити до миколаївської міської ради намагаються 17 партій. Фаворитів експерти називають трьох: Опоблок, Відродження, Наш край. Усі ці партії перенасичені екс-регіоналами та одіозними персонами. Причому на цих виборах фігурантів скандалів уже навіть не ховають у середині списків. Навпаки, вони виступають як обличчя своїх партій.
Михайло Антоненко, аналітик:
– По одиозным фигурам можно выделить партию Батькивщина, где номером нулевым, то есть первым проходным, в случае победы партии Олег Богомаз, достаточно известная и одиозная фигура нашого города и Оппозиционный блок, где, естественно, номером один Игорь Дятлов.
Щоб сісти у крісло мера, колишній голова облради і лідер миколаївського Опоблоку Ігор Дятлов зібрав цілу дерибан-команду. Ігорь Копійка, Світлана Ласурія, Олександр Омельчук, Микола Паламарюк – усі ці люди раніше засвітилися у сумнівних справах.
Ігор Дятлов, кандидат у мери Миколаєва:
– Власть сегодня – это хаос, власть сегодня – это мусор на дорогах, власть сегодня – это беспорядки на улицах. И для них важно, чтобы в городе Николаеве появился настоящий лидер. Поэтому наша команда приняла решение – мы принимаем этот бой и идем на победу.
Благословити на опозиційну боротьбу команду Дятлова до Миколаєва завітали олігарх Вадим Новінський та одіозний колишній урядовець Януковича Юрій Бойко.
– Люди уже научились разбираться, и когда они приходят на избирательный участок. Они не просто ищут фамилию, а и вспоминают этого кандидата в депутаты и смотрят: стоит ли за него голосовать не просто по фамилии, но и по конкретным делам, которые за ним стоят.
За часів Януковича Ігорю Дятлову дозволяли робити майже усе. Тому він готовий був захищати свою вотчину від «бендеревців» до останнього.
– В нашу область свозят группы различных людей из других городов, цель которых – уничтожить стабильность в нашем городе, захватить административные здания, запугать наших людей. Именно так во время Великой Отечественной войны делали нацисты.
Це відеозвернення було відвертою клоунадою, бо ніяких бандеревців у Миколаєві ніколи не було. Заклики Дятлова до миколаївців міліція кваліфікувала як розпалювання міжнаціональної ворожнечі та завела карну справу, яку досі розслідує. У своїй передвиборчій агітації колишній очільник області активно використовує образ жертви нинішньої влади. Примітно, що після повалення режиму Януковича Ігор Дятлов першим вимагав посадити своє колишнє начальство.
– Бандитам – тюрьмы! Банду – геть.
Каже, так серед кандидатів завівся його клон – ще один Ігор Дятлов. Хоча той зник так само швидко, як і з’явився.
Олександр Ухмановський, голова осередку КВУ:
– Мое личное мнение, как специалиста: эту технологию использовал сам Игорь Дятлов, потому что как-то очень ожидаемо мной совпало, что в тот день, когда Дятлов плакал в эфире о том, как его все обижают, в этот же день его клон снимается…
Свита королю під стать. Інший опозиціонер Ігор Копійка відомий як головний лобіст з земельних питань у міській раді. Його дружина Світлана Ласурія оформлювала найскандальніші угоди мерії з розподілу землі. Олександр Омельчук просуває будівництво будок та кіосків, а екс-головний лісник області Микола Паламарюк погорів на тому, що направо й наліво дерибанив землі лісгоспів.
Ще однією політсилою, куди активно подалися колишні регіонали з місцевої еліти, виявився новий проект «Наш край». Його список рясніє директорами шкіл, медичних установ, комунальних підприємств та підрядників, які отримували бюджетні кошти.
Михайло Антоненко:
– Что касается депутатов городского совета – бывших регионалов, которые сейчас при власти и хотят остаться в дальнейшем, то большая их часть сформировалась конечно в партии «Наш край», которую называют проектом администрации Президента.
На людях «Наш край» позиціонує себе як альтернатива Опоблоку. Веде команду до влади нинішній міський голова Юрій Гранатуров, якому, кажуть, вдалося знайти спільну мову з Києвом.
Денис Барашковський, голова громадянської організації:
– Юрий Исаевич Гранатуров, нынешний городской голова, он умудрился найти общий язык прежде всего с Гройсманом, так как они были в ассоциации городов Украины, совместно много лет работали, и когда он стал спикером, им, конечно же, было просто найти общий язик.
Хоча Гранатуров – екс-регіонал та представник старої школи управлінців, сам він позиціонує себе як мер-новатор. При ньому збереглися всі схеми, які діяли за попередньої влади. Це стосується малих архітектурних норм, транспорту, житлового господарства.
Кампанію нинішній мер веде у кращих традиціях папередників, активно використовуючи адмінресурс. Міський голова піариться на відремонтованих дорогах, нових дитячих та спортивних майданчиках. Хоча всі вони зроблені за бюджетні кошти.
Ще одну цікаву постать витягла на поверхню партія Батьківщина Юлії Тимошенко. Це впливовий місцевий олігарх Олега Богомаз, колишній депутат міськради Миколаєва. Подейкують, що в Миколаєві та Україні він буває рідко. Міськими проблемами переймається не особливо: за свою каденцію пропустив 80 відсотків засідань. Ми вирішили поцікавитися в бізнесмена, навіщо він іде в депутати. Розмови не вийшло.
– Олег Николаевич? Да! Это беспокоит Вас Центр журналистских расследований Олег Оганов журналист. У вас есть пара минут Ващего внимания?
– Во-первых, я не знаю, кто вы и как вы представляетесь, я не буду с вами разговаривать, пока я не увижу Ваши документы. Потом уже будем разговаривать. А так это я в телефонном режиме не разговариваю, а то
– Я как раз хотел поговорить по Вашей деятельности политической как кандидата.
– Я буду говорить, когда буду видеть Ваше лицо, Ваше удостоверение. Всё, пока.
Бізнесмен Олег Богомаз завжди цікавився боксом і футболом – особливо останнім. Свого часу через ПАТ «Сігма-спорт» товстосум придбав найбільші речові ринки міста і футбольну базу – начебто для того, щоб спонсорувати футбольний клуб «Миколаїв». Та коли приватизація цих об’єктів завершилася, завершилося й спонсорування клубу.
Не все гаразд й у пропрезидентської сили. Формування списку Блоку Петра Порошенка супроводжувалося постійними скандалами. Зрештою, очолив список Костянтин Картошкін, директор заводу «Зоря-Машпроект». Раніше він очолював севастопольський «Севморзавод», що належав президентові. Картошкін запам’ятався миколаївцям скандалом з фірмою «Агроекспорт», яка у 2000-х була одним з найбільших зернотрейдерів країни. Згодом вона збанкрутувала, в чому її власник звинуватив свого фінансового директора Картошкіна.
Михайло Антоненко:
– Сформировав сначала список красиво с конференцией, выдвинув в мэры кандидата, после этого происходит крик, шум, гам, скандал, который вылился наружу в прессу, и происходит повторная конференция, на которой несколько кандидатов перемещается по другим округам, а несколько других людей меняется на других людей совершенно.
Кандидати від провідних політичних сил регіону не надихають і більше нагадують дерибан-команду, яка за першої ж можливості візьметься за старе – розпил і так вкрай виснаженого матеріального ресурсу.
ЯРОСЛАВ ЧЕПУРНИЙ, ОЛЕГ ОГАНОВ, Миколаївський Центр журналістських розслідувань