84

Від редакції: У ніч на 4 березня російські війська захопили Запорізьку атомну електростанцію. Перед цим її обстрілювали артилерійськими снарядами — пошкодили будівлю реакторного відділення енергоблоку та майданчик відпрацьованого ядерного палива. У світі заговорили про «другий Чорнобиль», а президент України Володимир Зеленський назвав дії росіян «ядерним тероризмом». Досі на АЕС перебувають окупанти. «Слідство.Інфо» попросило експертку з атомної енергетики Ілону Заєць описати, як відбувалося захоплення і які наслідки це може мати.

Ілона Заєць, ексдиректорка Центру зовнішніх інформаційних комунікацій НАЕК «Енергоатом»

Як «кадирівці» потрапили на станцію

Кілька днів російські війська блукали околицями Енергодару — міста енергетиків, де знаходиться Запорізька АЕС. Двічі жителі Енергодару численним натовпом виходили на блокпост і російські військові розверталися та йшли по підкріплення, допоки увечері 3 березня не зайшли в місто колонною близько 100 машин військової техніки.

Тоді міністр енергетики України розповідав в ефірі українських каналів під час телемарафону, що захоплення ЗАЕС неможливо. Відповідаючи на запитання, чим загрожує ситуація, якщо окупантам вдасться захопити АЕС у Енергодарі, Галущенко зазначив: «Не вдасться, тому що АЕС дуже щільно і відповідним чином охороняється». Водночас, жителі Енергодару повідомили, що додаткових сил ЗСУ на території міста не було, лише посилені ще до початку бойових дій батальйони Нацгвардії.

Саме нацгвардійці і вели оборонні бої з часу ночі вже 4 березня на самій території АЕС. Це можна було спостерігати в прямому ефірі, бо співробітники станції вивели пряму трансляцію з вебкамер станції на YouTube.

З трансляції було видно, і це повідомив мер Енергодара Дмитро Орлов через телеграм-канал, що від пострілів російських військ почалася пожежа. Пожежа тривала до 6 ранку, оскільки окупанти обстрілювали комунальні служби та пожежників. На щастя, пожежею були охоплені лише навчально-тренувальний центр, де немає радіоактивних матеріалів, а лише обладнання та устаткування, на яких навчаються атомники управляти реакторами. Також горіла адміністративна будівля, де сидить керівництво АЕС.

О 6:20 ранку пожежу погасили, але Запорізька АЕС на той час вже була під контролем окупантів. Як і частина міста. Як і його мер. Останній раз він зробив у своєму телеграм-каналі повідомлення, яке повністю суперечило його попередній риториці. Серед іншого він заявив, що жертв серед мирного населення немає, а російські окупанти стріляли холостими. Причому очі він майже весь час тримав додолу.

Щодо радіаційної ситуації, то оператор Запорізької АЕС — НАЕК «Енергоатом» та Державна інспекція з ядерного регулювання запевняють, що наразі радіаційний та протипожежний стан на атомній електростанції «в межах норми». Але якби вночі пожежа перекинулася на блоки за умов постійної стрілянини і заборони російськими окупантами її гасіння, ядерні ризики оцінити було б важко. Про що вночі попереджав в.о. генерального директора станції Ігор Мурашов.

Більш того, за інформацією українського ядерного регулятора — Держатомрегулювання, внаслідок обстрілів з артилерійської зброї промислового майданчика ЗАЕС пошкоджень зазнала будівля реакторного відділення енергоблоку № 1 ЗАЕС, крім того у район розміщення майданчика Сухого сховища відпрацьованого ядерного палива потрапило 2 артилерійські снаряди. Хто знає, що було б, якби обстріл був щільнішим. 

Тож недарма президент України Володимир Зеленський назвав у своєму зверненні те, що відбулося на ЗАЕС вночі 4 березня, ядерним тероризмом.

Наразі є повідомлення від пресцентру ЗАЕС, що на атомній станції знаходяться представники загонів Кадирова — так в РФ називають війська з охорони президента Чечні Рамзана Кадирова, які входять до складу міністерства внутрішніх справ РФ. Водночас ніхто більше цю інформацію не підтвердив.

Також росіяни створили фейковий телеграм-акаунт ЗАЕС, де роблять не надто професійні заяви щодо претензій до ядерного палива Westinghouse, яке завантажено на частину блоків Запорізької АЕС.

«Де ви, ядерники світу?»

На події на електростанції одразу відреагував весь світ. Але по-різному.

З цієї теми розпочав свою зустріч Генсек НАТО Єнс Столтенберг з держсекретарем США Джоном Блінкеном. Президент України обговорив події на електростанції з лідерами кількох країн. Європа і США єдині у своїй оцінці подій, називаючи їх «воєнним злочином РФ» та «новим рівнем терору».

Єдиний, хто офіційно не визнав факт агресії РФ і не звернувся до Росії із чіткими вимогами, хто навіть не говорить про можливість застосування санкцій і не називає РФ агресором чи окупантом — це МАГАТЕ, головний орган ООН, що відповідає за ядерну безпеку у світі та дотримання численних конвенцій про нерозповсюдження та ядерну безпеку.

З початку війни в Україні та захоплення Чорнобильської АЕС російськими військами МАГАТЕ вже зробило 11 заяв, в яких звернулося із закликом до збройних сил обох країн утриматися від проведення бойових дій поблизу АЕС.

Хто і що може запобігти можливому трагічному розвитку ситуації — як на захоплених нині ЗАЕС та ЧАЕС, так і іншим можливим провокаціям на ядерним об’єктам? Передусім це згадане вище МАГАТЕ, до якого з перших днів звертається Україна по допомогу, але до сьогодні у 11-ти офіційних заявах нічого окрім стурбованості гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. У своїх зверненнях він не розділяє дії російської окупаційної армії від захисту України. Більш того, проігнорований навіть заклик України звільнити росіян з позицій, які вони посідають у різних органах з ядерної безпеки, створених МАГАТЕ.

Щоправда пізніше Ґроссі запропонував відвідати Чорнобильську зону і зустрітися там із представниками російської та української сторони. Але не негайно, а після завершення його місії в Ірані.

Натомість колишній заступник головного інженера Чорнобильської АЕС, відомий у світі фахівець атомник Микола Штейнберг виступив із заявою, де звернувся до атомників світу, окремо — до російських атомників, яких він назвав підлими боягузами, і окремо до українських. «Я, Микола Штейнберг, головний інженер Чорнобильської АЕС з травня 1986 по березень 1987 року (час, коли сталася аварія на ЧАЕС та тривали ліквідаційні дії), знаю, що таке ядерна катастрофа не за підручниками, не за статтями в газетах, не за заявами політиків… Я знаю яких сил і скільки життя вартує боротьба з мирним атомом, що вийшов з-під контролю», — сказав він, запитавши: «А де ви, ядерники світу? Сховали голови під крило, як страуси? Ви краще за всіх інших знаєте, що ядерна трагедія не буває локальною! Час політкоректності минув… Задавіть гадину (путіна), доки ще не пізно!».

Тим більше, що діючих атомних станцій та інших радіаційно-небезпечних об’єктів, що підконтрольні МАГАТЕ, в Україні вистачає. Є вони не лише в Запорізькій та Миколаївській області, але і в Харкові, і Києві, на які щодня спрямовують російські ракети. Тож коли Україна сьогодні просить закрити їй небо, вона дбає не лише про себе, але і про Європу.

Головне фото: обстріли Запорізької АЕС, скріншот Youtube