Улітку 2022-го лікарка-анестезіологиня Катя Селіверстова разом із парамедикинею Наталією Фраушер потрапили в автотрощу під час одного з рейсів реанімаційного автобуса. Наталія загинула, а Каті знадобилося 8 місяців, аби заново навчитися стояти та ходити.  

Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися із медикинею про аварію, тривалу реабілітацію та рішення повернутися, аби допомагати військовим. 

ЖИТТЯ У ДВІ ЗМІНИ 

Уже кілька місяців «Австрійка» рятує тяжкопоранених бійців з різних напрямків. Це реанімаційний автобус Медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри», який за раз може перевезти щонайменше 10 військових. Автобус назвали на честь загиблої посестри Каті — парамедикині Наталі Фраушер.

Катя Селіверстова працює лікаркою-анестезіологинею в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології. Аби встигати їздити на ротації у складі Медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри», Катя перейшла на пів ставки на своїй цивільній роботі, бо вважає, що потрібна бійцям теж. 

жінка з довгим волоссям, заплетеним у багато маленьких косичок, сидить в евакуаційному автобусі й дивиться у підлогу

Катя Селіверстова — лікарка-анестезіологиня реанімаційного автобуса «Австрійка»

Медикиня погоджується, що кожен має працювати на перемогу у війні з Росією на своєму місці, однак знаходитися осторонь Катя не хоче.

«Ця позиція «моя хата скраю» мені трошки незрозуміла. У період війни, повномасштабного вторгнення, я думаю, має бути геть інша позиція. Я підтримую, що кожен має бути на своєму місці, не всім бути в окопах — хтось на стабпунктах (місце швидкого надання допомоги до перевезення у лікарню, — ред.), у госпіталях, наприклад», — каже жінка. 

Катя переконує, що для повноцінної роботи евакуаційного автобуса анестезіолог виконує одну з ключових ролей. 

«У проєктах як-от «Кракен» (попередній евакуаційний автобус «Госпітальєрів», — ред.) чи «Австрійка» анестезіолог зараз дуже важливий, він фактично головний в автобусі, він має прийти на допомогу, якщо щось станеться з пораненим у процесі транспортування», — каже медикиня. 

жінка з довгим волоссям, заплетеним у маленькі косички, усміхається й дивиться праворуч

Катя Селіверстова — лікарка-анестезіологиня реанімаційного автобуса «Австрійка»

У перервах між виїздами Катя показує побратимам фотографії своїх маленьких пацієнтів та ділиться досвідом ставлення крапельниць малечі, бо через розмір їхніх вен — це майже ювелірна робота. 

«Я люблю жартувати, що пацієнти — то мої діти. І ось я ніколи не знаю, скільки в мене буде дітей сьогодні — 3 чи 8. По суті, тут, на «Австрійці», щось схоже. Дорослі — це ж теж великі діти», — усміхається Катя. 

«ЦЕ БУЛО ЯК СТРАШНИЙ СОН»

Катя приєдналася до «Госпітальєрів» незадовго до аварії, де загинула її посестра Наталя «Австрійка» Фраушер. 

Жнка з білявим волоссям стоїть у військовій формі з піднятим догори автоматом на фоні маскувальної сітки

Наталя Фраушер — парамедикиня, яка загинула під час аварії реанімаційного автобуса / Фото зі сторінки «Госпітальєрів»

Такий позивний жінка отримала через те, що жила в Австрії і після початку повномасштабного вторгнення повернулася в Україну, аби рятувати бійців. Це мала бути перша евакуація для обох. 

«Насправді дуже страшно, коли ти засинаєш і в тебе все добре, ти такий піднесений, у хорошому настрої, їдеш робити добру справу, а потім в якийсь момент ти розплющуєш очі й просто не бачиш перед собою половину автобуса. І ти не знаєш, чи це сон якийсь такий дурний, чи перевтомився і тобі таке привиділося…», — згадує дівчина. 

Коли Катя отямилася, то зрозуміла, що не може рухати ногами і спершу подумала, що більше ніколи не зможе ходити. Каже, тоді не злякалася, а почала міркувати, як їй доведеться змінювати свій побут. Проте після 8 місяців реабілітації і щоденних занять із фізичними терапевтами вона змогла стати на ноги. 

«Відновлювалася довго, понад місяць я перебувала у лікарні, у мене було близько 8 різних операцій. У мене перелом тазу, ставили залізні пластини, і проблеми з колінами були — трошки отримала всякого», — розказує Катя.

«НЕ ЗНАЛА ЯК СЕБЕ ПОВЕДУ, КОЛИ ЗАЙДУ В АВТОБУС»

Виїзд журналістів «Слідства.Інфо» із «Госпітальєрами» співпав також з першим виїздом на евакуацію поранених і Каті. Тепер вона керівниця екіпажу з шести людей. Лікарка вирішила, що точно повернеться до евакуації поранених ще у реанімації, проте дуже боялася, чи зможе зайти в автобус після пережитої аварії. 

«Я не знала, наскільки сильними будуть флешбеки, я ж довгий час навіть на автобусах не їздила. Фактично в автобус я перший раз зайшла саме в «Австрійку». Але попри все це, я знала, що я маю бути тут, хоча б один раз, мене тягнуло сюди, я будь-якими своїми силами та можливостями намагалася потрапити на цей рейс», — говорить медикиня.

Побоювання щодо емоційного стану не справдилися. Катя каже, щойно зайшла до «Австрійки» і відчула неймовірний спокій: «Можливо, я зараз скажу щось дивне, але нам намалювали такий малюнок, де їде наш автобус, машина супроводу і там дві долоньки, як дві долоньки «Австрійки» — нашої Наталі — і я думаю, що вона справді отак долоньками оберігає наш автобус і тому спокійно, тому все буде добре».

Далеко не всі рідні Каті підтримали її рішення повернутися до роботи, проте відмовити дівчину від чергової ротації не вийшло. 

«Мені говорять, що бог мене зберіг і мені туди не потрібно їхати, що ось така я нещаслива. А я навпаки вважаю, що щаслива, бо, попри ту аварію, я жива, всі частини мене зі мною і це добре. Є нюанси, але в кожного є свої нюанси…», — сміється Катя. 

Уже в перший рейс екіпаж автобуса вивіз до однієї з тилових лікарень десятьох військових. Загалом «Австрійка» евакуювала вже понад 350 бійців. 

Читайте також: Місто у вогні: як працюють рятувальники у Бахмуті

війна, воєнні злочини росії, Донеччина