Журналісти «Слідства.Інфо» знайшли родину, яка виходила з окупованого села Нова Басань на Чернігівщині. Тоді, російські військові приказали місцевим зав’язати дітям очі та йти у сусіднє село, тримаючись за мотузку. Відео зняв місцевий житель Леонід, у будинку якого Анатолій з родиною перебував в підвалі.

Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо». 

6 КІЛОМЕТРІВ ЗАМІНОВАНИМИ ПОЛЯМИ

Анатолій разом з родиною перебував під російською окупацією у Новій Басані на Чернігівщині 21 день. На початку повномасштабного вторгнення разом з двома дітьми (2 і 13 років), дружиною і собакою, чоловік виїхав з Броварів на Київщині. Російська армія окупувала село Нова Басань 27 лютого 2022 року. 

Російські військові розмістили у селищі майже тисячу БМП, танків та іншої техніки і жили у будинках місцевих. Вони залякували жителів села та брали у полон чоловіків. Одного дня, росіяни викрали Анатолія разом з другом. Чоловіків допитували впродовж доби, зрештою — відпустили, але через кілька днів забрали у полон друга Анатолія. Над ним проводили психологічні тортури й утримували до 30 березня 2022 року, коли українські захисники звільнили село.

Анатолій, провів під окупацією у селі Нова Басань 21 день

Блокпост росіян знаходився за 100 метрів від будинків селян. Цивільні не покидали підвал впродовж двох тижнів, їм стало бракувати їжі, назовні постійно вибухали снаряди. Люди прийняли рішення про евакуацію.

«Нам вдалося знайти контакти українського майора, з ним щодня обговорювали деталі виходу з-під окупації. Нам потрібно було домовитися з росіянами про вихід до села Велика Крупіль. 18 березня 2022 року ми взяли повʼязки білі, прапор білий і йдемо до їхнього блокпоста… Чуємо, позаду хтось кричить: «Стояти!» Повертаємося, а тут російський командир Руслан (російський військовий Руслан Уралбаєв, — ред.). У нього ще й руки в крові були, він там барашку різав чи що — не знаю. Обігнав нас і став попереду, каже: «Ви не вийдете, бо є міни і розтяжки», — згадує Анатолій.

Цивільні все ж змогли домовитися про вихід з окупації. Наступного дня, за вказівкою росіян, о 10 ранку їхня група зібралася. 

«Ми зібралися. Росіяни сказали шнурок взяти, щоб нога в ногу йшли. Відео, як ми рухалися, знімав мій кум Леонід, від його будинку ми прийшли до блокпоста росіян. Солдат років двадцяти каже: «Ми памʼятаємо, що командир сказав вас випустити», — розповідає Анатолій.

Попереду було близько 6 кілометрів замінованими полями до села Велика Крупіль. Найменших дітей, а це від двох років, несли на руках, решті довелося подолати цю відстань самостійно.

«Ми пройшли пів кілометра, розвʼязали очі. Діти щось навіть сміялися, радувалися йшли. Тоді ще погода така сонячна була. Ми доходимо вже до лісу, я йшов попереду, і військовий кричить: «Мужичок, давай сюди». Я викидаю цей білий прапор, навіть не зрозумів, то росіянин чи наші вже. А потім дивлюся — жовто-блакитний прапор. Мене перевірили, чи не замінований, і потім вже всі наші дійшли, стрічки зірвали — почуття не могли передати, ми не могли усвідомити, що ми вже на волі», — ділиться спогадами Анатолій. 

9 березня 2022 року з Нової Басані евакуювалися 28 дітей і 8 дорослих (серед них двоє чоловіків).

4 ПОСТРІЛИ. «ВСЕ, ЦЬОГО ВІДТЯГУЙ, ДАВАЙ НАСТУПНОГО» 

Півтора року тому журналісти «Слідства.Інфо» ідентифікували російського військового Руслана Уралбаєва, який скомандував евакуйованим дітям і дорослим завʼязати очі. Уралбаєв керував у Новій Басані в березні 2022 року. Його впізнали жителі села, з якими спілкувалися журналісти. «Слідству.Інфо» розповіли місцеві, як впродовж місяця 18 чоловіків Уралбаєв утримував у полоні, під його наказом росіяни імітували розстріл — стріляли прямо над головами українців. 

Заступник Новобасанського очільника Валерій Мозговий розповів журналістам, як Уралбаєв знущався з нього та інших 17 полонених чоловіків: «4 постріли. Другий стоїть з ганчіркою, закриває рот. Все, цього відтягуй. Давай наступного».

Після публікації матеріалу «Викрадені спогади: як один фотоапарат допоміг ідентифікувати окупантів з Нової Басані» у редакцію почали писати люди, які пережили окупацію в Новій Басані. Місцева жителька Катерина впізнала російського командира й розповіла, як він «кошмарив» усе село й приходив до неї в будинок. 

«Ми сиділи з мамою у погребі, тому що почалися бої у нас, все вибухало, росіяни стріляли по будівлях. В один із днів до нас зайшли троє людей: двоє світленьких росіян і посередині був він (Руслан Уралбаєв, — ред.) — такий низенький, темненький весь, мулат. Він направив на нас автомат зі словами: «А тепер телефони, телефони на місце». Я віддала телефон, тому що він не захотів спокійно стояти, говорив різні брудні речі», — згадує Катерина. 

Журналісти «Слідства.Інфо» зібрали інформацію про Руслана Уралбаєва, чоловік родом з Казахстану, йому 35 років і він кадровий військовий РФ. Він одружений, має сина та доньку.

У російських соціальних мережах можна знайти багато фото Уралбаєва: на прогулянці з дружиною, на відпочинку, з новонародженим сином. Зараз Уралбаєв живе в Оренбурзькій області, у селі Тоцьке, що на південному заході Росії, на місці колишньої Казахської СРСР.

Скоріше за все, Уралбаєв служить у військовій розвідці. Окупант має татуювання кажана — символу російської військової розвідки. Такий же символ зробили російські військові на стінах місцевого туалету у Новій Басані.

Разом з журналістами з «Телебачення Торонто» вдалося знайти контакти Уралбаєва та дізнатись, що до повномасштабного вторгнення він працював у військовій частині №12128, де у 2017 році був заступником командира взводу. Ця частина входить у 21-гу окрему гвардійську мотострілецьку бригаду. «Слідство.Інфо» вже робило розслідування про цю бригаду минулого року. Тоді журналісти отримали відео з російського військового дрону, за яким визначили позиції росіян.

У 2021 році номер Уралбаєва, як «робочий» вказав інший російський військовий з тієї ж військової частини — водій механік Леонід Міронов. Відтак, перед повномасштабним вторгненням Уралбаєв ймовірно служив у цій же частині.

Дружина Уралбаєва — Марина Боднар, їй 27 років. Жінка — українка, вона з окупованого росіянами ще в 2014-му році Антрациту Луганської області. 

Батько Марини працював на місцевій шахті «Комсомольській», і судячи з їхніх соціальних мереж, після вторгнення Росії в Україну у 2014-му вони почали підтримувати окупаційну владу. 

Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували Марині, щоб дізнатися, де зараз її чоловік-окупант. 

Журналістка: Я намагаюся сконтактувати з вашим чоловіком Русланом, скажіть, я можу зараз з ним поговорити?

Марина Уралбаєва: Ні, у мене чоловік перебуває не поруч. 

Журналістка: Він військовослужбовець, він у зоні «СВО» зараз? 

Марина Уралбаєва: А що ви хотіли? 

Журналістка: Він ймовірно причетний до воєнного злочину, я хотіла зʼясувати цей момент.

Марина Уралбаєва: Я вам не можу відповідати на такі запитання телефоном.

ПІВТОРА РОКУ БЕЗ ПІДОЗРИ 

Українські правоохоронці досі ведуть слідство щодо Руслана Уралбаєва. Потерпілі розповіли журналістам, що їх досі не допитували. Прокурор Чернігівської обласної прокуратури Кирило Пугачов каже, що причетність Уралбаєва до незаконного позбавлення волі цивільних у Новій Басані перевіряється.

«Розслідування в тому кримінальному провадженні триває. Дійсно, він нам відомий був до усіх цих подій (уваги суспільства до відео, яке опублікувало «Слідство.Інфо» з дітьми, яким завʼязали очі, — ред.). Ми перевіряємо його причетність саме до незаконного позбавлення волі цивільних осіб на території Нової Басані. Необхідно проаналізувати велику кількість даних з відкритих джерел, отримати дані з органів розвідки, військового управління. Ми також вживаємо заходів до встановлення повного переліку осіб, які могли незаконно утримуватися в селі», — розповідає Кирило Пугачов, Начальник відділу протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту. 

Анатолій розповів, що назавжди запамʼятає день виходу з окупації. 

«Зробив татуювання в памʼять про той день. Моя родина і переважна більшість інших, які були з нами, залишаються в Україні. Одна — виїхала у США. Добре, що ми живі залишилися», — каже Анатолій.

Читайте також: «Сказали завʼязати очі та йти замінованим полем»: як село на Чернігівщині пережило окупацію

війна, воєнні злочини росії, російські воєнні злочинці