Олександр Оленченко, похорон якого викликав скандал через інформацію, що він служив в армії РФ, загинув і був похоронений у селі на Дніпропетровщині, працював у російській пожежно-рятувальній службі. А за свідченням родичів, загинув в аварії, а не на війні.
«Слідство.Інфо» поспілкувалося з колишньою дружиною Оленченка, а також перевірило дані з російських баз, щоб з’ясувати, що відомо про його життя і службу на Росію.
Олександр Оленченко народився на Дніпропетровщині. До переїзду в Росію працював токарем на заводі важкого машинобудування на підприємстві «Шлях» у Верхньодніпровську, а згодом — санітаром на місцевій станції швидкої допомоги. Паралельно навчався у Дніпродзержинському технічному університеті.
Потім переїхав до Росії. Про це свідчать дані з російських баз, які на запит «Слідства.Інфо» допоміг отримати проєкт KibOrg. Згідно з цими даними, у 2014 році Оленченко вже фігурував у записах як мешканець міста Ковилкіно в Республіці Мордовія. Там він працював продавцем-консультантом. Пізніше з’являються записи про службу у російській військовій частині №98569 у Красному Селі Ленінградської області — з березня 2017-го до квітня 2018 року, на посаді молодшого сержанта матеріального забезпечення.
За даними про перетин кордону, які має редакція, Оленченко їздив між Україною та Росією і після початку російської агресії у 2014 році. Зокрема, у базах є записи про його поїздку до України у вересні 2021 року та повернення до Росії приблизно через дев’ять днів. Це остання зафіксована в наявних у редакції даних поїздка до України.
За даними російського Соціального фонду, у жовтні 2022 року Оленченко зареєструвався водієм таксі.
2026-го Олександра Оленченка похоронили на кладовищі села Домоткань, де він народився, це Дніпропетровщина.
Як інформація про поховання Оленченка підірвала соцмережі
15 жовтня 2026 року військовий блогер Анатолій Штефан написав, що Олександр Оленченко, якого поховали в Домоткані, у 2017–2018 роках служив у російській армії, потім працював пожежником у московському МНС, а у 2024–2026 роках знову служив у російському війську. За словами Штефана, Оленченко загинув 13 червня 2026 року під час обстрілу одного з російських штабів, а його прах до України привіз батько через Білорусь і Польщу. Цю інформацію Штефан оприлюднив, посилаючись, зокрема, на дані сайту «Миротворець».
«Слідство.Інфо» дослідило фотографії Оленченка, про які стверджували, що на них він у формі російського військового. Редакція знайшла ознаки того, що це може бути форма російської пожежно-рятувальної служби.
Журналісти також дослідили соцмережі Оленченка. Під відео з привітанням Олександра з 32-річчям коментар залишив користувач на ім’я Алєксандр Бєсєдін (у забороненій в Україні соцмережі «Vk»). За номером телефону, який вдалося знайти, редакція встановила пов’язаний із ним акаунт в Instagram. На його сторінці є фотографії в пожежній формі з емблемою, схожою на ту, що видно на відео з привітання Оленченка.
На фотографіях чоловіки позують у військово-патріотичному парку культури і відпочинку військових сил РФ «Патріот» у Підмосковʼї, де часто проходять заходи пов’язані з російським МНС.
На одному зі знімків Оленченка також видно перепустку на територію парку. Крім того, у базах є дані, які пов’язують Оленченка з адресою поблизу парку «Патріот»: там він страхував автомобіль і отримував стоматологічні послуги.
Ці знахідки вказують на можливий зв’язок Оленченка з російською пожежно-рятувальною службою, однак самі по собі не підтверджують і не спростовують його можливу службу в російському війську після 2022 року і до смерті.
Зазначимо, що через кілька годин після того, як журналісти дослідили сторінку Олександра, його профіль із соцмережі «Vk» видалили.
Чи служив Оленченко в армії РФ: свідчення колишньої дружини
Олександр був одружений з українкою Кариною Оленченко, яка також родом із села Домоткані. У 2016 році в них народився син. 2020-го пара розлучилася. «Слідство.Інфо» зателефонувало колишній дружині Олександра. Вона живе в Росії. Журналістка спілкувалася з жінкою українською, мову вона розуміє, але на запитання відповідала російською.
За словами Каріни, після розлучення вони з Олександром тісно не спілкувалися, однак він сплачував аліменти й надсилав синові свої фотографії у пожежній формі. Востаннє такі фото, за словами жінки, він надіслав на початку 2026 року. Водночас, Каріна не знає, де саме працював колишній чоловік, і не може підтвердити інформацію про його можливу службу в російській армії після початку повномасштабного вторгнення.
Публікації про ймовірну службу колишнього чоловіка в російському війську жінка бачила у Facebook. Вона емоційно відреагувала на розголос навколо його смерті та поховання, сказавши, що їй шкода його батьків через ситуацію, яка склалася.
«Олександр працював у МНС, але де саме — не знаю. Він надсилав дитині фотографії з роботи. Щодо служби в російській армії — взагалі без поняття, якщо чесно. У нього була строкова служба десь у 2017–2018 роках. Після того, як ми розійшлися, особливо не спілкувалися. Про смерть знаю, що він їхав до друга, і на цьому все. Мені дуже шкода батьків, що там така ситуація незрозуміла, що навіть ви мені телефонуєте», — розповіла колишня дружина Олександра Оленченка Каріна.
Верхньодніпровська міська рада у відповіді на запит «Слідства.Інфо» повідомила, що після появи у Facebook інформації про поховання Олександра Оленченка в селі Домоткань розпочала службове розслідування. У листі міськрада зазначила, що перевіряє інформацію про поховання на території громади «тіла особи ймовірно загиблого на війні загарбника, громадянина РФ Оленченка Олександра». Також там зазначили, що звернулися до відділення поліції № 3 Кам’янського районного управління поліції з заявою про перевірку цієї інформації.
У міськраді додали, що з’ясувати обставини поховання можна буде лише після завершення перевірок. «Слідство.Інфо» також надіслало запити до Служби безпеки України та Національної поліції Дніпропетровщини, щоб з’ясувати, чи підтверджується інформація про службу Оленченка в російському війську після початку повномасштабного вторгнення, які обставини його поховання перевіряють правоохоронці і що буде після результатів перевірки.
Відповіді на ці запити редакція очікує.
