У «Одноклассниках» уже немає світлини, на якій позують Олексій Сухачов та його четверо братів. Це помітили журналісти агенції «Слідство.Інфо», коли проводили черговий моніторинг соцмереж родичів директора Державного бюро розслідувань. Світлину у 2011 році опублікувала Лариса Тарнопольська, додавши підпис: «Мій чоловік з братами». Тепер і фото, і профіль жінки (вона — імовірна дружина брата очільника ДБР Олександра Сухачова) видалені з соцмережі «Одноклассники».
Сторінка Олександра Сухачова (героя розслідування про 143 об’єкти нерухомості) активна, однак уже не містить жодної світлини (а їх було більше десятка, у тому числі й з ріднею). Зникло й фото профілю. Востаннє Олександр відвідував російську соцмережу 31 липня цього року.
Журналісти агенції «Слідство.Інфо» та «Центру протидії корупції» завбачливо заархівували світлини із соцмереж родичів Олексія Сухачова та продовжують їх аналізувати. «Припускаю, вони намагаються зачистити інформацію у відкритих джерелах, аби не дати можливості знайти ще щось. Але це не дуже розумно, бо вже пізно — ми маємо скріншоти», — зазначила журналістка ЦПК Аліна Стрижак, яка спільно зі «Слідством.Інфо» розслідувала діяльність родичів директора Державного бюро розслідувань.
«Слідство.Інфо» підготувало два розслідування про двох братів очільника ДБР, присутніх на видаленому з соцмережі «Одноклассники» фото: «Як брат директора ДБР отримав 143 об’єкти нерухомості від забудовника, якого згодом розслідувало ДБР» (про рідного брата — Олександра Сухачова, підготовлене у співпраці з ЦПК) та «Двоюрідний брат директора ДБР 17 років був ведучим на телеканалах Деркача, Мураєва і Медведчука» (про Ростислава Сухачова).
На початку липня Печерський районний суд заборонив «Слідству.Інфо», «Центру протидії корупції» та журналістці Аліні Стрижак публікувати інформацію про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова. Після цього вісім українських медіа одночасно оприлюднили розслідування про його 143 об’єкти нерухомості. Медіа, що долучилися до «Ініціативи 143», зробили це на знак солідарності з колегами. Журналісти називають рішення суду відвертим проявом цензури. Заборонене розслідування зібрало 4 мільйони переглядів.
