У Державному бюро розслідувань підтвердили, що один з фігурантів справи про відмивання близько $100 млн дійсно міг мати звʼязок з правоохоронцями ДБР, які, ймовірно, «зливали» йому інформацію щодо окремих справ.
14 листопада у ДБР почали розслідування, щоправда поки не дізналися, хто з ДБР міг бути причетний до зливів, тож поки нікого не відсторонили.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо» з покликанням на слова керівника управління внутрішнього контролю ДБР Богдана Чобітка.
Під час засідання Тимчасової слідчої комісії з економічної безпеки, що відбулося 17 листопада, керівник управління внутрішнього контролю ДБР Богдан Чобіток підтвердив, що один з підозрюваних у масштабній корупції на енергетиці найімовірніше дійсно мав звʼязок з правоохоронцями ДБР.
Йдеться про Ігоря Миронюка, якого підозрюють у тому, що він разом із ще одним фігурантом справи експосадовцем Генпрокуратури та ексвиконавчим директором «Енергоатома» з фізичного захисту та безпеки Дмитром Басовим контролював всі закупівлі та кадрові рішення в «Енергоатомі», та брали «відкати» у бізнесу за них.
ВАКС обирає запобіжний захід Миронюку, фото: «Слідство.Інфо»
За словами Чобітка, у ДБР відреагували на обрання запобіжних заходів Миронюку та Басову у ВАКС, а вже 14 листопада почали розслідування щодо двох працівників ДБР за фактом можливого отримання ними неправомірної вигоди від членів злочинної організації та перевищення влади та службових повноважень.
«Сплановані певні слідчі дії, є певні напрямки, по яких ми будемо працювати і звітувати… Якщо він (Миронюк) відвідував ДБР, то ми зʼясуємо з якою метою і до кого він приходив», — пояснив представник ДБР.
Він також підкреслив, що розслідування триває і поки невідомо, хто був причетний до звʼязків зі злочинною організацією.
Очільник НАБУ Семен Кривонос також підтвердив, що триває «робоча комунікація» з ДБР.
Нагадаємо, за інформацією слідства, Ігор Миронюк займався легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом із закупівель «Енергоатома» — учасники схеми вимагали у приватного бізнесу за співпрацю з держпідприємством від 10 до 15% відкату. 12 листопада у Вищому антикорупційному суді йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави у 126 мільйонів гривень.
Ігор Миронюк — ексрадник міністра енергетики Германа Галущенка та колишній помічник Андрія Деркача, проросійського політика та колишнього нардепа, який втік до Росії після початку повномасштабного вторгнення та тепер працює там сенатором. За даними слідства, він є одним з основних фігурантів справи про масштабну корупцію в енергетиці. Адже разом з ще одним фигурантом — Дмитром Басовим — контролював усі закупівлі та кадрові рішення в «Енергоатомі».
Що відомо про масштабну корупційну схему в енергетиці?
10 листопада у Національному антикорупційному бюро (НАБУ) заявили про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків.
За матеріалами НАБУ, корупційна схема полягала в тому, що компанії, які хотіли надавати послуги «Енергоатому» повинні були платити 10-15% відкату. Інакше, вони не проходили через «шлагбаум». Тобто з ними не продовжували співпрацю, як з постачальниками держпідприємства.
НАБУ та САП провели обшуки у фігурантів схеми та повідомили про підозру сімом її учасникам. У схемі також фігурує ексміністр енергетики та дійсний міністр юстиції Герман Галущенко, міністерка енергетики Світлана Гринчук, ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов, бізнесмен Олександр Цукерман, Людмила Зоріна та Леся Устименко.
Раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Ігореві Миронюку. Його відправили під варту на 60 діб з альтернативою застави у 126 мільйонів гривень. Також запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави у 40 мільйонів гривень обрали Дмитру Басову. Крім того, запобіжні заходи обрали «бухгалтеру» та фінансистці схеми з відмивання коштів на закупівлях «Енергоатому» Ігорю Фурсенку і Лесі Устименко. Обох триматимуть під вартою протягом 60 діб. Для Фурсенка розмір застави склав 95 мільйонів гривень, а для Устименко — 25 мільйонів гривень.
12 листопада уряд ухвалив рішення про відсторонення Германа Галущенка від виконання обовʼязків міністра юстиції. Після цього він вперше після викриття НАБУ корупції в енергетиці зробив заяву. Міністр юстиції зазначив, що «відсторонення на час розслідування — це цивілізований і правильний сценарій». Світлана Гринчук у свою чергу написала заяву про відставку з посади міністерки енергетики. Згодом прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади Галущенка та Гринчук.
Президент Володимир Зеленський оприлюднив відеозвернення, у якому заявив, що міністр юстиції та міністерка енергетики не можуть залишатися на посадах.
Читайте також: Міністерка енергетики Гринчук заявила, що пішла у відставку через медійний скандал і нічого не чула про офіс Міндіча.
