Вища кваліфікаційна комісія вирішила, що Оксана Мирошниченко не має працювати суддею. Вона під час Революції Гідності засуджувала протестувальників й приховувала це в своїй декларації доброчесності. Під час проходження співбесіди з ВККС вона виправдовувала свої дії тим, що була «молода й недосвідчена». Суддю зарахували до Вільшанського районного суду Кіровоградської області, а наступного дня вона подала заяву на переведення у Київ. Служительці Феміди дали гарну характеристику за день роботи в суді.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Під час Революції Гідності влада намагалася зупинити мирні протести як за допомогою силовиків, так і судової системи. Наприклад, судді позбавляли права водити автомобіль учасників поїздки до резиденції президента-втікача Віктора Януковича в Межигір’ї, нібито за те, що протестувальники не зупинялися на вимогу поліцейських. За інформацією проєкту «Судді Майдану», майже усі винесені тоді подібні рішення ґрунтувалися на підроблених документах.
Оксана Мирошниченко є однією з так званих «суддів Майдану», бо позбавляла права водити автомобілем п’ятьох протестувальників поки була суддею Голосіївського районного суду міста Києва. Вона стверджує, що не знала, що судить саме майданівців. Після Революції Гідності суддя звільнила від адміністративної відповідальності засуджених протестувальників, відповідно до прийнятого тоді Закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».
Суддя Оксана Мирошниченко (ліворуч) проходить кваліфікаційне оцінювання / скриншот зі співбесіди ВККС
ВККС поцікавилась, чому Мирошниченко скасувала свої постанови, якщо вважає, що не судила саме протестувальників. Суддя не змогла пояснити свої дії, хоча визнала, що мала якісніше дослідити обставини справи перед винесенням рішення.
Мирошниченко каже, що тоді була молодою суддею (їй було 25 років) і це могло вплинути на її рішення: «На той момент я мала суддівського досвіду менше пів року. Плюс по віку я не надто зріла була на той момент. Дійсно, відсутність життєвого досвіду, життєвої мудрості, суддівського досвіду — це все у сукупності вплинуло… Зараз я вчинила б по-іншому».
У спеціальній декларації доброчесності судді мають вказувати, зокрема, чи не засуджували вони протестувальників під час Майдану. Мирошниченко заповнювала цю декларацію вже після того, як скасувала свої постанови й вже точно знала, що судила протестувальників. Суддя збрехала у цій декларації й визнала це під час співбесіди з ВККС.
Перед тим, як потрапити до Голосіївського районного суду у місті Київ, Мирошниченко працювала у Вільшанському районного суду Кіровоградської області. І цей епізод зацікавив членів ВККС, бо суддя там пропрацювала лише декілька місяців, після чого перевелась у Київ.
Мирошниченко спочатку не могла пояснити, чому взагалі обрала Вільшанський районний суд: «Просто так потрапила туди». Потім сказала, що хотіла працювати у Голосіївському районному суді міста Київ, але пішла у Вільшанський районний суд, бо одразу не могла потрапити на роботу туди, куди хотіла.
Мирошниченко за весь час на посаді судді у Кропивницькому не винесла жодного судового рішення, бо була або у відпустці або на лікарняному. Також суддя не змогла згадати, коли саме почала працювати у Вільшанському районному суді Кіровоградської області.
Мирошниченко була зарахована до складу суду 15 червня 2023 року, а наступного дня подала заяву на переведення у Київ. До цієї заяви було додано характеристику Мирошниченко від голови Вільшанського районного суду Кіровоградської області, де її називають «кваліфікованою суддею, яка з відповідальністю ставиться до виконання обов’язків, має досвід практичної роботи, постійно підвищує свій професійний рівень». Суддя Мирошниченко не змогла пояснити, як їй так вдалося за день роботи вразити голову суду, щоб він дав таку характеристику.
Членів ВККС зацікавило також, чому суддя Мирошниченко декілька разів вносила свої рішення із запізненням до Єдиного реєстру судових рішень (цей реєстр створений, щоб будь-хто міг знайти рішення судді та прочитати його за потреби). Є випадки, коли кінцеві рішення суддя не вносила до реєстру 174, 101, 156 та 223 дні.
Мирошниченко каже, що мала завелике навантаження, але згідно з інформацією з досьє судді, у неї було звичайний обсяг роботи.
Ще Мирошниченко покинула у 2018 році суддівство і впродовж 5 років не займалася підвищенням своєї кваліфікації. Тільки у жовтні 2023 суддя пішла на навчання у Школу суддів: «Об’єктивного, розумного пояснення з цього приводу я не можу надати, я поки його сама для себе не знайшла».
ВККС відзначила, що такі дії судді є порушенням обов’язку судді щодо підвищення кваліфікації.
Члени ВККС акцентували на тому, що суддя систематично припускалась помилок під час своєї кар’єри.
«Я не знаю, чи присутні в даній залі взагалі безгрішний хтось з нас, хто не вчиняв помилки. Мало вчинити помилку, треба можливо мужність, можливо мудрість, її визнати й на подальше зробити висновки для себе і для свого професійного життя. Я свої помилки визнаю», — відповіла Мирошниченко.
Після співбесіди уся колегія ВККС у своєму рішенні одноголосно вирішила, що Мирошниченко не місце на посаді судді. Це рішення передали до Вищої ради правосуддя, де будуть вирішувати, чи звільняти Мирошниченко.
Читайте також: Суддя поїхала в окупований Донецьк і звідти ухвалювала рішення. Комісія суддів хоче її звільнити
