Юрист Центру протидії корупції Роман Вербовський розповів «Слідству.Інфо», що походження коштів для застав в Україні ніяк не перевіряється. Це, за його словами, видно зі справи з відмивань близько 100 мільйонів доларів США на енергетиці.
Як повідомили «Слідству.Інфо» у Вищому антикорупційному суді, четверо з пʼяти підозрюваних у справі «Мідас» вже вийшли під застави на загальну суму у понад 100 млн грн. Втім, у медіа поширювалася інформація, що компанії-заставодавці мають ознаки фіктивності, а в НАБУ кажуть, що фігуранти справи готувалися до внесення застав заздалегідь та очікували ще більші суми.
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «Фірми з ознаками фіктивності внесли понад 100 млн грн застав за фігурантів справи «Мідас». Пояснюємо, чому це спрацювало».
Юрист Центру протидії корупції Роман Вербовський пояснив, що в корупційних злочинах суддя зобов’язаний застосувати заставу при обранні запобіжного заходу для підозрюваного, принаймні, як альтернативу. А призначати підозрюваному безальтернативне тримання під вартою суддя може тільки в тих випадках, коли особа підозрюється в злочинах, повʼязаних з державною зрадою чи вбивством.
Експерт також додав, що практика показала, що походження застав в Україні фактично не перевіряється. Зокрема, це видно по справі «Мідас», де, за даними ВАКСу, станом на 31 грудня четверо фігурантів операції «Мідас» вийшли з СІЗО під застави. Загалом за них сплатили 172 млн грн. Крім того, ще 51 млн грн застави внесли за колишнього віцепрем’єр-міністра та міністра національної єдності України Олексія Чернишова. Хоча він формально не є членом злочинної організації, фігуранти схеми, за матеріалами справи НАБУ, обговорювали передачу йому коштів.
У медіа поширювалася інформація, що компанії-заставодавці мають ознаки фіктивності.
Разом з тим, очільник НАБУ Семен Кривонос заявив, що раніше Бюро отримувало інформацію з різних джерел, що «у середовищі конвертаторів (ті, хто переводить кошти у готівку, — ред.) та людей, які займаються легалізацією та збором великих застав, буквально, коли ми вручили перші підозри, почалося хвилювання, де зібрати такі великі суми коштів. Там правда фігурувало трохи більше — вони очікували близько 500 млн [грн]». Кривонос також додав, що НАБУ звернулося до Державної служби фінансового моніторингу України для перевірки походження коштів для застав, адже є побоювання, що гроші можуть бути повʼязані з самими ж фігурантами та їхнім, ймовірно, незаконним заробітком.
У Держмоніторингу, додав Кривонос, інформацію досі не надали у повному обсязі, а походження коштів ще досліджують. Там це пояснили тим, що не можуть блокувати транзакції і поступово отримують потрібну інформацію у банків. За інформацією «Слідства.Інфо», транзакції проходили через Sense Bank, «Укргазбанк» та Ukrsibbank.
«Слідство.Інфо» від джерел також дізналося, що станом на 29 грудня НАБУ отримала інформацію від Державної служби моніторингу України про лише одну транзакцію. Тепер вони матимуть можливість розпочати розслідування за фактом легалізації коштів. Водночас чия саме це застава — невідомо.
Перевірити, скільки часу насправді йде на такий моніторинг технічно неможливо, адже це дуже закрита структура.
У Держфінмоніторингу повідомили, що ця перевірка тривала, бо складається з трьох ланцюгів, наразі вони перевірили два та триває робота над третім.
Ланцюги фінансового моніторингу, графіка: «Слідство.Інфо»
Зазначимо, за правилами застава вноситься на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду. Втім, у самому ВАКСі її не мають перевіряти. Блокуванням підозрілої транзакції мав би займатися фінансовий моніторинг банку, через який проводилися транзакції на рахунок ВАКС.
«Хтось повинен принести цю суму [для застави] в банк, або хтось повинен перерахувати її через банківську операцію на рахунок ВАКСу. І на цьому етапі в нас є правило щодо повідомлення про порогові та підозрілі операції», — пояснює старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.
Нагадаємо, за даними журналістів «Схем», 37 млн грн за підозрюваних в участі в злочинній організації Людмилу Зоріну та Лесю Устименко внесла київська компанія «Вангар» зі статутним капіталом у 1000 гривень. Компанію створили у травні 2025 року і станом на зараз в неї у власності немає нерухомого майна чи автомобілів. Також не вдалося знайти дані, які можуть свідчити про здійснення нею господарської діяльності.
А ще 95 млн грн застави за Ігоря Фурсенка, який підозрюється в участі у злочинній організації під головуванням Тимура Міндіча, а також легалізації отриманих злочинним шляхом грошей, внесла компанія «Варус Сінерджі» зі статутним капіталом у 100 тисяч гривень. Її власником є Богдан Фуркевич з Камʼянець-Подільського. У сервісі Getcontact його номер телефону підписаний як «Богдан Рішало Від Андрія», «Богдан Поліція» та «Богдан Воїнкомат Кам’янець».
За тиждень до публікації цього тексту заставу у 40 млн грн внесли ще за одного фігуранта схеми — виконавчого директора з безпеки «Енергоатому» Дмитра Басова. Зокрема 25 мільйонів гривень заплатила приватна компанія «Грін плюс компані», яка була зареєстрована у Києві два місяці тому. Коли журналісти «Схем» зателефонували за номером компанії, вказаним в офіційних реєстрах, відповіла жінка, яка не захотіла називати свого імені. Вона сказала, що їй невідома ані компанія, ані її керівництво. Ще 10 мільйонів 300 тисяч гривень застави вніс адвокат самого Дмитра Басова Віталій Наум. А інші 4 мільйони 700 тисяч гривень – адвокатське об’єднання «Національна колегія адвокатів», яке сам же Наум і очолює. Захисник Басова підтвердив факт внесення застави ним особисто та адвокатським об’єднанням і назвав це «поширеною практикою».
Читайте також: Фірми з ознаками фіктивності внесли понад 100 млн грн застав за фігурантів справи «Мідас». Пояснюємо, чому це спрацювало.
