19

Партія аміачної селітри, яка вибухнула в серпні 2020 року у столиці Лівану Бейруті, належала компанії, за якою стояв український підприємець Володимир Вербоноль, керівник великого будівельного концерну Микола Алісеєнко та ще низка партнерів.

Фірма-власник селітри була частиною розгалуженої мережі, яка займається торгівлею хімічними речовинами щонайменше з 2000-х років, йдеться у розслідуванні журналістів OCCRP.

Мережа маскувала свою діяльність за принаймні пів десятка торгових найменувань та різних офшорних компаній. Роботі цієї мережі, як встановили журналісти, сприяли, зокрема офшорні компанії на Кіпрі та у Великобританії.

Одразу після вибуху 2020 року журналісти виявили, що компанія Savaro Ltd, зареєстрована в Лондоні, у 2013 році зафрахтувала корабель MV Rhosus для перевезення вантажу на 2750 тонн, який направлявся з заводу “Руставі азот” у Грузії на завод виробництва вибухових речовин у Мозамбіку. 

Судно, яке перевозило вантаж, затримали в Бейруті через несплачені борги та технічні дефекти. Згодом селітру перенесли у сховище порту, оскільки замовники від неї відмовилися. Вантаж лежав на складі порту до 4 серпня 2020 року, допоки він не вибухнув.

Справжні власники компанії, яка організувала це перевезення, були приховані за номінальними компаніями та особами, яких обслуговує кіпрська корпоративна сервісна компанія Interstatus.

Журналістам вдалося встановити, що мережа із торгівлі хімічними речовинами контролюється українськими підприємцями із Дніпра.

Як йдеться у розслідуванні, цією мережею компаній керують і володіє низка підприємців, включно із Володимиром Вербонолем та заслуженим будівельником України, президентом концерну «Дніпробуд» Миколою Алісеєнком, який ймовірно є його тестем.

Журналісти встановили, що усі компанії із мережі також пов’язані і через цифровий слід. Так, вони користуються одним сервером електронної пошти та мають ті ж ІР-адреси, що й офшорні фірми. 

Розслідувачам також вдалося відновити фрагменти архівних сторінок веб-сайтів компаній, які демонструють, що на цих сторінках рекламувалися добрива. А Володимира Вербоноля ці фірми публічно зазначали своїм президентом.

Крім онлайну, ці всі компанії пов’язані і юридично. Як встановили журналісти, за українськими фірмами стояла ціла мережа офшорів. 

Українські компанії у відповідь на запит журналістів заперечили будь-яку причетність до поставки, яку здійснювало судно Rhosus. Водночас, у пресслужбі фірми Володимира Вербоноля звинуватили у бейрутській трагедії владу Лівану.

4 серпня 2020 року у порту Бейрута вибухнуло майже 3000 тонн аміачної селітри — мінерального добрива, яке використовується не лише аграріями, але й для виготовлення вибухових матеріалів. В результаті велика частина міста була зруйнована, 200 осіб загинуло, а понід 300 тисяч залишилися без даху над головою. Губернатор Бейрута Марван Аббуд в інтерв’ю місцевому телебаченню оцінив збитки від вибуху в 10-15 мільярдів доларів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВИБУХ АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ В ПОРТУ БЕЙРУТУ: УКРАЇНСЬКИЙ СЛІД