Колишній керівник поліції Херсонщини Артур Мєріков першого грудня 2019 року став помічником голови Національної поліції Ігоря Клименка.
Про це йдеться у матеріалі “Слідства.Інфо”: “Справа Гандзюк і впливовий брат: що відомо про нового помічника голови Нацполіції”.
Особа Мєрікова стала відома громадськості передусім через справу херсонської активістки і чиновниці міськради Катерини Гандзюк. Він очолював поліцію області в той час, коли її облили кислотою. І саме херсонські правоохоронці під керівництвом Мєрікова спочатку розслідували цей злочин. Робота поліції зазнала гучної критики суспільства — спершу слідство затримало непричетну до нападу людину.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Гандзюк: Системне вбивство
Пізніше розслідування передали в головне управління Нацполу. Тодішній керівник відомства Сергій Князєв у коментарі “Слідству.Інфо” пояснював таке рішення тим, що є підстави сумніватися в неупередженості місцевих правоохоронців. А пізніше оточення Катерини Гандзюк стверджувало, що Мєріков дозволив утекти одному з ключових підозрюваних у злочині проти активістки — Олексію Левіну.
Службу в правоохоронних органах Мєріков почав близько 20 років тому в Миколаєві. Утім, злет в його кар’єрі припадає на 2014 рік, коли його рідний брат Вадим став нардепом від “Народного фронту”. Мєріков спершу очолив міліцію Миколаївської області, а пізніше став керівником поліції Херсонщини, яку очолював аж до вересня минулого року.
Нагадаємо, що на Катерину Гандзюк напали торік 31 липня на виході з власного будинку. Її облили концентрованою сірчаною кислотою. Вона отримала 40% опіків тіла, декілька місяців провела на лікарняному ліжку й перенесла низку важких операцій. Однак 4 листопада Катерина Гандзюк померла.
У лютому минулого року підозру в організації вбивства оголосили голові Херсонської облради Владиславу Мангеру. Основним мотивом офіційне слідство називає публічну позицію Гандзюк щодо підпалів лісу й корупційної вирубки. Сама активістка також вважала Мангера ймовірним замовником замаху на неї. Олексій Левін, який нині перебуває в розшуку, отримав статус підозрюваного наприкінці 2018 року. Утім, у квітні 2019-го Генпрокуратура змінила статтю — обом висунули підозру в замовленні нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть Гандзюк.
У травні 2019 року Генпрокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо п’ятьох обвинувачених у нападі на Гандзюк. Вони визнали свою вину й почали співпрацювати зі слідством. Начебто саме після написання заяви про визнання вини їм змінили підозру з умисного вбивства на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Суд оголосив вирок нападникам — вони отримали від 3 до 6,5 років за ґратами.
Щодо інших фігурантів цієї справи, Ігоря Павловського раніше підозрювали в організації нападу на Гандзюк, однак кілька місяців тому Генпрокуратура пом’якшила йому статтю й наразі він обвинувачується лише в замовчуванні злочину. Тобто офіційне слідство вважає, що Павловський не брав участі в організації злочину, а тільки знав про нього й мовчав. Найсуворіше покарання, яке може отримати Павловський — три роки ув’язнення.
Попри «пом’якшення» підозри, редакція Слідства.Інфо володіє інформацією, яка вказує, що дії Павловського в цій історії були спрямовані не на приховування злочину, а на безпосередню співучасть у ньому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Роль Павловського в нападі на Гандзюк: замовчував чи організовував?
Під час роботи над фільмом «Гандзюк: системне вбивство», Слідство.Інфо з’ясувало, що Павловський активно зідзвонювався з херсонськими правоохоронцями в день замаху на активістку, а також в інші важливі для слідства дати.
