У Державному бюро розслідувань (ДБР) відмовилися назвати імена співробітників, яких було призначено у червні, а також надати інформацію про кількість набраних ними балів за результатами конкурсів. У правоохоронному органі вважають, що ці дані є державною таємницею. Водночас, на думку медіаюристки, така відмова — незаконна.

Відповідь на журналістський запит від ДБР «Слідство.Інфо» отримало 7 липня.

Зауважимо, що на початку липня журналісти надіслали запит до правоохоронного органу, в якому просили назвати імена співробітників, призначених впродовж червня поточного року; посади, які вони обійняли за результатами конкурсів та кількість набраних ними балів. Також ми просили копії протоколів засідань конкурсних комісій. Запит «Слідство.Інфо» надіслало відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації».

У відповіді на запит 7 липня Державне бюро розслідувань відмовилося назвати новопризначених співробітників та кількість набраних ними балів, посилаючись на державну таємницю.

«Відомості про штат, штатну чисельність, фактичну укомплектованість за штатом Державного бюро розслідувань віднесено до відомостей, що становлять державну таємницю», — зауважили у правоохоронному органі з посиланням на наказ Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року, який, за їхніми даними, поширюється на ДБР.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Керівник столичного ДБР перейшов на топ-посаду в Нацполіції із зарплатою 16 тисяч гривень

Також у відомстві відмовили журналістам у наданні копій протоколів конкурсних засідань, посилаючись на порядок проведення конкурсів, затвержений наказом Держбюро розслідувань від 24 січня поточного року.

«Конкурс на посади в Державне бюро розслідувань, пов’язані зі здійсненням оперативно-розшукової діяльності та державною таємницею, проводиться з урахуванням особливостей, зокрема протоколи засідання конкурсних комісій та інформація про переможця не оприлюднюються», — зауважують у ДБР з посиланням на цей порядок.

У відповіді на запит відомство надало лише найменування посад, на які впродовж червня відбулися призначення. Ідеться, зокрема, про посади керівника управління, заступника керівника управління, начальника відділу, завідувача сектору, головного спеціаліста, спеціаліста тощо.

Як розповіла у коментарі «Слідству.Інфо» медіаюристка ІРРП Оксана Максименюк, відмова у наданні цих даних є незаконною. Інформацію про більшість з цих призначень, з її слів, повинні були надати у відповіді на запит.

«Ця відмова є незаконною 100 відсотків. Вони обмежили навіть ту інформацію, яка не підлягає обмеженню», — каже Максименюк.

За словами медіаюристки, відповідно до закону «Про доступ до публічної інформації» вся інформація є відкритою, окрім тієї, доступ до якої обмежений законом: «Зокрема, особи які подаються на посади до ДБР мають подати декларації, які є відкритими. Отже ця інформація є відкритою», — каже вона.

Також медіаюристка зауважує, що дійсно у правоохоронних органах існують посади, засекречення яких є виправданим. Ідеться про оперативно-розшукову діяльність, а також посади, пов’язані з державною таємницею. Утім, на думку Максименюк, із того переліку, який надали у відповіді на запит, лише кілька можуть підлягати засекреченню.

«Там дуже багато посад. Буквально дві посади, щодо яких могли не надати вам інформацію. Стосовно інших осіб і керівників — ця інформація не може бути віднесена до інформації, яка є засекреченою», — наголошує медіаюристка.

Як раніше розповідало «Слідство.Інфо», Служба безпеки відмовилася надати журналістам інформацію про помічників та радників керівника відомства Івана Баканова. Відомості щодо штатних співробітників в СБУ назвали інформацією з обмеженим доступом, а поширення інформації щодо радників на громадських засадах, на думку керівництва відомства, не допускається без їхньої згоди.