Дарницький райсуд Києва відмовив «Слідству.Інфо» у наданні інформації на запит про доступ до публічної інформації через те, що, на думку держоргану, журналістка мала прикріпити до запиту свій електронний цифровий підпис. Насправді такі вимоги є незаконними.

Відмову у наданні інформації журналісти отримали 10 серпня. За п’ять днів до того «Слідство.Інфо» відправило запит стосовно службового житла працівники Дарницького райсуду Києва. В установі вирішили не відповідати на запит, обгрунтувавши це тим, що разом із запитом, який був відправлений на електронну адресу суду, журналістка повинна була прикріпити свій Електронний цифровий підпис (ЕЦП). А без підпису працівники суду не можуть ідентифікувати автора запиту. Також у суді послалися на законодавство, що регулює електронний документообіг.

Утім, така відповідь є неправомірною, вважає юрист «Інституту масової інформації» Роман Головенко. За його словами, закон «Про доступ до публічної інформації», на підставі якого і зверталася журналістка, не вимагає використання цифрового підпису при поданні запиту через електронну пошту, а лише — коли він подається у письмовому вигляді.

«Запит у цьому випадку надсилався електронкою, щодо чого той же закон визначає категорію “інша форма запиту”, — пояснив Головенко. — Відмова розглядати такий запит неправомірна. Практика правовідносин щодо доступу до інформації також дає всі підстави говорити, що ЕЦП на запиті на інформацію не потрібен», — зазначив Головенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Керівники ОАСК намагались дізнатися дані про телефонні з’єднання журналістки «Слідства.Інфо»

Також, ще у 2016 році Вищий адміністративний суд  вказував, що законодавством не передбачено обов’язку розпорядника інформації (у цьому випадку — Дарницького райсуду Києва, — ред.) ідентифікувати особу запитувача (журналістки «Слідства.Інфо», — ред.). Тобто до самого запиту не потрібно додавати жодних документів, які посвідчують особу.

«Слідство.Інфо» звернулося до Платформи прав людини, яка допомогла журналістам подати скаргу на порушення законодавства у сфері доступу до публічної інформації до Офісу Омбудсмена.

Нагадаємо, кількома роками раніше ми розповідали про керівницю апарату Дарницького райсуду Києва Вікторію Реверук. Наші журналісти встановили, що вона отримувала премії, які значно перевищували її зарплату. У липні 2019-го Голосіївський райсуд столиці арештував дві квартири, які фігурували у розслідуванні щодо підробки судових рішень Дарницьким судом. За версією правоохоронців, Реверук підробляла рішення, таким чином передаючи нерухомість незаконним власникам.