Київський апеляційний суд 3 липня залишив без змін запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для громадського активіста Сергія Стерненка.
Про це «Слідство.Інфо» дізналося з трансляції судового засідання. При цьому взяти активіста на поруки висловили бажання десятки людей, серед яких колишня виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та голова партії «Голос» Кіра Рудик.
Судді під час оголошення рішення. Фото з фейсбук-сторінки Сергія Стерненка
Нагадаємо, 15 червня Шевченківський райсуд Києва обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці. Домашній арешт йому присудили за місцем прописки в Одесі, де зараз розташована військова частина. Відтак, як повідомив Стерненко, виконати ухвалу суду неможливо. Відтак, 16 червня цей же суд змінив адресу відбування запобіжного заходу для активіста Сергія Стерненка на місце його проживання в Києві.
11 червня Стерненку вручили підозру в умисному вбивстві. Обвинувачення тоді ж клопотало про цілодобовий домашній арешт і видало активісту електронний браслет.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про справу Стерненка — з офіційних документів слідства
Усе відбувається у зв’язку із так званою «справою Стерненка», коли активіст, на той момент проживаючи в Одесі, навесні 2018-го пережив замовний напад на себе. Стерненку вдалось відбити напад, внаслідок чого один із нападників помер.
Це був третій напад на чоловіка за кілька місяців. Перед тим його били битою та стріляли в шию з травматичної зброї. Щодо третього нападу Стерненко запевняє, що не винуватий і просто оборонявся.
Сергію Стерненку 25 років, шість із них він активний у громадському житті — зокрема, рідної Одещини. У лютому 2014-го Стерненко очолив міське, а за кілька місяців і обласне відділення «Правого сектору». Брав участь в акціях із протидії так званій «русской вєсни». Із часом став одним з найактивніших представників одеських націоналістів: Стерненко проводив численні пікети російського консульства в Одесі, брав участь у блокуванні одеських концертів поп-виконавців, які проводили виступи в Росії, в акціях проти проросійських політиків — зокрема, «сміттєвій люстрації» Нестора Шуфрича. А також у численних акціях проти незаконних забудов.
Днями «Слідство.Інфо» повідомляло, що старший групи прокурорів, які розслідували справу Стерненка, Андрій Радіонов, відмовився підписувати підозру й вийшов із процесу.
На 17 сторінках обґрунтування свого рішення він, зокрема, зазиачив, що у справі є відчутний політичний тиск.
Також ми писали про суддю, який обирав для Стерненка запобіжний захід. Володимир Бугіль відомий тим, що виносив рішення проти учасників Революції Гідності, уник люстрації та чинив правосуддя в умовах конфлікту інтересів.