Влада Києва нещодавно збільшила вартість проїзду в метро. Тепер одна поїздка коштує п’ять гривень, але чиновники натякають, що хотіли б підняти тарифи взагалі до восьми. Бо, мовляв, нинішні доходи столичної підземки не покривають всіх її витрат. Втім, Слідство.Інфо дізналося, що у київського метрополітену є джерела прибутку, гроші з яких йдуть не на потреби метро. А в кишені сумнівним посередникам, де безслідно зникають. І якщо цей потік направити в касу підземки, хто знає, можливо і не довелось би взагалі піднімати тарифи на проїзд.
Щодня рекламу у київському метро бачать до півтора мільйона пасажирів. Проте, левову частку прибутків від неї отримує не метрополітен, а приватні компанії. Найбільші з них контролюють родичі впливового народного депутата від партії влади.
Одна рекламна наліпка на вході до станції метро може коштувати близько 250 гривень на місяць. Тисяча обклеєних дверей на рік – це вже три мільйони. Додайте лайтбокси на ескалаторах, наліпки на платформах, переходах, вікнах та дверях вагонів. Правда непогано?
Після підвищення ціни на проїзд у метро до п’яти гривень «Слідство.Інфо» вирішило розібратися – чому комунальне підприємство не заробляє на рекламі, яка переслідує пасажира на кожному кроці.
– Пасажир платить тільки за те, щоб люди, які є на цьому підприємстві, отримували зарплати. За те, що вони забезпечують роботу. І щоб ми могли заплатити за комунальні послуги – за електроенергію, насамперед. За розрахунками на цей рік тільки собівартість, ми не додаємо туди ніяких інновацій – 5 гривень 40 копійок, – радниця начальника Київського метрополітену Наталія Макогон нарікає – новий тариф не покриває витрат ані на ремонт, ані на будівництво нових станцій.
Ми ж уточнюємо у неї, на чому додатково може заробляти метрополітен?
– Взагалі, всі непрофільні доходи, які має метрополітен – на рівні майже 1% від загальних.
– У вас дуже багато реклами?
– Рекламою в місті займається «Київреклама». Метрополітен отримує 0 гривень 0 копійок.
Щоб з’ясувати дохід від реклами в метро, ми звернулися до комунального підприємства, яке фактично адмініструє віддані в оренду 21 тисячу квадратних метрів метрополітену під рекламу. Обов’язки директора «Київреклами» нині виконує Олександр Смирнов:
– «Київреклама» відпрацьовує, щоб не було заборгованості, слідкує, щоб вчасно були надані рахунки. Після надходження усі кошти одразу відправляються до бюджету Києва. Якщо взяти повний 2016-й рік – то за розміщення реклами в метрополітені надійшов 21 мільйон гривень.
Не вражаючими були доходи від реклами в метро і за попередні роки – наприклад, 2015-й приніс трохи більше 19 мільйонів гривень.
Олександр Пліва, головний експерт групи Реанімаційний пакет реформ-Київ. Він спеціаліст у сфері реклами. З 2015-го року Олександр разом з колегами досліджує найбільш корумповані сфери економіки міста. Однією із таких є реклама, зокрема, у підземці. Експерти мають пояснення такого низького доходу на такому прибутковому напрямку:
– Якщо ви хочете розмістити рекламу в метрополітені, вам доведеться або самому отримати технічні умови і спроектувати конструкцію, погодити і отримати відповідні документи. Або скористатися послугами тих, хто зробив це раніше, – пояснює Пліва. – Насправді ж, в більшості випадків виявляється, що місця для розміщення реклами вже зайняті і тому безпосередньо розповсюджувач реклами змушений користуватися послугами фактично посередників.
Пліва додає: система побудована таким чином, що посередники розраховуються за оренду рекламних площ за тарифами, які не змінювались чотири роки поспіль:
– За цей час вартість проїзду зросла в два з половиною рази. А вартість використання нашого спільного майна для певного переліку суб’єктів господарювання не зросла ні на копійку. Іншими словами, ми бачимо той випадок, коли використовується бездіяльність влади, яка не підвищує тариф до ринкових умов. Таким чином, хтось набуває надприбутки, тому що купується право використання власності за копійки, а продається, можна сказати, за ринковими цінами.
З експертами погоджується і тимчасовий очільник «Київреклами» Олександр Смирнов:
– Наш здоровий глузд підказує, що тарифи занизькі. Ринкові розцінки ви можете перевірити, зайшовши на сайт до операторів.
Для прикладу візьмемо рекламу на вході до станції метро. Наприклад, рекламне агентство пропонує клієнту пакет із 707 таких наліпок за 180 тисяч гривень на місяць. Підрахувати, скільки грошей сплатить до бюджету посередник за цей самий пакет послуг, допоможе проста формула: площу рекламної наліпки, у нашому випадку це 50 на 75 сантиметрів, множимо на кількість – 707 штук, і базовий тариф – 100 гривень. Виходить трохи більше 26 з половиною тисяч гривень. Тобто, більш як в шість разів менше від ціни в оголошенні.
Отже, посередник залишає собі понад 80 відсотків всіх грошей, що потенційно може принести реклама в метро. І тільки невелика частина – потрапляє в міський бюджет. То хто ж заробляє в таких обсягах на столичній підземці? Ті, хто орендував рекламну площу за незмінними протягом років тарифами. Наразі таких посередників 23.
«Слідство.Інфо» з’ясувало, що більшість найприбутковіших рекламних площ монополізували компанії, чиї власники тісно пов’язані із народним депутатом від блоку Петра Порошенка.
Наприклад, більше двох тисяч квадратних метрів скляних поверхонь вагонів метро орендує компанія «Центр медіагруп».
Її власники – Іван Березенко та Павло Матвієнко. Перший – батько нардепа від БПП, Сергія Березенка, який раніше був депутатом Київради від блоку Леоніда Чернівецького.
Інший співвласник фірми – двоюрідний брат Березенка (до речі, за повідомленням реєстру електронних декларацій, в травні цього року Павло Матвієнко презентував Березенку годинник ROLEX вартістю 469 тисяч 610 гривень). Керівниця «Центр Медіагруп» Вікторія Колєснік вказана директором ще однієї рекламної компанії – «Космос медіа груп», яка також має рекламні площі в метро.
Хто ж допомагає близьким до влади компаніям отримувати мільйонні прибутки?
– Власником комунального майна є громада. У громади є свої представники – це Київська міська рада. Іншими словами, принаймні депутатський контроль за цим процесом мав би здійснюватись. Є профільна комісія, яка опікується і рекламою, і транспортом одночасно. Логічно, що ці питання мали б обговорюватись на цій комісії і ініціюватись певні рішення, – зауважує експерт РПР-Київ Олександр Пліва.
Голова цієї депутатської комісії – 33-річний Олексій Окопний. З 2014-ого він представляє фракцію Блоку Петра Порошенка у Київраді. До депутатської кар’єри, Окопний два роки поспіль працював у громадській приймальні Сергія Березенка.
Чи не зв’язки монополістів рекламного ринку із впливовими чиновниками – не дають тарифам наблизитися до ринкових? «Слідство.Інфо» намагалось поставити ці питання Окопному. Просили про зустріч через його помічницю. Але зустріч так і не відбулася. Помічниця послалась на відсутність депутата у Києві. Тоді ми пробували додзвонитися до Окопного і зв’язатися з ним через соціальну мережу. Попри те, що наші повідомлення з проханням прокоментувати питання були переглянуті, на відповідь чекаємо й досі.
Про тісну співпрацю між головою комісії Окопним та компаніями-посередниками, які тримають рекламні площі в метро, говорять ще кілька фактів.
Донедавна номер телефону компанії Окопного «Українська муза» збігався з контактами рекламного агентства, яке також має договори на рекламу в метро і зв’язок з народним депутатом від БПП – «Київ медіа ресурс». Проте, після розслідування наших колег про рекламний бізнес в аеропорту «Бориспіль», який також пов’язаний з Сергієм Березенком – телефон вимкнений.
Крім того, другим співзасновником «Української музи» Окопного значиться «Благодійний фонд імені Андрія Штогаренка». Керівник і підписант документів цього фонду – Віталій Колєснік. Він же – засновник компанії «Неон-проект», яка знову ж таки орендує площі під рекламу у метро. Більше того, Віталій Колєснік керує двома компаніям Івана Березенка – «Науково-технічний центр «Аквакультура» та «Гринитон сервіс».
Базові тарифи, за якими комунальне майно передається для розміщення реклами, можуть змінити і затвердити в Київській міській державній адміністрації. Як повідомляли ЗМІ, у грудні 2014-го року голова КМДА Віталій Кличко обіцяв через суд розірвати чинні контракти на дешеву рекламу в метро. Натомість, договори за старими тарифами на оренду рекламних площ досі діючі. Більше того, з 2015-го року підписано ще шість угод. Збільшити дохід бюджету від реклами в метро, як зауважують експерти, могли б і конкурсні процедури визначення ринкової вартості оренди площ. Але з 2015-го року був проведений тільки один такий конкурс.
Проте, цієї осені «Київреклама» обіцяє підготувати нові правила для розміщення реклами в метро. Серед іншого переглядатимуть і підвищення тарифів на розміщення реклами для посередників. Таким чином громадськість зможе дізнатися, чиї інтереси насправді захищає київська влада – мільйонів пасажирів столичної підземки чи рекламних посередників. За якими стоять їхні родичі, колеги і друзі.
/Марія Землянська, бюро «Свідомо» для «Слідства.Інфо»