«Андрюха просто хоче, щоб всі йому подзвонили і сказали: «Андрюха, бл*, всі на колінах. Що нам робити?» Просто я намагався Андрію пояснити, що на відстані не виходить так. Розумієш? Ну все вони, с*ка, як діти. Треба з кожним сісти, говорити, бл*, торгуватися. А у Андрюхи відчуття, що всі злякалися, всі хочуть, с*ка, просто не знають, як добігти і що зробити».
Це не монолог із якогось гостросюжетного детективу, а цитата голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. Так у телефонній розмові він описував дії свого впливового знайомого. «Андрюхою», ймовірно, є колишній заступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов. А ті, кого «Андрюха» хоче поставити на коліна — це, ймовірно, судді Конституційного суду України.
Журналісти «Слідства.Інфо» отримали від джерел і опрацювали так звані «плівки Вовка», таємні записи розмов із кабінету голови Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) Павла Вовка. Вони проливають світло на велику політичну корупцію та кулуарні домовленості. Зараз суддя Вовк та деякі його колеги є підозрюваними в злочинах, щодо них тривають кримінальні процеси.
На плівках ми почули, як навесні 2019 року в кабінеті голови ОАСК обговорювали вплив на Конституційний суд (КСУ) задля можливого скасування закону про люстрацію та звільнення тодішнього голови КСУ Станіслава Шевчука.
Навесні 2019 року українці чекали на обрання нового президента. Володимир Зеленський впевнено перемагав на виборах і готувався очолити країну. В цей час Конституційний суд — орган, надзвичайно важливий для будь-якого президента — очолював Станіслав Шевчук.
«Конституційний суд – це єдина інституція в країні, яка після того, як парламент прийме якийсь закон, може сказати, що закон неконституційний. Так само Конституційний суд може скасувати укази президента, якщо вважатиме їх неконституційними, — каже експертка «Центру протидії корупції» Галина Чижик. — Він фактично стоїть і над парламентом, і над президентом, тому що він може переглядати, скасовувати їхні рішення».
У той час Станіслав Шевчук розумів, що невдовзі він може втратити крісло голови суду. Декілька його колег виступили із заявою, в якій звинуватили Шевчука у перевищенні влади та незаконному впливі на інших суддів. Сам він відкидав ці звинувачення і називав їх вигаданими. За словами Шевчука, найбільше його звільнення хотів його заступник, суддя Олександр Тупицький.
«Самий головний імпульс все ж таки — це всередині, це угрупування Тупицького, це його ядро групи, які зрозуміли, що треба діяти негайно і треба зміщувати мене. Оскільки неможливо було в законний спосіб мене змістити, вирішили обрати такий бєспрєдєл», — сказав Шевчук в інтерв’ю «Слідству.Інфо».
Але, як з’ясували журналісти, звільнити Шевчука хотіли також інші люди. У той час голова ОАСК Вовк неодноразово спілкувався з чоловіком на ім’я Андрій, який тоді перебував за кордоном. Зі слів Вовка, цей Андрій міг стати «комунікатором» в питанні звільнення голови Конституційного суду Шевчука.
«Дивись, я говорив з ним (ймовірно, суддею Тупицьким — ред.). «…» Він каже: «під це є голоси, ми провели вже комісію, зробили оцінку етики, винось в будь-який момент і можна валити. А ось розуміння, що я потім зможу стати керівником — у мене цього розуміння немає. «…» І дійсно не вистачає якогось комунікатора», — казав Вовк у розмові зі співрозмовником на ім’я Андрій.
«БОЛЮЧІ ПИТАННЯ»
Ключові розмови в кабінеті Павла Вовка щодо подій в КСУ відбулися 14 травня 2019 року. Саме того дня судді Конституційного суду вирішували, чи звільняти Шевчука. Іншим питанням судді мали розглянути можливе скасування закону про люстрацію, який заборонив сотням чиновників та високопосадовців часів Януковича обіймати державні посади.
«Я хочу для пристойності зрозуміти, чи дійсно він поставив на голосування всі «за», а Тупицький бл* там з кимось ще, припустімо, проти категорично. Але от коли ми з ним вчора спілкувалися, він казав: «Дивись, є група людей, які готові давати голоси за люстрацію виключно тоді, коли ми спершу звільняємо його (голову КСУ Шевчука — ред.)», — казав Вовк вранці 14 травня 2019 року своєму співрозмовнику Андрію.
Як чути на плівках, Вовк та його співрозмовники хотіли, аби Конституційний суд скасував закон про люстрацію. Вони це називали «болючим питанням». Більше того, Вовк радив своєму співрозмовнику Андрію «взяти паузу» в питанні звільнення Шевчука, оскільки була загроза, що після цього люстрацію скасувати не вийде.
«Якщо ти прямо зараз на нього здійсниш цю атаку, то чи отримаємо в кінцевому підсумку набір тих рішень, які болючі? Які ми хочемо, щоб вони пройшли до інавгурації, чи ні? «…» Ну, я просто відчуваю, що ми в результаті бл* люстрацію не закриємо», — переконував Вовк свого співрозмовника Андрія.
Додатковою перешкодою було те, що частина суддів Конституційного суду були проти звільнення Шевчука, оскільки вважали цей процес незаконним та в порушення офіційного регламенту та процедури. Від джерел в Конституційному суді «Слідство.Інфо» отримало копії стенограми закритого засідання за 14 травня 2019 року, в якій зафіксовані суперечки між самими суддями. Найбільше проти звільнення Шевчука тоді виступала суддя Наталя Шаптала.
«Я не знаю, чи напевно в когось заслало очі, але невже ви не бачите, що робиться в державі, невже ви не бачите, що ви робите своїми руками?! Навіщо ви це робите?! «…» Якщо в когось є амбіції чи є якісь бачення, може вони дуже гарні … і можливо тут є достойніші і кращі ніж Шевчук, і напевно — так, але, люди добрі, кажуть — бійтеся Бога, що ви тут робите зараз?! Чи ви не читаєте , що нас звинувачують в тому, що ми хочемо зірвати інавгурацію президента? Вам цього мало? Що ви робите? Я не розумію, чесне слово», — казала суддя Шаптала на засіданні КСУ.
«ЗАПУСКАЙ, ПИТАНЬ НЕМА!»
Поки судді вирішували, чи звільняти Шевчука, в кабінеті голови ОАСК Павла Вовка, ймовірно, все ж ухвалили рішення. Як чути на плівках, Вовк врешті-решт погодився з аргументами свого співрозмовника «Андрія»:
«Коротше кажучи, я з тобою згоден, запускай. Вперед, нема питань. Єдине що, будемо дивитися. Звичайно, я все таки відчував, що ми могли б завершити (ймовірно, скасування закону про люстрацію, — ред.). А зараз вже починається гра така, знаєш, непередбачувана. Х*р його знає: підуть в глуху оборону чи дійсно здадуться. Ну, я все це розумію, єдине, що, звичайно, було б краще, якщо б ти вже міг сюди приїжджати», — сказав Вовк у телефонній розмові.
Аби переконатися, ким є загадковий співрозмовник Вовка на ім’я Андрій, який міг координувати звільнення голови КСУ із-за кордону, ми дали послухати ці записи Сергію Горбатюку — колишньому начальнику Управління спецрозслідувань Генпрокуратури. Він керував розслідуванням справи «плівок Вовка» і був обізнаний в обставинах цієї історії. Горбатюк підтвердив, що Вовк міг спілкуватися саме з Андрієм Портновим — високопосадовцем часів Януковича, який, за словами антикорупційних активістів, має великий вплив на українську судову систему.
«Це і стиль його діяльності, і те, що він там залякує, і так далі, і те, що він був за кордоном, і те, що він приїхав, і те, що зміна відбулась в Апеляційному суді», — зазначив Горбатюк.
Власне, Павло Вовк і сам під кінець тієї телефонної розмови проговорився, ким є його співрозмовник: «Ти мені скажи, ніде в пресі не писали, пройшла зміна керівництва в Апеляції (Апеляційному суді Києва — ред.), чи ні? Ага, пройшла! Мельника обрали, так? Ну, з боку мені говорили, що у нас там у відставку один подав і оберуть, напевно, людину Портнова — Мельника. Я кажу: «я, чесно кажучи, не знав, що це твоя людина». Раз так, кажу, то від тебе вже дізнався».
ДРУГИЙ АНДРІЙ
Окрім Андрія Портнова, до впливу на Конституційний суд міг бути причетний ще один співрозмовник Павла Вовка, якого також звати Андрій. Як чути на плівках, цього Андрія ймовірно турбувало те саме «болюче питання» про люстрацію, а також, щоб під час інавгурації Володимира Зеленського, яка мала відбутися через тиждень, був чинний голова Конституційного суду. Відповідно до законодавства, приводити президента до присяги має саме голова КСУ, а не виконувач обов’язків або його заступник.
«Андрюха, ну дивися «…» Ми ж йому чітко сказали: «нас цікавлять болючі питання до часу «ч» – раз. І нас в. о. (виконувач обов’язків голови КСУ, — ред.) не цікавить. Значить ви підар*си, бл*. Почув? – Почув!». Коротше, нехай Андрюха його мочить», — казав Павло Вовк у розмові з другим «Андрієм».
У цього співрозмовника на ім’я Андрій були тоді й інші турботи — він активно «розбирався з посадами». «Чуєш, пам’ятаєш, ти, я тобі гружу, а ти кажеш: «не за**уйте, дайте, бл*, з посадами розібратися!». Так і ти: «не за**уй, розбирайся з посадами». Все буде добре!», — запевняв його Павло Вовк.
За словами колишнього начальника Управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, цим співрозмовником Вовка міг бути саме Андрій Богдан, адвокат і політик, який тоді був близьким до кандидата Зеленського. У наших попередніх розслідуваннях ми зазначали, що навесні 2019 року Богдан регулярно спілкувався із Вовком і навіть запрошував його в Адміністрацію президента. Примітно, що і для Андрія Портнова, і для Андрія Богдана закон про люстрацію був «болючим питанням», оскільки вони підпадали під його дію.
«Схоже, що Андрій Портнов серйозно розраховував на те, що його друг Андрій Богдан, який на той момент був одним із найближчих до Зеленського, що він допоможе йому із призначенням на якусь високу посаду вже у новій владі. Але Портнов підпадав під люстрацію», — розповідає експертка «Центру протидії корупції» Галина Чижик.
За її словами, і сам Андрій Богдан також міг бути зацікавлений у скасуванні люстрації. «Богдан також підпадав під цю заборону і теж не міг обіймати посади в органах влади. І Богдану так само було вигідно, щоб ця норма закону про люстрацію була визнана неконституційною», — зазначає Чижик.
Надвечір 14 травня судді Конституційного суду проголосували за звільнення Станіслава Шевчука. Він втратив і посаду голови КСУ, і мантію судді. Сам Шевчук назвав це рішення незаконним і заявив про «конституційний переворот».
НАСЛІДКИ ЗМОВИ
Кілька днів по тому, 19 травня, Андрій Портнов вперше за п’ять років повернувся до України. А ще за день, 20 травня, Володимир Зеленський склав присягу президента України. До інавгурації його привела нова голова КСУ Наталя Шаптала. Однак у Конституційному суді вона головувала недовго. У неї закінчувався термін повноважень, тож за кілька місяців вона пішла у відставку, а КСУ очолив Олександр Тупицький.
Через рік після його призначення, в Україні сталася конституційна криза. Під головуванням Олександра Тупицького Конституційний суд скасував важливий шматок антикорупційної реформи — кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. Через такий серйозний крок назад у боротьбі з корупцією, Євросоюз заявив, що може позбавити Україну безвізового режиму. З того часу низка міжнародних структур заявили про потребу суттєво реформувати український Конституційний суд.
Олександру Тупицькому за останній рік вручили кілька підозр у вчиненні злочинів. Президент Зеленський відсторонив його від посади і навіть безуспішно намагався звільнити. Формально Тупицький залишається головою Конституційного суду й й досі — термін його повноважень минає навесні 2022-го року.
В процесі підготовки розслідування журналісти спробували поспілкуватися з фігурантами цієї історії. У розмові зі «Слідством.Інфо» Андрій Портнов заявив, що інформація про його можливий вплив на Конституційний суд не відповідає дійсності. «У вас не може бути таких доказів, бо це не відповідає дійсності», — написав Портнов. Колишній голова Офісу президента Андрій Богдан відмовився спілкуватися з репортерами, а голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк проігнорував офіційні запити з проханням про коментар.
Нинішній голова Конституційного суду Олександр Тупицький заявив, що судді звільнили Станіслава Шевчука законно і без порушень. Також він заявив, що не спілкувався з Портновим, Богданом або Вовком стосовно цього питання.
«Чи обговорював я з Портновим, Богданом і Павлом Вовком питання щодо звільнення з посади Шевчука? Ні, не обговорював. В цьому питанні — не мої співрозмовники. […] Я з ним (Портновим, — ред.) особисто не спілкувався. Не спілкувався. І з паном Вовком з приводу призначення чи звільнення, не знаю як сказати, щоб було всеоб’ємлющє, по поводу Шевчука не спілкувався», – сказав Тупицький.
Завдяки «плівкам Вовка» журналістам вдалося з’ясувати, хто саме міг стояти у витоків сьогоднішньої конституційної кризи. Також ці записи показали масштаб політичної корупції в судовій системі, та як кулуарні домовленості кількох людей могли призвести до проблеми, яку досі не може вирішити навіть чинна влада.
Читайте також: «Плівки Вовка»: Апеляційний суд відмовив прокурорам у продовженні розслідування однієї зі справ
