1187

За даними київської влади, за останні сім років у Києві втричі збільшилася кількість споруд цивільного захисту на випадок надзвичайної ситуації. Якщо у 2014 році їх нараховувалося лише 1,5 тисячі, то станом на грудень 2021-го — вже близько 5 тисяч

Тема «бомбосховищ», або ж укриттів останній рік постійно на слуху, зокрема через загрозу можливого нападу російських військ. Ще у квітні 2021 року Росія почала стягувати війська та техніку до українського кордону. Тоді ЗМІ масово почали говорити про ймовірність вторгнення, тож українським чиновникам потрібно було якось діяти. Тоді ж Київська адміністрація презентувала інтерактивну мапу із адресами, де містяни можуть сховатися у випадку небезпеки. До слова, на початку війни схожа карта існувала, і на ній справді було значно менше позначок. Створив її тоді киянин Олександр Масечко на базі списку укриттів для населення, який опублікувала київська влада.

Вже останні новини щодо концентрації російських військ на кордонах із Україною та у Білорусі, і проведення навчань суттєво збільшили градус занепокоєння та інтересу до сховищ.  

В етері шоу «Свобода слова із Савіком Шустером» наприкінці січня мер Києва Віталій Кличко заспокоював громадян так: «В місті Києві проінспектовано вже всі сховища. Знаходиться 500 бомбосховищ і 4500 бомбосховищ подвійного призначення. По наших підрахунках, більше 2 мільйонів людей ці бомбосховища в столиці України зможуть вмістити». Але чи справді в сфері цивільного захисту у столиці все гаразд?

Бомбосховища — не «бомбосховища» 

Насправді, бігти і шукати саме «бомбосховище» — ідея так собі.  По суті, такого терміну наразі не існує. Для того, щоб населення могло сховатися від ймовірної загрози, у законодавстві передбачені два типи захисних споруд: сховища та укриття (які можуть бути, в тому числі, укриттями подвійного призначення — тобто у мирний час бути звичайним підвалом чи магазином).  І між ними є суттєва різниця. 

«Укриття — це тимчасова схованка, яка дозволяє захиститися на короткий проміжок часу, «перечекати» небезпеку, а сховище — це герметична споруда, що має забезпечити перебування у ній людей протягом 2-3 діб», — розповідає Олександр Саєнко, військовий експерт НАКО. За його словами, у сховищі повинен бути запас продуктів харчування і води, а також умови для підтримання нормальної життєдіяльності. Укриття ж передбачає перебування людей там кілька годин. 

Олександр Саєнко, військовий експерт-аналітик НАКО

Головна ж відмінність у тому, що саме сховище призначено виключно для працівників підприємств, установ та організацій — наприклад, заводів, лікарень, військових частин. Тобто, в сховище пересічного громадянина, який там не працює, просто так не пустять. Та й на мапу київські чиновники їх навіть не наносили. 

Мапа укриттів, яку презентували у КМДА, була актуальна і на початку лютого. Ми вирішили перевірити, чи справді всі вони в належному стані і зможуть всіх вмістити, як стверджує міський голова. 

Раніше Роман Ткачук, керівник Департаменту муніципальної безпеки (ДМБ) КМДА, розповідав, що ситуація з укриттями в столиці — не ідеальна. «До об’єктів є дуже багато запитань, а в деяких з них, відверто, смітники та хламідники», — розповідав він у інтервʼю «Голосу Столиці». Ткачук також додав, що найважче вести перемовини та працювати з балансоутримувачами приватної форми власності. У ще одному інтерв’ю керівник Департаменту сказав, що близько 19% укриттів непридатні до використання. Ці ж тези  нам підтвердили у відповіді на наш запит до ДМБ, де зазначили, що непридатні укриття переважно — приватні. 

Роман Ткачук / Фото: КМДА

Ми вирішили перевірити, в якому ж стані «бомбосховища», позначені на карті. І чи всі приватні та муніципальні власнити такі ж соціально відповідальні, як стриптиз-клуб на Великій Васильківський, який виявився укриттям та потрапив до новин. Адже журналістам там сказали, що у разі загрози вони пустять людей пересидіти у безпеці.

Ключ від кімнати з ключами

Розпочати свою перевірку ми вирішили із центру Києва, адже впродовж робочого дня велика кількість людей збирається саме тут. Сховатися можна у метро або у найближчих підвалах. 

Кожне укриття на карті, яку презентували у міській адміністрації, має адресу та номер телефону. Теоретично, у разі небезпеки можна зателефонувати і отримати прихисток. 

Ось так виглядала карта укриттів станом на початок лютого 2022 року

У рамках свого експерименту ми звернули увагу на початок вулиці Антоновича, який неподалік нашого офісу. Тож невеликий спойлер — якщо ви раптом тут опинитеся, то доведеться чимдуж бігти до підземки, а не до того ж найближчого підвалу-укриття. За першою адресою, позначеною на карті, на телефонний дзвінок ніхто не відповів; за другою — сказали, що ні про яке укриття не знають і не чули, ключів тим паче немає. Ще за однією адресою нам повідомили, що у підвалі 8 окремих приміщень, власниками яких є мешканці квартир; звісно ж, пускати людей туди відмовляються, а на майбутнє голова ОСББ цього будинку порадив тікати до метро. 

Ми обдзвонили кілька десятків і ситуація, чесно кажучи, не набагато відрізняється від тієї, що на вулиці Антоновича.

За адресою поблизу Хрещатика номер був поза зоною; прив’язаний він, до речі, був не до одного будинку, а до цілої дільниці — тобто, щонайменше їх десятка. Дзвінок у ЖЕК неподалік від метро «Золоті ворота» теж не дав бажаного результату — слухавку знову ніхто не підняв. Ще в одній дільниці співрозмовниця повідомила нам, що не працює у цій організації вже більше  двох років. Зрештою, в інтернеті ми знайшли телефон відповідального, який пообіцяв нам змінити номер на актуальний.

За два тижні, що минули від першого дзвінка, на карті, тоді опублікованій КМДА, нічого не змінилося. Проте за тиждень до виходу цього матеріалу на сайті столичної адміністрації з’явилося нове посилання, на вже іншу мапу — з оновленими номерами. Ба більше, частина укриттів, які були на попередній версії карти, і щодо яких ми встигли зʼясувати, що у разі загрози нас туди не допустять, зникла.

Укриття на вул.Лютеранській, 3

Ми вирішили перевірити нову карту. Тому зателефонували у той самий будинок біля Хрещатика, але вже за іншим номером телефону, мобільним; слухавку підняв чоловік. 

— Журналіст: Скажіть, будь ласочка, це у вас можна взяти ключі від укриття на Лютеранській, 3?

— Відповідальна особа: Скажу вам, в мене ключів від Лютеранської, 3 точно немає. У мене є ключі від приміщення, де храняться ключі. Я як старушка-ключніца, да; в мене ключі від приміщення, де храняться ключі.

— Журналіст: Якщо трапиться щось, і мені терміново треба буде потрапити в це укриття, то мені можна буде вам телефонувати і ви відкриєте?

— Відповідальна особа: Повірте мені, якщо треба буде телефонувати, я телефон викину. Я сам сховаюся або піду воювати. Без сумніву, там вже відчинять, як я приїду.

В мене ключі від приміщення, де храняться ключі. В мене ключів от приміщень, от будинків немає. В ЖЕКу десь 200 будинків, сто з лишнім, от від усіх будинків в мене ключі. Як щось трапиться, мене точно ніхто не знайде.

У день виходу нашого матеріалу, 15 лютого, у КМДА повідомили, що оновили карту укриттів. «На початку лютого 2022 року стару карту, на якій деякі дані були застарілими (адже ми вносили їх від початку 2014 року), змінили на цілком нову, перевіривши фонд захисних споруд цивільного захисту міста», — процитували у пресслужбі адміністрації керівника Департаменту муніципальної безпеки Романа Ткачука. Втім, зазначимо, що це посилання на ту ж карту, що була і тиждень тому. І, наприклад, номер власника «ключа від кімнати з ключами» не змінився.

Не гавкає, не кусає, а в укриття не пускає  

Загалом ми дослідили близько десятої частини всіх вказаних на карті укриттів. З них близько 20% не мали вказаного номеру телефона, їх нам довелося шукати самостійно. Майже у половині випадків вдалося додзвонитися далеко не з першого разу, а близько 29% казали, що укриттів тут немає, і нікого туди пускати не будуть.

У Дніпровський районній адміністрації нам повідомили, що карта волонтерська, а наповнюють її, власне, працівники Департаменту муніципальної безпеки. І начебто не витрачають на неї міські гроші. «Зараз у мене сидить керівник відділу, перевіряє телефони, оновлює адреси. Це для інтерактивної карти. Ми теж маємо доступ до неї, не тільки КМДА», — розповів нам Євген Герасимов, керівник відділу з питань цивільного захисту Дніпровської РДА.

Євген Герасимов, керівник відділу з питань цивільного захисту Дніпровської РДА

Про не зовсім належний стан комунальних підвалів чимало писали і користувачі соцмереж. Деякі з таких підвалів були захаращені речами, деякі — навіть підтоплені. 

А ще — частина підвальних та цокольних приміщень здається в оренду для бізнесу або ж навіть приватизована.  Там розміщуються різноманітні салони краси, кав’ярні, ресторани (або ж навіть вже згаданий стрип-клуб). Згідно із законом, в кожний із них мають безперешкодно пускати людей у разі небезпеки. 

 У ході журналістського експерименту ми натрапили на підвальне укриття на Липках, яке здається в оренду під суші-бар. Надія, власниця приміщення, сказала, що офіційно орендує його у держави, а «бомбосховища» в ньому апріорі бути не може, адже там є магазин і навіть віконце. Пускати, звісно ж, вона туди нікого не збирається.

Та це не поодинокий випадок. На платформі онлайн оголошень ми знайшли декілька підвальних та цокольних приміщень, які також здаються в оренду. Звірка адрес із картою підтвердила нашу гіпотезу, що ці приміщення можуть використовуватися як укриття. Наприклад, ми знайшли підвал на 270 квадратних метрів, що здається під офіс. Ріелтор Сергій запевнив нас, що ніякого укриття там бути не може (інакше він би уже знав про це), а про те, щоб пускати туди сторонніх людей під час екстреної ситуації, навіть не може йти мова. 

Ще одна знахідка — укриття в Голосіївському районі столиці, уже 250 квадратів. Цей об’єкт мав позначки та написи «укриття» на стінах будинку. Власниця приміщення сказала, що орендарі можуть нікого не пускати, втім, зауважила, що «має уточнити це питання; перед підписанням ми вирішимо». А чоловік похилого віку, який був присутнім під час огляду, намагався зірвати вищезгадану позначку «укриття» та розповідав, як позбувся попередньої схожої таблички. 

Чоловік пробує відірвати позначку “укриття” поруч із підвалом

Постанова Кабміну, яка регулює використання в мирний час споруд цивільного захисту, дозволяє використання приміщень, які можуть послужити укриттям, для бізнесу. Але з умовою, що у разі небезпеки їх зможуть використати за призначенням. Втім, чимало підприємців все-таки не пускає до потенційних укриттів не лише населення, а й перевіряльників. 

Євген Герасимов, керівник відділу з питань цивільного захисту Дніпровської РДА, розповів нам, що в разі недопуску до укриття на власників приміщення складаються акти і матеріали подаються до суду. Під час розмови він уточнив, що в Дніпровському районі за останні 8 років було три позови до суду і стосувалися вони саме недопуску комісії до перевірки укриттів. Через це не вдалося встановити, готові вони до використання чи ні.

Водночас, військовий експерт Олександр Саєнко наголосив, що якщо підвал внесений до переліку захисних споруд в органах місцевої влади, то власник, згідно закону, має займатися його утриманням. «У разі, якщо власник перешкоджає доступу до свого приміщення органам, які перевіряють той чи інший стан, якщо вони мають для цього дійсно законні підстави, то власник буде, звичайно, нести адміністративну відповідальність», — каже фахівець.

Проте за чий кошт повинні утримуватися та ремонтуватися споруди цивільного захисту? У відповіді на наш запит ДСНС у м.Києві відповіла, що «утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають». Простіше — фінансувати ремонти та інші роботи, а також дбати за станом укриттів мали б їхні власники.

Ми запитали представника Дніпровської райдержадміністрації, скільки ж грошей за минулий рік вони витратили на утримання сховищ та укриттів. Євген Герасимов відповів, що на утримання сховища пішла банка фарби та мішок цементу. Та чи достатньо таких заходів для утримання 4500 укриттів та 500 сховищ?

У «Міській цільовій програмі забезпечення готовності до дій за призначенням територіальної підсистеми міста Києва Єдиної державної системи цивільного захисту на 2020-2022 роки», яка стосується саме цивільної безпеки, зазначено, що на підтримання в належному стані споруд цивільного захисту, які перебувають у комунальній власності, впродовж останніх трьох років планувалося витратити 12 мільйонів гривень. Та схоже, що заплатити їх мали підприємства, бо у рядку «Джерела фінансування» вказана не міська влада, а кошти підприємств.    

Щоб дізнатися, що це за гроші і куди їх було витрачено, ми звернулися із запитом до Департаменту Житлово-комунальної інфраструктури, але відповідь поки що не отримали. У телефонній розмові співробітниця департаменту стверджувала, що це питання — не у їхній компетенції, і просила звернутися до Департаменту муніципальної безпеки, попри те, що відповідальним у програмі є саме департамент ЖКІ.

Красива картинка та хибні відчуття

Цивільне населення під час загрози може заховатися в укриттях. Чому ж тоді міська влада під час так званих «престурів» показує журналістам і, відповідно, широкому загалу саме сховища, у які звичайні громадяни так і не потраплять? 

 «Чому їх показують? Тому що це дійсно можна показати і це красива картинка. Небезпека таких турів і демонстрація цих картинкових, ідеальних умов в тому, що вони збивають населення від ідеї збереження свого життя. Звичайний громадянин, який подивиться цей репортаж, буде шукати саме таку споруду, і він буде впевнений, що без цього він не виживе», — впевнений аналітик НАКО Олександр Саєнко. На його думку , у 2014-2015 роках місцева влада і служби надзвичайного захисту спрацювали набагато краще, а все, що відбувається зараз, — «це просто риторика та по телевізору та імітація бурхливої діяльності». 

Проте зараз справді краще не панікувати. Потрібно підготуватися до будь-якого розвитку подій. Перш за все, дізнайтеся у голови ОСББ чи у ЖЕКу, чи є у вашому будинку укриття, знайдіть укриття поруч із роботою, сплануйте, де, в разі чого, можна заховатися і як ви звʼяжетеся зі своїми близькими. Зберіть найнеобхідніші речі. «Головне — зберегти життя», — каже аналітик НАКО.  Зрештою, перевірте ті укриття, які поруч із вами на карті від КМДА, та спробуйте звернутися до районних адміністрацій або ж Департаменту муніципальної безпеки, аби ті виправили помилки.

Якщо ж ви знаєте якесь приміщення, яке може стати укриттям, але його немає на карті КМДА, там радять внести приміщення на карту. «Варто зауважити: якщо мешканці будинків виявлять підвальне або інше приміщення біля своїх помешкань, яке придатне для укриття у разі виникнення надзвичайної ситуації, ми розробили рекомендований алгоритм дій громадян міста Києва в такій ситуації. Його теж розміщено на сайті КМДА», — зазначив Роман Ткачук, якого цитують у КМДА. Втім, схоже, це відбувається не так швидко, як вимагає російська загроза.

Журналістське розслідування виготовлено у межах спільного проєкту Офісу Трансформації, «Слідства.Інфо» та YouControl за кошти патронів та донорів Офісу Трансформації Максима Бахматова.

Маєте на думці історію про зловживання київськими чиновниками та хочете їх викрити? Ми допоможемо! Треба лише заповнити заявку за посиланням: https://bit.ly/3rvJAnt