Хоча Київ вже тиждень — під обстрілами, небайдужим українцям вдалося налагодити ефективну роботу волонтерів, які забезпечують усім необхідним Територіальну оборону та війська. Журналісти «Слідства.Інфо» побували в одному із волонтерських штабів, де поспілкувалися з тими, хто у ці складні часи допомагає українській армії.

У волонтерському штабі кипить робота — постійно підʼїжджають машини, які то розвантажують пакунки, то завантажують і везуть туди, де є найбільша потреба. Всередині будівлі стоять великі фляги з водою, в іншому кінці — ящики із печивом та солодощами. У коридорі метушня — люди бігають поверхами, хтось шукає червоний генератор.

У штабі волонтерять двоє хлопців. Петро — терапевт. Хотів записатися до тероборони, але не взяли через відсутність бойового досвіду. Тому вирішив допомагати як волонтер. «Та треба було щось робити, я вирішив залишитися в Києві, я сам з Львівщини. Мене війна застала тут, і я вирішив, що я в Києві буду, і нікуди не буду виїжджати. Просто прийшов і мені сказали: тут вас багато, вас не треба. Але я не йшов, і приїхала одна машина, друга, і так я власне тут пристроївся», — каже він.

Максим ліворуч, Петро праворуч

Його напарник, Максим, журналіст. Теж вирішив допомагати як волонтер. До того, як потрапити у штаб, він врятував тварин, яких залишили напризволяще — кроликів та кількох шиншил. Звернувся до зоопарку у Демидові, і зʼясувалося, що там залишилося мало їжі для тварин. Вирішити проблему вдалося за допомогою небайдужих людей, і тварин прилаштували туди. Зараз Петро та Максим відповідають за гігієнічні товари. Щоправда, хлопці кажуть, що приносять усе — памперси, серветки, папір. Кажуть, що найдивніше, що їм приносили — мед та закатані банки з салом.

Керує штабом волонтер та колишній шоумен Сергій Притула. Каже, що потреба зараз є в усьому. «Я вже не знаю, скільки ми робили проплат, скільки в попередні дні, просто величезна сума грошей. Було викуплено в перший же день все, що було в Києві, потім все, що в Україні, і зараз йдуть колони вже на польсько-український кордон. Частина з них вже перетнула, добралася до логістичних центрів у Львові та Івано-Франківську, і зараз ми будемо розсилати це все по Україні», — каже він.

Перші дні штаб працював на забезпечення будь-яких потреб, в тому числі і для цивільного населення, але зараз, за словами Притули, вже є багато організацій, які займаються саме населенням, тому тут зосереджуються передусім на Збройних силах.

У штабі є кілька кімнат, кожна відведена під певний вид допомоги. Окремо — ліки, ще окремо — техніка: дрони, телефони, павербанки. В одній з кімнат розташовувалася військова амуніція, але коли ми прийшли туди, вона була вже майже пустою. «Бачите, все забрали, але ви можете собі уявити, скільки тут всього було», — розповідає Марія, комунікаційна менеджерка штабу.

У штабі працює свій кол-центр. Люди просто не встигають обробляти дзвінки від тих, хто бажає допомогти, тому скоро тут запустять форму на сайті, які зможе заповнити кожен, хто бажає.

Кажуть, що допомога розходиться, як гарячі пиріжки, тому потреба є завжди і в усьому. А західні регіони закликають зосередитися на біженцях, та вступати до лав тероборони. «Навіть ті регіони, які досі вважаються і здаються безпечними — ніхто не розуміє, що там буде завтра. Коли конвої з Заходу України підуть з допомогою військам на Київ, на Південь, на Північ – у руских зʼявиться бажання перерізати цю артерію», — каже Притула.

Коли ми пішли, від штабу відʼїхала ще одна машина. Повезла кудись до наших хлопців такі потрібні їм речі.

Читайте також: Жіночий ветеранський рух: «Коли війна, дуже важко відмовити комусь у допомозі»