1,5 мільйони громадян внаслідок війни на Донбасі та анексії Криму стали вимушеними переселенцями. Таку статистику нещодавно навело Міністерство соціальної політики. Також у відомстві зазначили, що за останніми даними, переселенці отримали 1 мільярд 700 мільйонів гривень допомоги. Втім, як з’ясували журналісти “Слідства.Інфо”, часом така допомога і не доходить до переселенців, а через злагоджені дії чиновників та бізнесменів зникає у невідомому напрямку.
Олександр Безкостний – уродженець Авдіївки. Три роки тому він iз дружиною та семимісячною донькою на руках залишив власний будинок неподалік від лінії фронту. Родина переїхала до Слов’янська. Проте, пригадують – знайти нове житло виявилось нелегко.
“Бігаємо то туди, то туди, то назад. Переїжджі свахи, коротше кажучи. Ні прапору, ні Батьківщини. Справжні бомжі з пропискою. Проблем багато дуже . Благо, хоч волонтери допомагають. Від держави допомоги ніякої я не бачу взагалі”, – каже Олександр Безкостний.
Але альтернатива могла бути. Три роки тому місцева влада Слов’янська ініціювала проект “Будинок для переселенців”. На його реалізацію Європейський Союз виділив 720 тисяч євро. Реконструкцію двох нежилих приміщень у Слов’янську планували закінчити ще минулої осені, проте, не вклавшись в терміни, ініціювали продовження реалізації проекту до червня 2017-го. Але знову не встигли. Зараз будівельні роботи призупинені.
В чому ж проблема?
Активіст Євромайдану Олег Зонтов виконував обов’язки міського голови Слов’янська, коли місто отримало грант на житло для переселенців. Саме він запустив офіс проекту і зібрав тендерний комітет із представників громадськості. Чоловік розповів нам, як у його приймальній вперше з’явилися представники спілки “Донбас”, яку заснували одразу два депутати від БПП – Олег Недава і Артур Герасимов, з певними пропозиціями “допомоги”:
“З’явились ходаки, у тому числі і від народних депутатів, не лише від Олега Анатолійовича, з пропозиціями допомогти, скажемо так, умовно, в лапках, мені хозяйнувати у місті, – пригадує Олег Зонтов. – Нібито, ви не маєте великого досвіду господарчого, ми вам допоможемо. Ми дамо вам потрібних людей, вони заведуть потрібних підрядників. Зрозуміло, що я всім відмовив. Це не була пряма пропозиція: ось вам гроші, візьміть. Але це було завуальовано. Тобто, ви заводите потрібних підрядників і всі будуть задоволені”.
2015-го Олег Зонтов програв на виборах Вадиму Ляху, представнику від “Опозиційного блоку”. Новообраний міський голова тут же розпустив тендерний комітет “Будинку для переселенців”. Про це згадує колишній учасник незалежного органу Анатолій Швед.
“Він зник. Після виборів нової міської влади громада, тобто тендерний комітет, припинив своє існування. Просто тоді там секретар був, нас збирали на обговорення цих питань. Ми були в курсі справ. Потім це зникло. Нема питань – нема результату. Нема нічого. Ніхто з громадою не обговорював це питання зовсім. І нікому це не потрібно”, – каже Анатолій.
Зрештою тендер на реконструкцію отримала “Будівельна компанія “ЛУЧ”, забудовник із промовистою репутацією. Незавершені гуртожитки для переселенців у Краматорську і недобуд для військових у Бердичеві – все це робота ЛУЧа. Два роки тому саме цього забудовника упіймали на завищенні цін на ремонт у Київському національному медуніверситеті імені Богомольця.
Колишній очільник міста Олег Зонтов вбачає в цьому зговір між нинішнім мером та підрядником:
“Моє глибоке переконання, що це були “брудні ігри” в пошуках відповідного підрядника, котрий погодиться працювати на нечистих умовах. А через те, що сума цього проекту, в зв’язку з тим, що змінюються умови, ціноутворення, ціни ростуть, звичайно, стає не зовсім, скажемо так, вигідною, щоб вкрасти, але цілком прийнятна, щоб нормально зробити, тому там, скоріше за все, і загальмували цей проект”.
В акті виконаних робіт журналісти “Слідства.Інфо” помітили, що компанія “ЛУЧ” отримала 800 тисяч гривень на так звані “загальнобудівельні роботи”. Прокоментувати, що це за роботи і як вони виконані, представник місцевого технічного нагляду спочатку категорично відмовляється. А потім не на камеру зізнається, що основних робіт підрядником не велось.
“Ну, роботи не виконувались, – зізнається представник технічного нагляду, – те, що потрібно було за планом, не виконували. Займались підготовкою до робіт, другорядними роботами. Основних робіт не було. Не знаю, чому!”
Їдемо у столичний офіс компанії “ЛУЧ”. Нас зустрічає заступник директора Андрій Воєйков, котрий спочатку категорично відмовлявся відповідати на запитання та виставляв нас за двері.
Проте, зрештою, представник забудовника визнав – реконструкція пішла зовсім не так, як було обіцяно.
“Встигли б, якби ми робили ті роботи, котрі передбачені. Ми ж робили інші роботи, котрі виникли і не були передбачені проектом”, – каже Андрій Воєйков.
Так звані “інші роботи” ЛУЧа юрист Ростислав Кравець класифікує як дії в обхід законодавства.
“В цьому випадку повинен бути створений окремий кошторис, котрий має бути затверджений. На який також має бути введена тендерна документація. У разі, якщо все ж таки замовник робіт без проведення відповідної процедури, яка передбачена діючим законодавством, здійснить оплату за такі роботи, без узгодження кошторисів, проведення додаткових узгоджень, то посадову особу, яка все ж таки підпише такі документи, може бути притягнено до кримінальної відповідальності в першу чергу”.
Слов’янськ. Початок апаратної наради. Питаємо у міського голови про незавершений проект “Будинку для переселенців”. Вадим Лях ухиляється від прямої відповіді і скликає прес-конференцію, під час якої ми знову повторюємо наше запитання.
Міський голова звинувачує у затягуванні ремонтних робіт підрядника.
“У нас, на жаль, фірма спочатку виграє тендер, а потім думає, як його зробити, виконати ці роботи. Тому ми зі свого боку написали скаргу зі штрафними санкціями на “ЛУЧ”, – каже Вадим Лях.
На додачу мер констатує – будівельна компанія має сплатити 200 тисяч гривень штрафу за зрив термінів реконструкції. В офіційній відповіді на таку претензію “ЛУЧ” висуває зустрічні звинувачення міській владі.
“Будівельний майданчик було передано підряднику у неналежному стані. Однак ніяких дій з боку Замовника, стосовно даногопитання зроблено не було”.
Проте, не нова цегла і вибірково встановлені вікна – це далеко не повний перелік зловживань забудовника. В акті виконаних робіт ми помітили, що частину коштів компанія “ЛУЧ” розписала на оренду будівельного обладнання. Орендодавець устаткування – приватне підприємство “ФБК Завод ЛУЧ”, юридична адреса якого збігаєтьсья з офісом компанії “Луч”.
Така схема можлива лише в умовах змови підрядника та замовника, переконує юрист Ростислав Кравець.
“Як показує досвід, то дійсно, така ситуація дуже часто буває, – каже юрист, – коли і замовник, і підрядник закривають на певні речі очі, для того, щоб отримати додатковий прибуток. Дуже часто для того, щоб компенсувати підряднику якісь витрати, не узгоджені раніше – збільшують проектно-кошторисну документацію. При цьому підстав для збільшення, якщо розібратись дуже ретельно, ніяких немає”.
Журналісти “Слідства.Інфо” звернулися за коментарем до керівника спілки “Донбас”, яка ініціювала залучення європейських коштів у Слов’янськ. Натомість народний депутат Олег Недава не захотів з нами спілкуватись та виставив за двері власного офісу.
До слова, офіс депутата Недави на вулиці Гончара розташувався за однією адресою з численними компаніями соратника екс-президента Януковича Юрія Іванющенка. Сам Олег Недава понад 10 років пропрацював у фірмах Іванющенка. Останнього Генеральна прокуратура України звинуватила у привласненні держкоштів за ремонти за минулої влади. Про це журналісти “Слідства.Інфо” робили розслідування кілька років тому. Такий збіг та свій нинішній зв’язок з екс-регіоналом та його фірмами Олег Недава спростовує:
“Ви мені скажіть, які ще фірми знаходяться в цій будівлі? Бо я навіть не знаю. Я не знаю, хто ще знаходиться там. Когось знаю, когось ні…”
За проханням мерії Слов’янська термін реалізації проекту “Будинок для переселенців” продовжили до грудня 2017-го. Ми запитали у представництві ЄС, навіщо мерії дають вже третій шанс. Речник офісу ЄС у Києві Давид Стулік відповів, що в представництві чекають реального результату.
“Бо тут у нас головна мета – щоб ці об’єкти були передані на ці потреби, які є. Бо дійсно, за певних умов ми могли вже закрити ці проекти, але ж ми хочемо, щоб вони потім служили цим групам переселенців, як в цьому випадку. Щоб допомога була ефективною. Тому ми постійно домовляємося, що будемо продовжувати”.
Журналісти “Слідства. Інфо” направили запит до Державної аудиторської служби України з проханням перевірити належність виконання будівельних робіт у проекті “Житло для переселенців”. Про ситуацію ми поінформували Національне антикорупційне бюро України та управління по боротьбі з шахрайством та зловживаннями коштів з бюджету ЄС.
Наразі ж місцевою владою Слов’янська оголошені нові тендери на роботи, за які компанія “ЛУЧ” вже отримала гроші. Тож очевидно, це ще не крапка в цій сумній і скандальній історії.
/Вікторія Рощина, “Слідство.Інфо”