Після невдалого наступу на Харків російська армія зосередила свої зусилля на Покровському напрямку. Від початку липня росіянам вдалося прорвати лінію оборони та просунутися у бік Покровська (у районі села Желанне) більш як на 7 кілометрів. Крім цього, в області триває примусова евакуація родин з дітьми.
Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з військовослужбовцями трьох підрозділів, які тримають оборону від Красногорівки до Желанного, евакуаційними групами поліції «Білий Янгол» та волонтерами благодійного фонду «Схід SOS», які вивозять цивільних з міст і сіл, до яких суне фронт.
Відстань від Покровська до лінії фронту (Донеччина) / Джерело: DeepState
«ВОНИ ДІЙШЛИ ДО ПЕВНОЇ ЧАСТИНИ ЗАЛІЗНИЦІ БЕЗПЕРЕШКОДНО»
У Генштабі ЗСУ Покровський напрямок нині називають найтяжчим. Там відбувається майже третина наступальних дій ворога і лінія фронту щодня рухається не на нашу користь.
Так, тільки у районі селища Желанне, що у Покровському районі, протягом липня ворог просунувся більш як на 7 кілометрів, рухаючись вздовж залізниці від села Прогрес. Прорвати оборону української армії на цій ділянці росіянам вдалося, зайшовши у стик між українськими підрозділами, розповів у коментарі журналістам «Слідства.Інфо» командир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» Олександр Ширшин із позивним «Геній».
«Ми на цю ділянку зайшли, коли вже треба була стабілізація. І річ у тому, що певний обсяг робіт, який мав би бути зроблений, не був зроблений. Це питання облаштування позицій, мінних загороджень тощо. Тобто, треба було працювати над створенням ділянки, яка буде перешкоджати противнику у просуванні, яка буде ускладнювати його рух. А вийшло, що вони (росіяни — ред.) зайшли до певної частини по залізниці безперешкодно — не була залізниця перекрита нічим», — пояснює Олександр.
Показуємо війну такою, якою вона є. Стань спонсором наших відряджень!
Окрім цього, на думку комбата 47-ї бригади, так швидко тут просуватися росіянам вдається через суттєву перевагу у кількості людей. Так вважає і колишній офіцер морської піхоти США та дослідник військової стратегії Росії у Королівському коледжі Лондона Роб Лі.
« Нещодавно взятий нами у полон росіянин розказував, яка у них зараз тактика. Наприклад, йде штурмувати група з пʼяти людей, і в них є точка, до якої вони мають дістатися. Наступна група чекає, є визначений час і, відповідно, якщо через цей час перша група не дає жодної доповіді, і з ними немає зв’язку, то, швидше за все, вони вже 200-ті, і тоді далі відправляють вже не пʼятьох, а десятьох бійців. Тобто в такий спосіб виснажують нас», — каже Олександр Ширшин.
«У НАС ПРОСТО НЕ ВИСТАЧАЄ ЛЮДЕЙ, ЩОБ УТРИМУВАТИ ПОЗИЦІЇ»
Таку ж тактику «вимотуючих» штурмів малими групами, за словами бійців, з якими поспілкувалися журналісти «Слідства.Інфо», росіяни використовували і в районі вже окупованого нині селища Уманське, і поблизу Красногорівки.
«Вони відправляли малі групи по 5 людей штурмувати одна за одною. І з цих 30 людей, наприклад, все одно людей 8 або 10 добігало. І це вже нова група, яка може виконувати задачі і далі штурмувати», — говорить командир взводу БПЛА 109-ї бригади ТрО Андрій Кобалія, його підрозділ тримав оборону в районі окупованого нині селища Уманське (селище окуповане росіянами від 25 травня 2024 року).
Втрати ворога при цьому більші в рази, наголошує військовий.
«Я думаю, реально з Другої світової нічого подібного не було. Тому що вони просто, як конвеєр, відправляють на м’ясо людей, які здебільшого гинуть», — каже Андрій Кобалія.
Про те, що росіяни підтягнули на цей напрямок чимало своїх резервів та не рахуються із втратами, в розмові із журналістами «Слідства.Інфо» говорять і в 59-ій окремій мотопіхотній бригаді, що тримає оборону міста Красногорівка.
«Тільки наша бригада вбила 2960 окупантів у червні і за липень близько 2300 — це ділянка від Карлівки та Невельського аж до Красногорівки. У нас просто не вистачає людей — піхоти, щоб утримувати позиції», — зазначив один із офіцерів 59-ї бригади.
«Нині під нашим контролем залишається лише кілька будинків у цьому населеному пункті (місті Красногорівка, — ред.)». Бої за Красногорівку тривають з кінця квітня.
МІЛЬЙОНИ НА ФОРТИФІКАЦІЇ. ЧИ Є КУДИ ВІДСТУПАТИ?
Зведення фортифікаційних укріпленьу Донецькій області «практично завершено». Про це в інтервʼю «Главкому» повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Лінії оборони є. Я їх бачив. Загалом будували цю лінію «Карлівка-Прогрес», паралельно будували й інші укріплення в районі Гродівки, Новогродівки, Селидового і Покровська, але, я думаю, це мала бути друга лінія, ну або якась там допоміжна лінія, тилова лінія за Покровськом. А виходить так, що вона, на жаль, стане зовсім скоро основною», — говорить командир взводу БПЛА 109-ї бригади ТрО.
За словами Філашкіна, від початку повномасштабного вторгнення з обласного та місцевих бюджетів Донеччини на розбудову фортифікацій витратили близько 2,6 мільярда гривень.
До будівництва залучені місцеві ВЦА, інженерні війська і самі підрозділи, що тримають оборону на цих напрямках.
«Ми постійно працюємо, щоб будувати бліндажі, ми це робимо щодня від жовтня, тож друга лінія є», — говорить у коментарі журналістам «Слідства.Інфо» один з офіцерів 59-ї окремої мотопіхотної бригади.
«ТЕЛЕФОНУЮТЬ НАВІТЬ О 23:00»: ПО ВСІЙ ОБЛАСТІ ТРИВАЄ ПРИМУСОВА ЕВАКУАЦІЯ СІМЕЙ З ДІТЬМИ
Від 5 серпня на Донеччині оголосили примусову евакуацію сімей з дітьми. Як повідомив у коментарі «Слідству.Інфо» начальник відділу комунікацій Нацполіції у Донецькій області та член поліцейської евакуаційної групи Павло Дяченко, зараз йдеться про приблизно 4 тисячі дітей, яких потрібно евакуювати з області до більш безпечних місць.
«У нас працює на постійній основі зараз 20 евакуаційних груп по всій області. У Гродівці та Новогродівці зараз дуже важка ситуація, там майже повністю населені пункти зруйновані. По Гродівці нещодавно були прольоти потужні, там центр населеного пункту дуже сильно розбитий, на жаль, ми фіксували і загиблих, і поранених цивільних з того напрямку», — розказує Павло Дяченко.
Про те, що нині суттєво збільшилася кількість заявок на евакуацію, говорять і у благодійному фонді «Схід SOS».
«Телефонують мені навіть о 23:00 з проханням евакуювати. І така ситуація зараз не тільки на Покровському напрямку, є відчуття, що по всій Донецькій області інтенсивніші бойові дії почалися. Бо заявки ми маємо і з Лиманського напрямку, і з Торецького, звісно. Активно також зараз проводяться наради з місцевою владою, з Корштабом, з Верещук (Ірина Верещук — віцепрем’єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, — ред.) і помітно, що вони в сильній напрузі й чекають великих хвиль евакуації цього року», — каже керівник евакуаційного напряму фонду Ярослав Корнієнко.
Як повідомили в Нацполіції, за перші три дні примусової евакуації з 28 населених пунктів Донецької області вдалося вивезти 1010 дітей з 756 родин.
