Амур-Нижньодніпровський районний суд Дніпра засудив російського військового Сергія Карпіловича до 12 років позбавлення волі за ґвалтування цивільної жінки на Донеччині протягом двох місяців. Обвинувальний вирок суд виніс 11 серпня. Це перший подібний очний вирок за час російсько-української війни.
Раніше «Слідство.Інфо» поговорило з Карпіловичем у СІЗО — він заперечував зґвалтування та стверджував, що мав із потерпілою добровільні романтичні стосунки.
Версія потерпілої
Під час судових засідань жінка розповіла, що чоловік, який переховувався з нею в погребі, був її партнером. У вересні до їхнього сховку прийшли троє росіян, зокрема Карпілович. Він сказав, що має наказ вбивати цивільних, але не зачепить жінку в обмін на стосунки. Її партнер пішов на вулицю шукати алкоголь і не повернувся.
Жінка лікувала Карпіловича, який погрожував їй автоматом, а згодом сказав, що зможе вбити її голими руками. Також потерпіла ходила по воду і їжу для росіян на вулицю, хоч і боялася.
Карпілович вперше її зґвалтував через два дні після прибуття, погрожуючи вбивством. Вона казала, що їй боляче, просила її вбити, щоб це припинилося. Це бачили двоє інших росіян, які ще й насміхалися з жінки і звинувачували її в тому, що вона сама винна у зґвалтуванні. Всі були з автоматами.
Насильство повторювалося щоночі. Іноді Карпілович був п’яний, бо пив алкоголь й антисептики. Його співслужбовці на псевдо «Афоня» і «Грек» соромили жінку: мовляв, вона у майже літньому віці «таким» займається.
Натомість жінка через страх говорила Карпіловичу про любов, щоб вижити. Вона погоджувалася на секс, щоб окупант її не вбив.
Версія Карпіловича
Сергій Карпілович стверджував, що це були добровільні стосунки без погроз і залякувань, а між ними почалися романтичні стосунки. Так тривало два місяці, поки Карпіловича не взяли в полон, а цивільну евакуювали українські військові.
За версією Карпіловича, чоловік і жінка були просто сусідами, проте у вироку вказано, що вони були парою. Чоловік загинув наприкінці вересня, коли вийшов на вулицю. Тоді ж жінка лишилася з росіянами сама, і з початку жовтня Карпілович один-два рази на тиждень мав із нею секс.
Під час розмови зі «Слідством.Інфо» у СІЗО Карпілович також заперечував зґвалтування та казав, що вони планували створити сім’ю.
Що сказали свідки
Двох інших росіян — «Афоню» і «Грек» — у судовому процесі допитували як свідків.
Один з них розповів, що також мав судимість — сидів у СІЗО через шахрайство в особливо великих розмірах. Щоб вийти на свободу, підписав контракт з російською армією.
Свідок каже, що наказу вбивати цивільних не отримував. Він, а потім і Карпілович після поранення були в частково цивільному одязі. Вони закріпилися у Золотому Колодязі, азгодом перейшли з посадок у підвали.
Нібито до такого підвалу й прийшли потрепіла з партнером, просячи в росіян допомоги у виїзді, а згодом і поселилися в них. Коли чоловік загинув, між потерпілою і Карпіловичем, стверджує свідок, почався роман. Вони трималися за руки в підвалі. Але він нібито не чув, щоб у них був секс.
При цьому підвал був розміром 2 на 3 метри. Свідок розповів, що потерпіла на Карпіловича не скаржилася, той агресивним не був, але вони «могли сваритися» з невідомих причин.
Другий свідок також сидів у колонії в Росії — за збут наркотиків. Так само підписав контракт, аби швидше вийти на свободу.
Він підтвердив, що вони були в цивільному одязі, але поруч, зокрема в підвалі, тримали зброю. Наказу вбивати цивільних він не отримував, але дізнався про це від інших військових.
Свідок сказав, що між потерпілою і Карпіловичем були романтичні стосунки, і він чув, як вони займалися сексом вночі. Проте сварок він не помітив, як і прохань про допомогу від потерпілої. Свідок стверджував, що Карпілович жінці не погрожував.
Рішення суду
Суд визнав Карпіловича винним, зокрема, на підставі показів потерпілої, які назвав логічними й послідовними. Покази узгоджуються з протоколами слідчих експериментів, висновками експертиз, показами свідків та твердженнями самого Карпіловича про наявність статевих стосунків. При цьому суд встановив, що потерпіла не мала змоги захиститися і просити про допомогу.
Суд дослідив протокол про прийняття заяви потерпілої про вчинений проти неї злочин, яку вона написала під час евакуації, а також висновки судово-психіатричних експертиз.
Експерти встановили, що Карпілович на момент вчинення злочину не мав психічних розладів, усвідомлював свої дії й керував ними. Водночас для потерпілої пережите стало психотравмівною подією: вона боялася за своє життя і здоров’я, переживала безпорадність і приниження. Проте психічного розладу через насильство в неї не виникло.
На цьому акцентував адвокат Карпіловича: мовляв, потерпіла не зазнала шкоди, а експертиза не виявила біологічного матеріалу обвинуваченого на її тілі й одязі. Проте суд ці аргументи відхилив, як і доводи Карпіловича про добровільні романтичні стосунки.
Ані обтяжуючих, ані пом’якшувальних обставин суд не встановив. Зрештою, Карпіловича визнали винним у вчиненні воєнного злочину та призначили 12 років позбавлення волі.
Апеляційну скаргу сторони можуть подати до 11 вересня 2026 року.
Як Карпілович опинився на Донеччині
Сергій Карпілович 32 роки сидів у російських в’язницях і таборах за крадіжки й пограбування. У 2025 році він підписав контракт із російською армією, щоб не відбувати покарання надалі, й став стрільцем у 114-й окремій мотострілецькій бригаді армії РФ. Так у вересні того ж року він опинився на Донеччині. Його першим завданням було закріпитися в селі Золотий Колодязь у Покровському районі.
Карпілович дістався туди разом із двома співслужбовцями — «Греком» і «Афонею». Росіянин отримав поранення ніг. Вони втрьох втратили зв’язок із командуванням і сховалися в погребі, де вже були місцеві чоловік і жінка. Карпілович отримав поранення лівої гомілки, тож потребував лікування й догляду.
У листопаді Карпіловича взяли в полон українські військові, а цивільну евакуювали.
