Аеророзвідники «Адама» працюють на Бахмутському напрямку, куди потрапили після оборони Харківщини. Побоюючись українських операторів БПЛА, росіяни навіть змінили систему окопів — копати почали глибше.
Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з операторами БПЛА зведеної тактичної групи «Адам», які воюють на Бахмутському напрямку.
«ДРОН ЖИВЕ ОДИН-ДВА ДНІ»
Завдяки БПЛА на фронті розвідують і передають інформацію, знищують ворога, скидаючи снаряди та коригують артилерію і танки.
Аеророзвідники «Адама» працюють на Бахмутському напрямку вже не перший місяць. На Донеччину підрозділ потрапив після оборони Харківщини. Ці два напрямки кардинально відрізняються, говорить один із операторів БПЛА із позивним «Гриць».
«На Харківщині порівняно із Донбасом РЕБ (засоби радіоелектронної боротьби, — ред.) майже не було. Там було набагато простіше», — каже військовий.
«Гриць» разом із побратимами спеціалізуються на скидах. Спускаючись максимально низько до російських позицій, вони закидають снаряди з дрона просто в окопи ворогу.
Під час активної роботи на таких завданнях, за словами військових, дрон живе не більше одного-двох днів. Використовують для цього найчастіше цивільний дрон Maviс. Їх бійцям постачають волонтери, друзі та колишні колеги.
«Чим більше в нас дронів, тим більш нахабно ми можемо працювати, а отже і результативніше, це більше б’є по психіці ворога. Коли вдається «зачистити» повністю передні окопи і потім йде їхнє підкріплення… Вони заходять у ці окопи й бачить там загиблих, і розуміють, що це зроблено дронами, тож цих дронів починають більше боятися», — каже «Гриць».
Побоюючись роботи українських операторів БПЛА росіяни навіть змінили систему окопів, діляться військові, копати почали глибше і вужче, аби складніше було влучити.
«У них такі «нори», що вони іноді по-пластунськи ледь туди самі залазять у спорядженні, й в такі дірочки невеликі щось закинути набагато тяжче», — пояснює «Гриць».
«ДВІ ГОДИНИ СТЕЖИВ ЗА РОСІЯНИНОМ»
Окрім нір, росіяни вдаються і до інших хитрощів — часто дещо кумедних, розказує «Гриць».
«Одного разу стежив за росіянином дві години. Він лежав просто, але якось не природно. І вже коли я відлітав, то побачив, що він голову підвів і стало зрозуміло, що решта, що поруч з ним лежать, теж не мертві», — сміється військовий та показує відео з цього вильоту.
На ньому десь 5 тіл, що вдають загиблих у надії, що їх проігнорує український дрон, та після кількох снарядів тіла «оживають», але зрештою не встигають втекти.
Серед «подарунків», які скидають військові, снаряди різного штибу — від закордонних до ще радянських «Ф-1».
«За один день роботи у нас рекорд — тільки 63 гранати і ящика два ВОГів (осколковий боєприпас, — ред.)», — розказує дронщик.
«У КЛІЩІЇВЦІ МИ ЇХ З ДРОНІВ КОНТРОЛЮЄМО»
Нещодавно оператори БПЛА тактичної групи «Адам» отримали спеціальні антени, які суттєво збільшують дальність польоту. Це дало змогу контролювати росіян і в окупованому нині селищі Кліщіївка, що на південь від Бахмута, пояснює оператор БПЛА Ярослав Пілунський.
«Вони (росіяни, — ред.) там спочатку як на узбережжі в Ялті гуляли вечорами. Зараз селом тільки бігом бігають, тому що ми їх контролюємо… Одного разу лечу і бачу, що стіл стоїть і вони до нього з пакетами йдуть. Ну, не дав їм поїсти», — сміється Ярослав.
Військовий помітно стомлений. Літати доводиться багато, нещодавно вони навіть почали чергувати вночі, аби збирати ще більше інформації.
Крім того, постійно доводиться вчити і нових дронщиків, бо «очі» надважливі у нинішній війні, каже «Гриць».
«Пілотів треба багато. Треба, щоб в кожному підрозділі був свій пілот. Це сучасна війна. Очі працюють, значить, у нас є можливість безпечно зайти й викинути ворога», — каже військовий.
А найголовніше, на чому акцентують обидва військових, що вдала розвідка чи успішна співпраця зі штурмовими групами під час наступу – це збережені життя.
«Дрон втратити не так страшно — можна новий придбати, а людину вже не повернеш», — говорить «Гриць».