Мешканці сіл і містечок навколо Києва, які пережили російську окупацію, у розмовах з нашими журналістами часто згадували, що найгірше з ними поводилися військові-буряти. На територію України вторглися кілька підрозділів з цього регіону Росії. Зокрема, 37-ма мотострілецька бригада з міста Кяхта, що на кордоні з Монголією. За даними українських військових, буряти стояли в районі Житомирської траси неподалік Макарова, що на захід від Києва.
Журналістам «Слідства.Інфо» вдалося ідентифікувати більше пʼятдесяти окупантів з цього підрозділу: як командний склад, так і сержантів та рядових.
Під час розслідування ми знайшли цікаві факти щодо окупантів з цього підрозділу. Декого з бурятів встигли відвезти назад і поховати як «освободителя от фашизма», а хтось вже публікує селфі з окупованих сіл на Київщині.
Для пошуку та ідентифікації бурятів-окупантів ми використовували дані Головного управління розвідки Міноборони України, а також групи військової частини в соцмережі «Вконтактє» та особисті сторінки як самих окупантів, так і їхніх родичів.
Знайдену інформацію про окупантів з 37-ї бригади ми передали правоохоронцям, які розслідують геноцид на Київщині. Вони повідомили, що деякі свідки вже впізнали ідентифікованих нами окупантів.
Майор Алєксандр Кондратьєв, 31 рік. Згідно з опублікованими українською розвідкою документами, Кондратьєв служить начальником штабу 37-ї мотострілецької бригади. Це одна з ключових посад у цьому підрозділі. Він родом із Західного Сибіру, але зараз проживає в місті Кяхта на кордоні з Монголією, де розташована його бригада. Має дружину.
Якраз в період вторгнення, 12 березня, майор опублікував на аватарці картинку з символом окупантів «V» і написом «вера, правда, победа». Також Кондратьєв опублікував відео, яке місцеві бурятські школярі разом з вчителями записали на підтримку війни проти України.
«Молчи, молчи, терпи, страдай. А боль так давит страшной силой. Опять войной охвачен край, опять там множатся могилы. «…» А тут война, с портрета дед сверлил из под бровей лохматых. Смелее внучек, войне мы скажем нет, и мой ботаник стал солдатом», — зачитують школярі пропагандистський вірш, закликаючи старших окупантів і далі вчиняти злочини та звірства.
Капітан Алєксандр Холявін, народився 24 червня 1996 року. Служить на посаді заступника начальника штабу. Вказує, що закінчив московське вище військове командне училище. Публікує фотографії з армії та з навчання у військовому училищі.
Старший лейтенант Олєг Крікунов, йому 33 роки. Він — командир взводу. Народився і виріс у Забайкаллі, після школи навчався в Інституті фізичної культури. Потім пішов служити в армію. Життєвий девіз Крікунова — «якщо не знаєш, що робити далі — роби крок вперед». От 33-річний Олєг його і зробив, коли вторгся на територію України разом зі своїми підлеглими окупантами.
Старший лейтенант Алєксєй Родіонов родом з міста Улан-Уде, столиці Бурятії. У нього є кілька братів. Судячи з соцмереж, Алєксєй Родіонов любить «красиве життя» — відвідувати клуби, ресторани та вечірки.
Старший лейтенант Владімір Сундупов. Служить на посаді командира взводу. Проживає в столиці Бурятії Улан-Уде.
Старший лейтенант Дмітрієв Віталій, служить на посаді командира взводу. Вказує, що проживає в столиці Бурятії Улан-Уде. Має на руці характерне татуювання.
Старший прапорщик Алєксєй Рассадін. Він в бригаді служить на посаді старшого техніка. Має дружину і малолітню дитину.
Старший сержант Ніколай Неустроєв, народився 12 жовтня 1982 року. Публікує фотографії з прапорами «военная разведка» і багато фото з військових навчань та служби. Має дружину і дітей. Також зафікований на фото з автомобілем з окупаційним маркуванням «V».
Сержант Вʼячеслав Сазонов, йому 26 років, родом з Новосибірська. Він служить на посаді командира бойової машини. Згідно офіційного реєстру «Окупант», Сазонов потрапив у полон до наших військових.
Сержант Олег Батуєв. Служить на посаді командира відділення. Вказує, що проживає в місті Казань.
Сержант Антон Кауров. Народився 24 серпня 1986 року, проживає в місті Улан-Уде. В бригаді служить на посаді командира відділення, командира бойової машини.
Сержант Молор Мудусов, служить на посаді командира відділення.
Сержант Сєргєй Похілько, йому 23 роки. Командир відділення. Він публікує фотографії з армії, а також медалі з військових навчань. У Похілька є дружина і малолітня донька.
Сержант Алєксандр Ванчіков. Служить на посаді командира відділення. Містом проживання вказує Улан-Уде.
Сержант Очір Дугаржапов, народився 19 травня 1994 року, проживає в Улан-Уде. Служить на посаді заступника командира взводу — командира міномета. 5 квітня написав допис «кто не с нами, тот ляжет под нами». Це сталося за кілька днів після втечі російських окупантів з-під Києва. Має дружину, яка наприкінці березня написала, що живе без чоловіка вже третій місяць.
Сержант Валєрій Будаєв, служить на посаді командира відділення-санітарного інструктора. У розділі «світогляд» вказує буддизм.
Сержант Александр Гиндєнов. Йому 34 роки, корінний бурят. У нього є дружина і двоє дітей. Судячи з фотографій, родина живе ледь не в злиднях, хоч раз на кілька років їздить на море до анексованого Криму.
Сержант Александр Гиндєнов
Сержант Анатолій Ванданов, він — командир бойової машини. Впродовж кількох тижнів Ванданов не був у мережі. Однак, у період втечі російських військ з півночі Київщини, бурят опублікував фотографію, де він тримається за милицю. Ми знайшли місце, на фоні якого фотографувався російський окупант — це Звенигородський санаторій у Підмосковʼї. Бурятського окупанта, ймовірно, поранили в боях на Київщині, тож зараз він лікується у медзакладі.
Сержант Магомедмирза Сулейманов, 30 років. Народився і виріс в Махачкалі. Він — один із небагатьох, хто має вищу освіту. Окупант публікує фотографії з казарми, з подвірʼя військової частини, фотографії з матірʼю. Також він публікує романтичні картинки з символікою США, від якої повинен «захищати» Росію.
Сержанту Чінгісу Гончікову 24 роки, він корінний бурят. У нього є дружина та малолітня дитина. Гончіков вже кілька років служить у 37-й мотострілецькій частині в Кяхті: публікує звідти селфі та світлини армійського побуту російських окупантів.
Сержанту Едуарду Ванданову 27 років. До армії він навчався в Бурятському державному університеті. Зараз він обіймає в російській окупаційній армії посаду командира відділення.
Рядовий Святослав Бурцев, народився 18 липня 2000 року. У бригаді служить на посаді стрілка-помічника гранатометника. Українські військові знайшли його паспорт на полі бою і вважали його загиблим. Однак, ймовірно він просто загубив або викинув паспорт, оскільки станом на момент публікації він перебував «онлайн».
Також 8 лютого він опублікував фото у військовій формі з підписом «судьба не позволит воротить нос». А 16 квітня, вже після втечі бригади з-під Києва, написав «я прошагал такими тропами, что вспомнить не стыдно что и в раю, и в аду я найду знакомые лица».
Рядовий Начин Соян, 20 років. Він — інстаблогер. Раніше публікував фотографії і відео з прогулянок, ресторанів і клубів. Фотографувався навіть з друзями, загорнутими у американські прапори. Начин Соян 24 лютого разом з іншими окупантами вторгся на територію України. Він був офлайн кілька тижнів. А вже 12 квітня Начин Соян опублікував фотографію у військовій формі та з автоматом, а також з характерною для окупаційних військ повʼязкою на нозі.
Нам вдалося знайти будинок, всередині якого фотографувався окупант і поговорити з власником. 20-річний бурят сидить на дитячому майданчику будинку в селі Колонщина, що розташоване неподалік Києва по Житомирській трасі. На фотографіях, які власник передав «Слідству.Інфо», видно, що росіяни розбили вікна, вдерлися всередину і, ймовірно, облаштували там невеликий штаб у період окупації.
Рядовий Семьон Добровольський, теж 20 років. Він родом з Челябінська. Юнак ріс у російській глибинці, після школи пішов до армії. Потім, ймовірно, підписав контракт. За місяць до російського вторгнення його матір опублікувала фотографію, де родина проводжала Семьона на потяг, він був у військовій формі.
Матір 20-річного окупанта, пенсіонерка Маріна Доброволськая помішана на любові до Радянського Союзу та ненавидить все українське. Щодня вона публікує фотографії російської пропаганди, картинки на підтримку російських окупантів та особисто Путіна.
23-річний рядовий Віталій Рєзніков. Служить в бригаді на посаді водія. Публікує фотографії з армії та відпочинку, а також фото з матірʼю.
Рядовий Алєксандр Зайцев. Йому 19 років. 6 квітня він виклав фото у військовій формі під час нагородження медаллю. Це сталося за кілька днів після того, як російські окупаційні війська втекли з-під Києва. Але не відомо, за що саме отримав нагороду 19-річний Зайцев.
Рядовий розвідник-телефоніст Дмітрій Сілютін. Викладає фото з прапорами «военная разведка», також публікує світлини з військових навчань та зі служби. Має також батька-військового.
Рядовий Віктор Лаптєв, 1998 року народження. Служить на посаді кулеметника. У Лаптєва є дівчина, з якою вони публікують спільні фото.
Єфрейтор Сєргєй Гурульов. Народився 6 березня 1999 року. Служить на посаді заступника командира бойової машини.
Рядовий Андрєй Парфьонов, народився 22 грудня 1997 року. Служить на посаді механіка-водія.
Рядовий Рустам Шарафієв, народився 22 листопада 1998 року. Служить на посаді механіка-водія. Публікує фото з армії, а також зі своєю матірʼю.
Рядовий Алєксандр Баєв. Служить в бригаді на посаді гранатометника.
Єфрейтор Булат Тудупов. Служить на посаді старшого навідника. Має дружину, яка разом з ним проживає в місті Улан-Уде.
Єфрейтор Алєксандр Базаров. Проживає в місті Улан-Уде. Вказує, що закінчив Бурятську академію сільського господарства. Зараз служить на посаді старшого навідника.
Єфрейтор Максім Прібушевскій. Народився 23 липня 2000 року, проживав у місті Норильськ. Служить на посаді старшого механіка-водія. У соцмережах місцем роботи вказує «Министерство обороны России».
Єфрейтор Сєргєй Круглов. Служить на посаді старшого водія-заряджаючого. Проживає в місті Кяхта, де й базується бригада. Має дружину і двох малолітніх дітей.
Рядовий Сєргєй Тімофєєв. Народився 1 жовтня 1996 року. Служить на посаді оператора бойової машини. Навчався в Інституті залізничного транспорту в Улан-Уде. Його матір регулярно публікує фото з сином.
Єфрейтор Дмітрій Грігорьєв, народився 10 липня 1998 року. Проживає в місті Улан-Уде. Служить на посаді старшого механіка-водія.
Рядовий Захар Лямкін, народився 27 вересня 2000 року, проживав в місті Горно-Алтайськ. Служить на посаді механіка-водія.
Рядовий Чінгіс Сапкєєв, народився 1 квітня 1990 року, проживає в місті Улан-Уде. Служить на посаді водія.
Єфрейтор Дмітрій Швецов, народився 28 листопада 2001 року. Служить на посаді старшого механіка-водія. Має дружину.
Рядовий Алєксєй Устюжин, родом з міста Кабанськ. Служить в бригаді на посаді гранатометника.
Єфрейтор Баір Гарматаров, служить на посаді старшого навідника. Проживає у місті Кяхта, у своїх соцмережах вказує, що закінчив Бурятську академію сільського господарства.
Єфрейтор Армен Беруджанян, народився 17 грудня 1992 року. Служив строкову службу в 37-й бригаді, потім підписав контракт.
Єфрейтор Сєргєй Єрмолаєв, 25 років. Народився і виріс у Самарі. Після закінчення школи був призваний до російської армії, служить там вже близько семи років.
У своїх соцмережах публікує фотографії з занедбаної військової частини, медалі з військових навчань, а також фотографії з дружиною. Судячи з фотографій Сєргєя Єрмолаєва, він є російським неонацистом і футбольним хуліганом. Чоловік публікує фотографії, де разом з товаришами виконує фашистське вітання «Зіґ хайль!», а також картинки праворадикальної організації з написом «Russland».
Разом з Сулєймановим в бригаді служить його товариш — 24-річний Тімур Данчєнко.
Ми знайшли їхнє спільне фото в одному з російських кальян-барів. Більшість фотографій Тімура Данчєнка — це селфі з казарми та військових навчань. Також, судячи з його соцмереж, у нього є дружина та малолітня дитина.
Єфрейтор Іван Корчьомкін служить заступником командира бойової машини. Судячи з його соцмереж, Іван дружив з убитим дагестанцем Умалатом Мусаєвим — ми знайшли їхні спільні фотографії з цивільного життя.
Рядовий Умалат Мусаєв. Народився в дагестанському місті Хасавʼюрт, потім переїхав до Росії. Жив звичайним життям підлітка, у 2016-му році закінчив школу. Далі був призваний до російської армії. Наприкінці лютого 22-річний Умалат разом з колегами-окупантами вторглися на територію України, де він і був вбитий. У нього залишився брат, який живе в Краснодарі.
23-річний рядовий Алєксандр Котовщіков родом з Іркутська. За кілька років після закінчення школи також був призваний до армії.
Судячи з соцмереж, Котовщіков захоплюється футбольним клубом «Барселона» і любить російські маргінальні реп-гурти: «Гуф», «Ак-47» та «Баста». Також у нього є дівчина з Улан-Уде.
Рядовому Олегу Халудорову 21 рік. Він виріс в столиці Бурятії Улан-Уде. У грудні 2019-го року Халудорова призвали на строкову службу. «Я ушёл в армию 6.12.2019. Служу в Кяхте. Если что буду, но очень редко сидеть в вк, кому смогу, тому отвечу. Ждите меня 6.12.2020», — написав три роки тому рядовий Халудоров. Ймовірно, після завершення строкової служби бурят підписав контракт з російською армією.
Єфрейтору Артьому Ларіонову 22 роки. Судячи з його сторінки у «Вконтактє», Ларіонова призвали на строкову службу в 2018 році, а пізніше він підписав контракт. Поки син ймовірно вчиняв воєнні злочини в Україні, його матір публікувала пропагандистські відео з підписами «Боже, помоги России, помоги нашим солдатам», а також молитви за загиблими російськими окупантами.
Рядовий Артьом Перевозкін, йому 21 рік. Служить на посаді механіка-водія в Кяхтинській мотострілецькій бригаді.
