Журналісти «Слідства.Інфо» встановили найбільш відомих зрадників Харківщини, які активно допомагали росіянам насаджувати «рускій мір» на окупованих територіях області. Виявилося, що серед них чимало колишніх правоохоронців, а також давніх прихильників СРСР і Російської Федерації.

Про це йдеться у новому розслідуванні «Слідства.Інфо»

Приблизно чверть Харківської області була під російською окупацією пів року. Росіяни почали активно насаджувати там «рускій мір», заручившися підтримкою місцевих колаборантів. Проте, після блискавичного українського контрнаступу окупанти швидко втекли, попри обіцянки, що «Россия здесь навсегда».

Зрештою, втікати в Російську Федерацію довелося й зрадникам, які за ці пів року встигли прислужитися путінському режимові. Щоправда, пощастило не всім. Нещодавно Служба безпеки України повідомила про затримання 16 місцевих колаборантів. «Слідство.Інфо» детальніше дослідило найбільш відомих зрадників і спробувало з’ясувати, що із ними сталося після звільнення Харківщини.

47-річного уродженця Харкова Віталія Ганчева окупанти призначили так званим «губернатором» на окупованих територіях Харківщини. Про його минуле відомо небагато. Схоже, що багато років Ганчев пропрацював у структурі Міністерства внутрішніх справ України. У мережі журналісти виявили давні фото Ганчева у формі міліції.

Напередодні Революції Гідності Ганчев обіймав посаду заступника начальника районного управління міліції на Харківщині. А після 2014 року, за даними порталу «Миротворець», опинився у так званій «поліції» псевдореспубліки «ЛНР». З тих пір Ганчева фактично не було в інформаційному просторі, аж поки він не з’явився під виглядом самоназваного «губернатора».

Журналісти помітили поряд з Ганчевим на пропагандистських кадрах ще одного чоловіка, якого ідентифікували як харків’янина Олександра Орловського.

Правоохоронці вже повідомили йому про підозру у державній зраді. «Слідство.Інфо» з’ясувало, що Орловський — давній друг і колега Ганчева. У соцмережах вдалося знайти їхні спільні фото зі стрільб та відпочинку.

Також «Слідство.Інфо» з’ясувало, що давнім колегою Ганчева є ще один колаборант — 48-річний Олег Калайда з Балаклії. На відміну від Ганчева, який втік до Росії, Калайді не так пощастило. Під час звільнення Харківщини його затримали українські військові. При ньому було посвідчення так званого начальника окупаційного відділу поліції.

У мережі журналісти натрапили на резюме Калайди, в якому він зазначає, що пропрацював у правоохоронних органах близько 20 років — до 2015-го. На момент звільнення він був начальником кримінальної міліції у районному відділі Балаклії.

Ще один колаборант, який активно з’являвся у пропагандистських сюжетах з окупованої Харківщини, — Максим Губін. Спершу він фігурував як «керівник» селища Козача Лопань, що біля кордону з Росією. А потім, схоже, отримав «підвищення» до так званого керівника Куп’янського району.

Виявляється, Максим Губін не завжди був прибічником «руского міра». У мережі журналісти знайшли відео від 2014 року, коли Росія почала збройну агресію проти України, в якому Губін закликає чоловіків «виконувати свій обов’язок».

Примітно, що рідна сестра Губіна у соцмережах поширює проукраїнські патріотичні дописи і щиро радіє успіхам Збройних сил України. Тим часом Максим Губін після звільнення Харківщини втік до російського міста Бєлгород.

Понад два місяці тому в мережі з’явилося відео, як юний мешканець Куп’янська Ілля Гаманін розбиває молотком український Герб на фасаді будівлі. 

Куп’янчанин Ілля Гаманін розбиває український Герб на фасаді будівлі

Після цього у коментарі пропагандистам він зазначив: «Сегодня молодежный совет собрался, чтобы снять символы преступной фашистской власти украинской. Естественно, мы же не вандалы. Мы будем полностью менять на наши — российские символы».

Трохи деталей про Іллю Гаманіна розповів куп’янський депутат Вадим Крохмаль. «Був у молодіжній раді Куп’янської міської ради. Характеризується колегами як людина потайлива та лицемірна. Любив у школі хвалитися вживанням спиртного та наркотиків. Часто приносив до школи газовий балончик, кийки та ніж. Тато регулярно купував у школу що-небудь і на це закривали очі», — зазначив він.

У соцмережах Ілля Гаманін не приховував захоплення Радянським Союзом, а також стежив за телеканалом «Россия 1». Ми знайшли його спільне фото з батьком, який, як виявилося, військовий. В останні роки батько Гаманіна працював завгоспом у куп’янському закладі освіти. Журналісти зателефонували за номером телефону батька Іллі Гаманіна. Співрозмовник, почувши запитання про сина, кинув слухавку.

Ну і ще один колаборант — 47-річний Андрій Стрижко. Під час окупації Харківщини росіяни призначили його керувати селищем Шевченковим. У мережі є відео, як Стрижко нищить українські національні символи та пам’ятники. Примітно, що невдовзі після появи цих відео з’явилася інформація про те, що Стрижка побили і що він опинився в лікарні у тяжкому стані. Судячи із соцмереж Андрія Стрижка, любов до Росії він плекав давно, а також прищепив її своєму синові.

Читайте також: Священник-колаборант і проросійська благодійність: як колишній Московський патріархат може підтримувати «руський мір» на Сумщині

війна, окупація, колаборант