Що відомо про російських полонених. Частина 1

За кілька днів з початку російського військового вторгнення, українські захисники взяли в полон десятки окупантів. Деякі допити полонених військові опублікували в інтернеті. Журналісти «Слідства.Інфо» вивчили ці допити, встановили особи полонених росіян, а також і їхні фотографії та сторінки в соцмережах, їхніх родичів та близьких. Також ми розвінчали кілька фейків російської пропаганди, які стосувалися полонених окупантів.

Це лише перша частина нашого дослідження, ми продовжуємо опрацьовувати інформацію про полонених росіян.

Якщо у вас є додаткова інформація про них — надсилайте її нам на пошту slidstvo.info@gmail.com та сторінки «Слідства.Інфо» у соцмережах.

Одним із перших полонених, кого показали українські військові, був 39-річний старшина Буйнічев Костянтин Сергійович.

Його розвідувальний взвід здався у повному складі, кажуть у Збройних силах України.

Костянтин Буйнічев живе в місті Юрга Кемеровської області, на вулиці Пушкіна, 12. Це близко за 3,5 тисяч кілометрів від кордону з Україною.

Ми знайшли Костянтина Буйнічева у російських соцмережах. Він публікував там фото свого підрозділу, а також світлини з навчань і зборів.

У Буйнічева є батько Сергій, теж військовий. На його сторінці в «Однокласниках» можна знайти альбом «син», де той публікує фотографії Костянтина Буйнічева з військової служби.

Також ми знайшли у соцмережі «Вконтактє» сторінку 74-ї мотострілецької бригади, де служить Буйнічев. Зараз там місцеві дискутують, чи правдива інформація про полон їхніх земляків. Цікаво, що за кілька тижнів до початку російського вторгнення там почали зʼявлятися оголошення про пошук сухпайків та термобілизни.

ОМОНІВЦІ З КЕМЕРОВО

Також українські бійці взяли в полон багато російських поліцейських спецпризначенців, які проїхали тисячі кілометрів, аби окупувати Україну. Серед них – 48-річний Астахов Дмитро Михайлович, підполковник поліцейського спецпідрозділу СОБР Росгвардії по Кемеровській області. Він проживає за адресою: Кемерово, вулиця Шахтарів, 97, квартира 118.

Як пояснив Астахов під час допиту, його взяли в полон, коли колона російських окупаційних військ рухалася в бік Києва і потрапила під обстріл. Чоловік каже, що його підрозділ кілька днів був у Білорусі, а потім колона рушила через Чорнобильську зону відчуження у бік Києва.

У цій колоні було багато російських поліцейських, зокрема, його командир групи — начальник спецпідрозділу СОБР Кемеровської області, полковник Костянтин Анатолійович Огій.

Зараз російські пропагандистські ЗМІ та Telegram-канали публікують заяви, що взяття в полон підполковника Астахова — це фейк. Як «доказ» вони показують фото українського військового, аби дезінформувати росіян.

«На деяких каналах показують «допит російського полковника», захопленого в полон. Чомусь у ролі полковника знявся військовий ЗСУ», — пишуть пропагандисти.

Але ми зʼясували, що чоловік на фото, яке використовують російські пропагандисти — це ветеран з Тернопільщини і учасник Євромайдану Ярослав Панасюк. У чоловіка замість однієї руки стоїть протез. Поранення він отримав під час протистоянь на Майдані, пише місцеве видання «Доба».

Найсмішніше те, що кілька років тому російські пропагандисти самі опублікували фото Ярослава Панасюка, на якому видно, що у бійця протез. А на допиті у полоненого росіянина Астахова добре видно дві руки.

Також у полон потрапив інший поліцейський спецпризначенець з ОМОНу Кемеровської області — 27-річний Плотніков Євген Валерійович. Він підтвердив, що керівником їхньої групи був вже згаданий Костянтин Огій.

«Старший за всіх був Огій, полковник Росгвардії. З ним ми вирушили в Софрино, Смоленськ. Зі Смоленська зайшли в Республіку Білорусь, у Гомель», — сказав на опублікованому допиті ОМОНівець.

За його словами, 23 лютого йому повідомило командування, що вони «будуть захоплювати Україну», зокрема, взяти під контроль Київ.

Після відео з допиту Плотнікова, офіційна сторінка «Росгвардії» в Інстаграмі опублікувала заяву, що чоловік на відео — не співробітник ОМОНу, а український спортсмен з Миколаєва. Але цей фейк легко спростовується пошуком у соцмережах.

Плотніков має сторінку у «Вконтактє» та «Інстаграмі», де вихваляється мускулатурою. Хтось з користувачів вдало пожартував, що найближчим часом Плотніков «трохи скине» мʼязової маси.

У російського окупанта в Кемерововській області залишилася, ймовірно, дівчина — Крістіна Цацуро. Ми знашли їхні спільні фото у «Вконтактє» також є профіль у «Інстаграмі».

Пізніше українські військові опублікували ще одне відео з полоненим Плотніковим, де той дзвонить своїм рідним і просить припинити війну проти України.

Також у полон потрапив ще один окупант із групи Кемеровських спецпризначенців. Це 36-річний капітан ОМОНу Спірідонов Євгеній Вікторович, що проживає у місті Калтан, на вулиці Дзержинського 25/12. Цей полонений також підтвердив, що всіма керував полковник Костянтин Огій.

За словами росіянина, під час підготовки до наступу на Україну вони перетнулися з чеченським «полком Кадирова». У бік Києва вони рухалися через Припʼять і Чорнобильську зону відчуження, поки їх не обстріляли.

«Это не наша война. Матери, жены, забирайте своих мужей. Не нужно им тут находиться», — сказав на допиті російський окупант.

Примітно, що уся група полонених окупантів вказала, що ними командував полковник Костянтин Огій, з позивним «Пінцет-52». Ми знайшли його, він регулярно згадується у місцевих російських ЗМІ. Там він представлений як ветеран, який пройшов Афганістан і Чечню.

«Ми хотіли бути схожими на своїх дідів, які билися проти фашистської Німеччини, хотіли повторити їх подвиг, проявити себе», — казав Огій у інтервʼю російському виданні у 2013-му році.

Нам також вдалося знайти доньку Костянтина Огія, Дарʼю. Вона теж проживає у Кемерово, навчалася в місцевому Інституті культури, також публікує свою художню творчість у соцмережі «Вконтактє» та «Твітері».

Зараз не відомо, чи живий росіянин Огій, чи ні. Оскільки за словами самих полонених, більшу частину їхньої колони було знищено під час руху в напрямку Києва. Служба безпеки України опублікувала ймовірно внутрішні документи окупантів, де вказаний телефон Огія: 89133303961 (мобільний), та +79541072264 (стільниковий).

Служба безпеки України опублікувала перехоплену розмову російських окупантів, де ті обговорюють розгром зокрема і підрозділу ОМОНу з Кемерово.

На другий день після вторгнення російських військ в Україну Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний опублікував відео з двома окупантами РФ, які здалися в полон.

Ймовірно, це було одне з перших публічних повідомлень про здачу росіян у полон.

«Слідству.Інфо» вдалося ідентифікувати обох полонених. Це капітан Алім Бікоєв та 29-річний єфрейтор Натан Касаткін.

За даними недержавної організації «Центр Миротворець», вони здалися в полон того ж дня, коли РФ напала на Україну.

Полонені розповіли, що входять до складу 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (військова частина № 32364), яка дислокується в місті Улан-Уде — столиці Республіки Бурятія. Місто розташоване неподалік від кордону з Монголією, а до українського кордону звідти — близько 5,5 тисяч кілометрів.

Під час допиту полонені запевнили, що про вторгнення в Україну не знали. Мовляв, вони перебували на навчаннях у Криму і звідти кудись вилетіли. Кажуть, що десь чотири години після приземлення не усвідомлювали, що перебувають в Україні.

Російське опозиційне видання «Новая газета» відшукало фото Аліма Бікоєва у формі курсанта-десантника збройних сил РФ.

Також, за даними цього ЗМІ, Бікоєв родом з Владикавказу, проживав у Рязані й служив у тамтешньому повітряно-десантному училищі, а згодом перебрався до міста Улан-Уде.

На третій день російського вторгнення в полон до українських захисників у Харкові потрапили 21-річний Роман Гаврилочев та Вадим Воробйов.

Окупанти повідомили, що служать у 138-й окремій мотострілецький бригаді РФ (військова частина № 02511), яка розташована у селищі Кам’янка поблизу Санкт-Петербурга. Це понад 1 тисяча кілометрів від найближчого кордону з Україною.

Зі слів полонених, вони не знали, що їх відправлять в Україну, і не хотіли цього.

«Мамо, тату, не хотів я їхати на Україну. Сказали, що їдемо на двосторонні навчання з 25-ю бригадою. А потім вночі, 23 лютого, сказали, що ми їдемо в Україну — перетинати кордон. Не хотів я цього», — сказав Гаврилочев під час допиту.

Ми виявили сторінку Романа Гаврилочева у соціальній мережі «Вконтактє».

Зіставлення світлини із соцмережі з відеозаписом, який оприлюднили українські захисники, свідчить про те, що це одна і та ж людина.

Також в мережі з’явилося відео про затримання 21-річного єфрейтора Євгенія Смірнова, сапера 423-го гвардійського мотострілкового полку (військова частина № 91701), що дислокується під Москвою.

Тут — відео допиту Євгенія Смірнова

На відео полонений зізнається, що він усиновлений, а його мати з батьком проживають у селі Шапи Смоленської області.

Під час спроби ідентифікувати російського військовослужбовця за допомогою публічних джерел, ми натрапили на цікавий допис у соціальній мережі «Вконтактє». У ньому йдеться про те, що село Шапи стало відомим 10 років тому, коли місцеві мешканці почали масово всиновлювати дітей і про це почали писати в медіа. І якраз єфрейтор Смірнов, як ідеться у дописі, був одним з героїв таких журналістських матеріалів.

«Слідство.Інфо» відшукало статтю, опубліковану в російському виданні «Аргументы и факты» у 2012 році.

Дитина на одній з фотографій дуже схожа на полоненого в Україні російського військовослужбовця. Зауважимо, що на момент цієї публікації Смірнову мало бути 12 років.

Водночас користувачка соцмережі «Вконтактє» Вета Ветер під публікацією про ймовірний полон Євгенія Смірнова написала: «Це мій брат. Їх туди відправляють, не повідомивши навіть батькам. Він зараз в полоні, а що нам робити? Куди дзвонити?».

Ще один російський військовий, який потрапив у полон в Україні — рядовий Павло Кравченко 2002 року народження.

Як і єфрейтор Смірнов, Кравченко служить у 423-му гвардійському мотострілецькому полку (військова частина № 91701) з-під Москви. Про це він каже на опублікованому відео.

Також полонений розповідає, що його матір і батько мешкають у селі Новочеремхово Іркутської області РФ. «Слідству.Інфо» вдалося знайти їхні сторінки у соціальній мережі «Одноклассники». Власне, на сторінці Наталії Кравченко ми виявили багато фотографій молодого чоловіка, дуже схожого на полоненого Кравченка. Наталія називає його своїм сином.

Судячи зі світлин Наталії Кравченко, її син розпочав службу у збройних силах РФ влітку 2020 року. А до служби в армії надавав послуги охоронця та займався вигулом собак. Про це свідчить його профіль на одному з російських сайтів з пошуку роботи.

На третій день вторгнення Росії в Україну в мережі виклали відеозаписи з російським військовослужбовцем Романом Буханцовим, якого взяли у полон у місті Суми. Ці відео свідчать про низький моральний дух військового, адже на одному з кадрів він починає плакати, а українські захисники заспокоюють його.

На відео полонений зізнається, що служить у 2-й мотострілецькій дивізії РФ (військова частина № 56139), що під Москвою. Посада — старший сержант. Буханцов переконує, що до останнього не знав, що їх відправлять в Україну.

«Слідство.Інфо» знайшло сторінку Буханцова у соціальній мережі «Одноклассники», судячи з якої, йому 27 років. Також нам вдалося натрапити на профіль російського військовослужбовця на одному з російських сайтів знайомств. Зіставлення фото з профілю та відеозаписів із полону російського військовослужбовця свідчать про те, що це одна і та ж людина.

Дружина Буханцова Юлія, чий телефон нам вдалося отримати, при спробі з нею звʼязатися, заблокувала журналіста «Слідства.Інфо» в Telegram, та не відповіла на дзвінки та смс-повідомлення.