Російські бомбардувальники щодня здійснюють десятки, якщо не сотні авіанальотів на мирні українські міста — Маріуполь, Харків, Чернігів та інші. Разом з російськими артилеристами, льотчики-бомбардувальники є одними з найцинічніших військових злочинців, адже лише одним натиском курка пілоти Росії можуть вбити десятки мирних громадян, на голови яких впадуть авіабомби.

Відтак, «Слідство.Інфо» приділяє окрему увагу ідентифікації російських пілотів та їхніх командирів — ця інформація може стати цінною для українських та міжнародних судів проти Росії. Оскільки росіяни тримають у секреті особисті дані своїх льотчиків, процес встановлення їхніх осіб досить складний.

Та нещодавно Головне управління розвідки Міноборони України опублікувало список імен 559-го бомбардувального авіаполку Повітряно-космічних сил РФ. За даними української розвідки, цей підрозділ безпосередньо причетний до авіанальотів і бомбардувань мирних українських міст. Ми детально дослідили цей список та ідентифікували з десяток російських пілотів-бомбардувальників: командирів, а також льотчиків і штурманів. 

АВІАПОЛК З РОСТОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

559-й авіаполк базується в місті Морозовськ Ростовської області. До українського Маріуполя звідти летіти усього 400 км, до Харкова — близько 500 км. На озброєнні там перебувають новітні винищувачі-бомбардувальники Су-34, які вважаються елітою російської військової авіації. 

Військовий аеродром у Морозовську, скріншот з Google-maps

Цей полк є найбільшим у російських Військово-космічних силах з такого типу літаками — їх там близько 36 одиниць. Нам невідомо, скільки саме авіанальотів пілоти цього підрозділу здійснили на Україну. Однак показово, що українські військові збили щонайменше шість бомбардувальників Су-34 з початку російського вторгнення: це ті літаки, які нам вдалося ідентифікувати по фото та відеозаписах. Ймовірно, збитих Су-34 над Україною значно більше. Загалом ЗСУ збили вже більше сотні російських літаків, і ця цифра щодня збільшується. 

КОМАНДИРИ БОМБАРДУВАЛЬНИКІВ 

Одним з ключових завдань було ідентифікувати командирів авіаційних ескадрилій та ланок — тобто тих, хто безпосередньо керує льотчиками та здійснює авіанальоти на українську землю. Нам вдалося ідентифікувати командира першої авіаційної ескадрильї підполковника Євгена Болдирєва. Йому 38 років, він народився у російському місті Липецьк. 

Пілот Євген Болдирєв (ліворуч) на російських змаганнях «Авіадартс»

Підполковник Болдирєв закінчив Борисоглібське вище військове училище льотчиків, спершу літав на фронтовому бомбардувальнику Су-24М, потім пересів на Су-34. Євген Болдирєв має дружину та доньку. Також у нього є рідна сестра — Олеся Болдирєва. 

Фотографії з соцмереж льотчика Євгена Болдирєва

Наші колеги з проєкту «Інформнапалм» ще у 2015-му році встановили, що Євген Болдирєв причетний до авіанальотів та бомбардувань цивільних міст у Сирії, де російські війська воювали на боці режиму Башара Асада. Тому є досить висока ймовірність, що зараз підполковник Болдирєв здійснює авіанальоти на українські міста, маючи за плечима великий досвід таких злодіянь.

У підпорядкуванні у Болдирєва служить майор Сергій Маловечко — штурман авіаційної ескадрильї. Йому 39 років, родом із Челябінська. Там же закінчив Челябінське вище військове авіаційне училище у 2004-му році. 

Його батько, також Сергій Маловечко, викладав технічні науки в Південно-Уральському державному університеті. Його сторінка у «Вконтактє» майорить «колорадськими» стрічками та антиукраїнськими дописами. 

Також ми встановили командира авіаційної ланки — майора Дениса Кочеткова. Йому 33 роки, проживає у місті Морозовськ, де й розташований авіаполк. У нього є профіль на форумі автолюбителів, де він публікує фотографії своєї машини. Там же він написав, що більше шести років жив на Далекому Сході Росії, поки не переїхав до Ростовської області.

СТАРШІ ЛЬОТЧИКИ 

У підпорядкуванні цих офіцерів служать молоді російські льотчики, більшості з них немає й 27-ми років. Ймовірно, нещодавно вони закінчили авіаційні училища і були направлені у 559-й бомбардувальний авіаполк для подальшої служби. 

У першій авіаційній ескадрильї служить старший лейтенант Владислав Морозов. Йому 25 років, він старший льотчик-бомбардувальник. Судячи з його інстаграму, юнак любить гламурне життя, ресторани та клуби. На його інстаграм-сторінці до того, як мережу заборонили в Росії, було 3,5 тисячі підписників.

Він вихвалявся світлинами у військовій формі.

Також є фото чоловіка з казарми та з кабіни літака. Судячи з інстаграму родичів Владислава Морозова, його батько теж був льотчиком у російських повітряних силах. 

Рідна сестра Владислава Морозова захоплюється своїм братом і бомбардувальною авіацією. На наш подив, у 2018-му році вона відвідувала Київ, цій поїздці присвячено окремий альбом у її інстаграмі, він називається «Киев-2018».

Судячи з дописів, дівчина захоплювалась київською архітектурою, історичними памʼятками та пейзажами. Не виключено, що її брат бомбив чи ще бомбитиме українську столицю.

Інший льотчик з цієї ескадрильї — 25-річний старший лейтенант Владислав Куртяк. Він родом з Воронезької області. Куртяк має молоду дружину та улюблений автомобіль. Також публікує фото та відео з кабіни винищувача. 

Нещодавно Владислав Куртяк поширив у себе на сторінці відео, де бомбардувальник Су-34 здійснює авіаналіт на Харків. Відео було опубліковане у російській групі «Повернутые на войне». Нагадаємо, Владислав Куртяк літає саме на бомбардувальнику Су-34. 

Ми знайшли ймовірних родичів російського пілота Куртяка, які проживають в Україні, а саме — на Івано-Франківщині. Однак вони кинули слухавку, коли почули питання «Слідства.Інфо» про пілота Крутяка. 

До речі, Крутяк — не єдиний з цього підрозділу, хто має українських родичів. Разом з ним служить старший льотчик Роман Чвир. Йому теж 25 років, він навчався у Краснодарському авіаційному училищі. 

Також ми знайшли його батька Віктора Чвиря — теж колишній пілот, літав на гелікоптері Мі-24.

Показовий момент: чоловік поширив і вподобав відеозапис із кабіни вертольота, який обстрілював українські позиції біля аеродрому Гостомель під Києвом у перші дні російського вторгнення. Відео називається «харошая работа». Також Чвир-старший поширює різні пропагандистські заяви від російських окупантів.

У родини Чвирів є родичі в Україні. Двоюрідний брат Віктора Чвиря (батька молодого пілота) проживає у Луцьку. Ми з ним поговорили. Чоловік розказав, що вони спілкуються і російські родичи навіть колись відвідували Луцьк. На прохання журналіста «Слідства.Інфо» український родич подзвонив своєму братові в Росію й уточнив, чи літає зараз 25-річний Роман. 

«Брат (батько 25-річного пілота) сказав, що Роман не вилітає, бо в нього немає вильотів ще. Там багато курсантів, майже всіх позаписували. Ми сказали йому заборонити, навіть що й мови не може бути! Він (25-річний Роман) звільниться, він не буде… Він сам вже переосмислив свою думку і зрозумів, що там вже зовсім не те говорять. Так що головне — хай там сидять у себе вдома!», — сказав у розмові з журналістом «Слідства.Інфо» український родич російського пілота, ім’я якого ми не називаємо з міркувань безпеки.

Ми знайшли ще кількох старших льотчиків з цього авіаполку. Наприклад, 25-річний старший лейтенант Артур Чернишов з Хабаровська, який публікував фотографії з льотного училища на російському сайті знайомств, та 25-річний Едуард Колбін, який у 2016-му вступив до Краснодарського військового училища, і батько якого також льотчик. 

Старший лейтенант Артур Чернишов

Артур Чернишов родом із Хабаровська

Льотчик Едуард Колбін

Наголошуємо, що у нас немає стовідсоткових доказів, що саме ці люди скидають бомби на українські міста. Але дані, опубліковані українською розвідкою дозволяють нам стверджувати, що військові підрозділи, де служать ідентифіковані нами військові, вже вбивають українців і руйнують наші міста. 

Навіть якщо ці молоді льотчики та їхні командири ще не здійснюють авіанальотів, то цілком імовірно, що робитимуть це у близькому майбутньому — українські спецслужби оприлюднили дані, що Росія планує залучати до бомбардувань України навіть курсантів авіаучилищ.

Враховуючи втрати, які щоденно несе російська армія після вторгнення, — вже знищено майже третину літаків, призначених для війни з Україною, — такий сценарій виглядає цілком реальним.