«Мама загинула в Авдіївці, а ми виїжджаємо вдруге вже», — говорить цивільний чоловік, збираючись знову евакуюватися.
Зараз ситуація на Донеччині напружена. Мешканці Покровська, Мирнограда, Курахового втікають зі своїх міст, бо російська армія на цьому напрямку просувається дуже швидко.
Частина тих, хто біжить з охоплених вогнем міст, які окупанти знищують КАБами та артилерією, — втікачі вже вдруге. Хтось виїжджав після 2014-го з Донецька та інших окупованих Росією міст, хтось після 2022-го, а хтось — менш як пів року тому з Авдіївки, тепер вони знову шукають нову домівку.
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо».
ПОКРОВСЬК
«Швидка ціль! Розходьтесь», — говорять рятувальники ДСНС крізь задимлену вулицю Покровська. Має бути повторний обстріл.
Покровськ горить з самого ранку. У місті залишається 15 тисяч населення проти 60 тисяч на початку вторгнення.
Відстань до лінії зіткнення — 7,4 км (станом на 29 вересня 2024 року, — прим.).
-
- Покровськ
-
- Покровськ
-
- Покровськ
Місцева влада закликає людей виїжджати: «Залишатись у громаді сьогодні дуже небезпечно! Евакуація — єдиний спосіб порятунку!».
«Обстріл майже щоденно по місту та населених пунктах. Як з авіації, так і з артилерії», — каже Сергій Ахметін, начальник 52-ї частини рятувального загону ДСНС у Донецькій області.
Сергій Ахметін — начальник 52-ї частини рятувального загону ДСНС у Донецькій області
Чоловік разом з іншими рятувальниками ледь встигає загасити одну будівлю, як палає інша.
Іван Суботін — пожежник
«На Донеччині дуже багато роботи: Покровськ, Мирноград, прилеглі райони. Для цивільного населення велика небезпека. Зараз люди зрозуміли, евакуюються вчасно, вивозять свої речі», — розповідає Іван Суботін, пожежник.
Покровські вулиці порожні. Усі магазини зачинені, у місті комендантська година, зникає світло, газ і водопостачання. Поліцейський евакуаційної групи «Білий Янгол» Геннадій Юдін каже, що зараз люди розуміють, наскільки стало небезпечно і тому самостійно виїжджають.
Покровськ
«Люди повинні жити у безпечних місцях, особливо сім’ї з дітьми», — додає Сергій, поліцейський групи евакуації.
КУРАХОВЕ
Відстань до лінії зіткнення — 1,05 км (станом на 29 вересня 2024 року, — прим.). Люди масово виїжджають.
Курахове
«Робота небезпечна, але робити комусь це треба. А хто, як не ми?… Дуже масово виїжджають. Останні три тижні — це щось взагалі… дуже страшне і незрозуміле. Гучніше набагато. І набагато більше людей стало виїжджати, масово, куди-небудь, скажемо так», — каже водій евакуаційної автівки у Кураховому.
Курахове
МИРНОГРАД
До околиць Мирнограда російським військам залишилось пройти кілька кілометрів. Відстань до лінії зіткнення — 2,3 км (станом на 29 вересня 2024 року, — прим.).
Мирноград
До повномасштабного вторгнення тут жило майже 50 тисяч людей, зараз у місті залишається півтори тисячі.
Мирноград виглядає цілішим, ніж дуже багато міст Донеччини, які росіяни розбивають під час їхнього наступу. Але декілька будинків потрощені КАБами, напевне доволі великокаліберними, тому що у багатоповерхівках залишилася одна стіна.
Люди в місті поки що є.
– Я не поїду, буду тут вмирати, — каже 85-річна мешканка Мирнограда.
– У вас є онуки, — переконує її виїжджати поліцейський з «Білого янголу».
– Я їм не потрібна, вони і говорити не хочуть…
Онук цієї літньої пані, за словами сусідів, відмовлявся приїхати й забрати свою бабусю з Мирнограда. Вона щоразу лякалась, коли був обстріл, і прибігала за допомогою до людей.
«Ви просто не уявляєте. Вона вчора прийшла: «Все, я більше не можу, викликайте кого хочете, везіть мене, куди хочете», — говорить сусідка.
Зрештою, бабусю вмовляють виїхати.
Люди лякаються вибухів, російська артилерія дістає до міста, літають fpv-дрони, авіація працює. Тому записуються на евакуацію.
«Вже страшно ставало. Над головою літає, дзижчить. Моторошно. І місто сірого кольору стало. Раніше він процвітав, а зараз… (з сумом, — ред.) Моторошно. Шахти вже немає. Вона запалала. Години чотири вже такий дим іде, ніби сто штук шин там горіло. Страшно. І пара велика теж, мабуть, від осколків. У моєму районі вже нікого немає», — розповідає місцевий мешканець, який вирішив евакуюватися.
Попри небезпеку, є місцеві, які до останнього відмовляються виїжджати. Думають, що скоро все закінчиться.
«Ми чекали, бо думали, що розженуть цю всю шушару. А воно, бачите, як страшно все виходить. Ми перевозили завод асфальтний. Може там (у безпечному місці, — ред.) хлопці і є наші, наша ж фірма переїхала. І номер є, щоб я подзвонив. Може ж нададуть щось (притулок, — ред.)», — говорить Андрій, мешканець Мирнограда.
Біля евакуаційного авто стоїть родина з дитиною. Чоловік каже, що його матір загинула в Авдіївці, тому вони одразу виїхали у Мирноград. Тепер вимушені вдруге тікати від російських ракет та окупації: «Мама загинула в Авдіївці, дізналися… Біля під’їзду. Був приліт, вона біля під’їзду знаходилася. Через день виїхали».
