В українському полоні більше ста громадян з 32-х країн світу, не рахуючи росіян. Про це йдеться у відповіді Координаційного штабу з питань поводження з полоненими на запит «Слідства.Інфо». Найбільше полонених з Центральної Азії. На першому місці Узбекистан, на другому Таджикистан. Також в лідерах Непал, Білорусь і Шрі-Ланка, Казахстан та Ємен. Полонених іноземців з кожним роком більшає.
У Корштабі пояснюють — більше іноземців, ніж минулі роки, почало підписувати контракти з армією РФ та, відповідно, більше опинилося в українському полоні.
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо».
Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з військовополоненим, який має громадянство Республіки Білорусь. Ніколаю Журавльову 43 роки, з них більше 10-ти він прожив у РФ. Працював різноробом на будівництві, а у лютому 2025 року вирішив підписати контракт, бо вважає себе патріотом як Росії, так і Білорусі, а ще він хотів підзаробити грошей.
«Навчання проходили зі мною не тільки росіяни, були з громадянством Узбекистану, Дагестану, Казахстану… увесь «Радянський Союз» зібрався, якщо так розібратися. Різних націй вистачає», — розповідає Ніколай.
Через 18 днів навчань Журавльова відправили на Купʼянський напрямок, як каже «тримати оборону». Через місяць його взяли до полону. Нині він перебуває в одному з таборів для полонених на Заході України. За місяць роботи у таборі Журавльов отримав 1 900 грн, натомість обіцяних виплат від армії РФ за участь у війні проти України він так і не побачив.
«Усі хто тут знаходиться — іноземці. Окрім тих зрадників, які мали українське громадянство, але пішли воювати на боці ворога чи отримали подвійне громадянство. Є також ті, кого можна назвати іноземними найманцями. Але вони теж уклали контракт із російською армією. Чи є це найманством — вирішить суд. Вони (військовополонені, – ред.) у ситуації, коли зараз не потрібні ані Росії (за яку вони воювали за гроші і їхня основна мотивація — це були гроші та виплати), ані часто країнам, з яких вони походять», — розповідає представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.
За статистикою, яку надали «Слідству.Інфо» у Координаційному штабі, іноземних громадян, окрім росіян, станом на липень 2025 року взяли у полон 49% від загальної кількості полонених, тоді як за весь минулий рік ця кількість сягала 42%. У 2023 році — 9%, а у 2022 році — 1%.
Також від джерел у збройних силах РФ проєкт «Хочу жить» (проєкт Координаційного штабу для добровільної здачі в полон військовослужбовців збройних сил РФ, — ред.) отримав поіменні списки 16 894 іноземних громадян з 121 країни та невизнаних територій світу, які воювали або продовжують воювати проти України у складі армії РФ. Серед них — 4 658 громадян Білорусі, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану, 1 013 громадян африканських держав та 9 961 громадянин інших країн і територій. У відповіді на журналістський запит йдеться, що нині відомо про загибель щонайменше 678 осіб із цього переліку.
Станом на червень 2025 року контракт з армією РФ підписали 6162 іноземців без російського громадянства, натомість за увесь 2024 рік їх було 6011.
Читайте також: «Я його з автомата добив»: журналісти отримали аудіоперехоплення та свідчення російського офіцера про розстріл цивільного на Київщині
Матеріал створено за підтримки Taiwan Foundation for Democracy
