2 квітня 2022 року Сили оборони звільнили Київську область від російських окупантів. Серед населених пунктів, які постраждали за час бойових дій та окупації чи не найбільше, — селище Бородянка, де загинула щонайменше 171 цивільна людина, ще понад 60 — досі вважаються зниклими безвісти. Частина місцевих померла під завалами власних домівок, коли окупанти бомбардували житлові багатоповерхівки.
Українські правоохоронці встановили імена двох воєначальників, які наказували бити по будинках з авіації. Їм оголосили підозри. Ще трьох окупантів підозрюють у знущаннях з цивільних.
В Офісі Генерального прокурора «Слідству.Інфо» на запит відповіли, що правоохоронці повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни п’ятьом російським військовим, які дислокувалися в Бородянці під час окупації.
Зокрема, двоє окупантів отримали підозри за бомбардування житлових багатоповерхівок. Один із них — генерал-полковник Алєксандр Чайко, який на той час командував Східним військовим округом Збройних сил РФ.
Під час досудового розслідування правоохоронці з’ясували, що на початку широкомасштабного вторгнення Бородянка належала до зони відповідальності угруповання військ ЗС РФ «Схід». Це угруповання — частина Східного військового округу, а отже підпорядковувалась Алєксандру Чайку.
«Чайко О.Ю. віддавав накази на ведення бойових дій з порушенням законів та звичаїв війни, (…) поєднаному з умисним вбивством цивільного населення», — йдеться у тексті підозри.
Зокрема, як стверджують правоохоронці, 1 березня 2022 року Чайко наказав завдати ракетно-бомбового удару по багатоповерхівці на вулиці Центральній у Бородянці. Внаслідок цього, будинок було зруйновано, а від атаки загинуло щонайменше 7 людей.
Того ж дня Алєксандр Чайко віддав накази вдарити ще по трьох багатоповерхівках на вулиці Центральній. Бомбардувань не пережили щонайменше 10 цивільних.
2-го березня 2022 року за вказівкою Чайка було зруйновано ще 2 будинки. Ці удари виявилися смертельними для щонайменше 20 жителів Бородянки.
Українські правоохоронці вважають, що Алєксандр Чайко діяв за попередньою змовою з командувачем угруповання авіації оперативного угруповання військ ЗС РФ Владіміром Кравченком. Він також отримав підозру.
Слідчі вважають, що Чайко та Кравченко причетні до авіаційних ударів по шести багатоповерхівках на вулиці Центральній.
«Внаслідок чого вказані будинки зруйновано, а їх мешканці, з-поміж цивільного населення загинули та велика кількість отримала поранення», — йдеться у тексті підозри.
У відповідь на запит журналістів «Слідства.Інфо» в Офісі Генпрокурора повідомили, що на четвертий рік повномасштабного вторгнення безвісти зниклими все ще залишаються понад 60 людей.
Жителі Бородянки після звільнення селища розповідали журналістам «Слідства.Інфо», що росіяни забороняли людям підходити до зруйнованих багатоповерхівок і розбирати завали, хоча звідти було чутно голоси. Фактично, ці багатоповерхівки стали «братніми могилами» для десятків людей, які ховалися у підвалах від обстрілів та не змогли вибратися з-під завалів.
Один з військових РФ, якого визнали причетним до скоєння злочинів у Бородянці, вже отримав вирок суду. Йдеться про Данііла Мартинова, який був заступником начальника управління Федеральної служби військ національної гвардії РФ у Чеченській республіці.
Російські військові під керівництвом Данііла Мартинова з 5 до 13 березня 2022 року утримували близько 500 цивільних у Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням. По периметру інтернату окупанти облаштували позиції та розмістили техніку. Таким чином росіяни використовували цивільних як «живий щит», тому Сили оборони не могли туди стріляти.
Директорка психоневрологічного інтернату на суді розповіла, що в той час в інтернаті було 500 людей, з яких 350 — люди з інвалідністю, 75 хворих і 14 інших цивільних. З 24 лютого 2022-го в інтернаті не було ліків, харчів, води, світла та зв’язку. Російські військові, які захопили інтернат, обшукували будівлю, виламували двері, оглядали та роздягали людей, а також погрожували стратою, якщо виявиться, що вони «нацисти». Крім того, окупанти залякували пацієнтів і працівників закладу, що можуть їх підірвати, адже замінували територію.
До того, як інтернат вдалося евакуювати, там померло 12 людей. Директорка установи вважає, що причиною стала відсутність ліків і медичної допомоги.
Також росіяни змусили директорку записати відео, на якому вона дякує, що людей залишили живими.
Справу Данііла Мартинова розглядали заочно. Бородянський райсуд визнав окупанта винним у жорстокому поводженні з цивільним населенням (частина 1 статті 438 КК України) й призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на 11 років.
«Слідство.Інфо» знайшло світлину Данііла Мартинова, яка була зроблена вже після відходу росіян з Київщини. Зокрема, у травні 2023 року Мартинов, як радник міністра МНС Росії, був присутній на «турнірі з дзюдо серед поліції та армії, присвяченому пам’яті співробітників, які загинули під час виконання службового обов’язку».
На російських ресурсах пишуть про те, що Мартинов одружений та має трьох дітей.
«Данііл Мартинов вважався одним із найперспективніших випускників Голіцинського прикордонного інституту ФСБ РФ. Молодий чоловік показав себе, як відмінний снайпер і парашутист, також він був майстром спорту з рукопашного бою. За восьмирічну службу в лавах групи «Альфа» Данило брав участь у безлічі складних спецоперацій, зокрема проти бойовиків на Північному Кавказі. Він неодноразово виявляв мужність і героїзм, за що був нагороджений двома медалями та іншими відзнаками», — пишуть про окупанта на одному з російських сайтів.
Раніше журналісти «Слідства.Інфо» розповідали про воєнний злочин, який російські окупанти скоїли неподалік від Бородянки, — на дорозі між селами Бабинці та Здвижівка на Київщині. Слідчим вдалося зібрати достатньо доказів того, що росіянин Радік Гукасян зробив близько 20 пострілів по автівці цивільного — 32-річного Дмитра Бондаренка. Від отриманих пострілів Бондаренко загинув на місці.
Окупанти закопали тіло розстріляного чоловіка у лісопосадці, неподалік від місця злочину. Ці деталі були невідомі до вересня 2022 року, поки Гукасяна не взяли у полон українські військові на Херсонщині. Тоді окупант зізнався у розстрілі цивільного й назвав імена співучасників. На суді Радік Гукасян зазначив, що хоче піти на обмін: «Я визнаю свою провину. Хотів би, щоб мене обміняли на українського військового».
Бородянський райсуд Київської області засудив Гукасяна до 12 років позбавлення волі.
