Звільнені з полону азовці, які близько двох років провели у російській тюрмі, що в місті Камишин, свідчать про часті катування. Журналісти «Слідства.Інфо» знайшли працівників цього місця несвободи, проаналізували їхні сторінки у соціальних мережах та фінансові надходження. Наглядачі публікують фото з родиною, беруть мікропозики, проте й слова немає про воєнні злочини, до яких вони, ймовірно, причетні.
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо».
Серед працівників СІЗО №2 міста Камишин Волгоградської області, журналісти «Слідства.Інфо» виокремили тринадцять людей. Прізвища частини з них вказані у відкритому доступі на офіційному сайті місця несвободи, решту — впізнали звільнені з полону українські військові.
Журналісти проаналізували соцмережі цих тюремників і не знайшли інформації, яка вказувала б про місце роботи або причетність до воєнних злочинів, а саме катувань. Тому, журналісти зателефонували з однаковими запитаннями до кожного з них під легендою. Для того, щоб зʼясувати, чи досі ці люди на посаді, за що відповідають і який стосунок мають до полонених українців.
Журналістка: Зараз проводиться внутрішня звірка по установах, у яких утримувалися іноземні затримані, зокрема й українські військовополонені. У списках зазначається СІЗО №2 міста Камишин і в документах зазначається ваше прізвище. Були звернення про застосування електрошокерів до військовополонених українців, відмові у їх лікуванні та випадках туберкульозу. Що ви про це знаєте?
Сєргєй Плющенко
Сєргєй Плющенко — працівник СІЗО №2 міста Камишин: Я нічого не знаю.
Олєся Вітко
Олєся Вітко — працівниця СІЗО №2 міста Камишин: Офіційний запит надсилайте, на імʼя керівника направляйте. Я нічого з цього питання не можу вам пояснити.
Анатолій Плахотний
Анатолій Плахотний — колишній працівник СІЗО №2 міста Камишин: Я звільнився з СІЗО минулого року. Взагалі нічого не знаю про ці звернення.
Маргаріта Ядикова
Маргаріта Ядикова — заступниця керівника СІЗО №2 міста Камишин з питань кадрів та виховної роботи: Так, я працюю дотепер. Вибачте, я зараз зайду до керівника Установи.
За свідченням звільненого з полону азовця у березні 2025 року Остапа Жидачевського, працівники СІЗО постійно скаржилися на зарплатню. Цим вони займалися між катуваннями українських бранців: «Працівники постійно скаржилися на ціни, розмір комунальних послуг. Один тюремник казав, що в нього зарплата 28 тисяч рублів (14 тисяч гривень, — ред.), а за 1200 рублів (360 гривень, — ред.) навіть каву нормальну не купиш. Переважно 90% їхніх розмов були про ціни».
Якщо хочете бачити більше викриттів злочинів російських військових на нашому сайті, підтримайте нашу роботу одноразово або щомісяця. Також ви можете підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Журналістам «Слідства.Інфо» вдалося отримати інформацію із закритих відомостей про доходи фігурантів розслідування. Один з працівників колонії — Нікіта Коротков. У нього в інформації про дохід за 2021 рік від місця роботи СІЗО №2 Камишина зафіксовано дві виплати, сумарно — 60 тис. руб. (22 тис. грн, — прим.). А за 2024 рік тільки одна сума — 45 тис. руб. (19 тис. грн, — прим.). З довідки про доходи журналісти дізналися, що в ізоляторі Нікіта працює з 2016 року і починав із зарплатні у 21 тис. руб. (8 тис. грн, — прим.). Окрім цього, за останньою доступною інформацією, він регулярно бере мікропозики та має борги.
Керівник СІЗО Алєксандр Козлов у 2020 році мав дохід від місця роботи — 631 тисяча 483 рублів (236 тис. грн, — прим.). А за 2023-й всього 130 тис. руб. (57 тис. грн, — прим.).
Актуальний дохід старшого оперативника Владіслава Єфімова недоступний.
Журналісти припускають, що інформацію про зарплати працівників цього СІЗО з початком повномасштабного вторгнення приховали, але зі слів інших військових — звільнених з полону — за катування українців російським тюремникам доплачують.
Читайте також: Український військовополонений повідомив про смерть від катувань щонайменше 5 побратимів у СІЗО №2 Камишина
