Два тижні тому до складу тристоронньої контактної групи (ТКГ) із мирного врегулювання на Донбасі увійшли представники окупованих територій. Серед них — уродженець Луганщини Вадим Горан. Нині він представляє громадську організацію «Луганське земляцтво», яку понад 20 років тому заснував і тривалий час очолював одіозний ексрегіонал Олександр Єфремов.
У минулому Горан — прокурор із багаторічним стажем. У 2006-2011 роках він обіймав посаду заступника прокурора Києва. Підпадав під люстрацію, проте за пів року до ухвалення закону «Про очищення влади» звільнився з органів прокуратури.
Як вдалося з’ясувати «Слідству.Інфо», теща Горана володіє гектарами землі в мальовничій курортній місцевості Києва — Пущі-Водиці. Їхня ринкова вартість може наближатись до сотні мільйонів гривень. Торік ця земля була під арештом у справі про незаконне виведення з природно-заповідного фонду й приватизацію, однак восени 2019-го справу закрили.
Утім, двоє киян, яким Київська міська рада свого часу безкоштовно дала по ділянці у Пущі-Водиці, сказали нам, що або не пригадують, чи отримували цю землю, або ж продали її за значно нижчою від ринкової ціною. Нині цими ділянками, як і десятками інших, володіє теща новопризначеного учасника ТКГ.
Експрокурор із Луганщини
Про появу в складі тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання на Донбасі чотирьох нових членів, які представляють інтереси мешканців тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей, уперше стало відомо з офіційного сайту Офісу Президента 9 червня поточного року.
ТКГ у складі представників України, ОБСЄ та Росії почала збиратися з літа 2014-го. Вона є одним з інструментів дипломатичного шляху закінчення війни на сході України. Цьогоріч до складу ТКГ вирішили включити представників окремих районів Донецької та Луганської області (ОРДЛО). Представляти Донеччину запросили журналістів Дениса Казанського й Сергія Гармаша, Луганщину — лікаря Костянтина Лібстера та Вадима Горана.
Як розповів сам Горан в інтерв’ю виданню Liga.net, понад двадцять років він пропрацював у органах прокуратури. З 2006 по 2011 рік був заступником прокурора Києва, потім обіймав посаду начальника Головного управління в Генпрокуратурі. За даними офіційного веб-сайту «Очищення влади України», після Революції Гідності Вадим Горан підпадав під люстрацію. Проте він уникнув цієї процедури, звільнившись за пів року до ухвалення закону «Про очищення влади».
З 2015 року Горан керує громадською організацією «Луганське земляцтво», яку заснував і тривалий час очолював один із лідерів Партії регіонів Олександр Єфремов. У 2016 році останнього затримали за підозрою в підтримці угруповання «ЛНР», посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Минулого року суд звільнив Єфремова з-під варти.
Як повідомляло видання «Бабель», організація «Луганське земляцтво» раніше влаштовувала різні проросійські акції. Утім, сам Горан в інтерв’ю виданню Liga.net зауважив, що з 2015 року ця структура повністю змінила формат своєї роботи, а Єфремов, коли у нього почалися проблеми з законом, нібито «кинув» її.
Земля сумнівного походження
Протягом кількох останніх років 68-річна теща Горана Раїса Радченко набула у власність численні земельні ділянки. Зокрема, в курортній місцевості Києва — Пущі-Водиці — їй належить кілька десятків суміжних ділянок загалом на майже три гектари. Зважаючи на те, що подібні за площею сусідні земельні ділянки за нормативною грошовою оцінкою коштують близько 3 мільйонів гривень, уся земля Радченко, за нашими підрахунками, зараз може коштувати близько 90 мільйонів гривень.
Вона межує з іншими ділянками, яких загалом близько сотні й вони охоплюють територію у близько 11 гектарів. Окрім тещі Горана, значною кількістю ділянок на цій території нині володіє Олена Давидова, дружина мера міста Костянтинівка на Донеччині. Серед інших власників землі — сім’я колишнього київського природоохоронного прокурора Вадима Гаєвого, родина працівника апарату Верховної Ради Андрія Тарасюка, а також брати Анатолій та Володимир Дроботи. Останній у 2008-2012 роках був депутатом Київської міськради.
Восени 2017 року Головне слідче управління Генпрокуратури почало розслідування щодо виведення з природно-заповідного фонду і приватизації землі у Пущі-Водиці у 2007-2012 роках. Печерський райсуд Києва рішеннями від листопада 2018-го та від травня 2019 року ділянки, які фігурували у провадженні, арештував. Проте вже у липні минулого року Київський апеляційний суд своїми рішеннями зняв арешт із окремих ділянок. А на засіданні Печерського районного суду Києва від 20 лютого поточного року стало відомо, що кримінальне провадження взагалі закрили. Постанову про це у жовтні 2019-го підписав старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генпрокуратури Сергій Однолько.
Нам вдалося зв’язатися з кількома людьми, яким Київська міська рада у 2009 році безкоштовно передала у власність земельні ділянки в Пущі-Водиці. Серед них — киянка Оксана Купрій. На питання «Слідства.Інфо», чи отримувала вона землю, жінка відповідає обтічно. «Щось таке було, але конкретно в мене на руках ніякої ділянки немає», — каже вона.
Також, відповідно до рішення столичної міськради, ділянки в курортній зоні Києва отримали щонайменше троє родичів Купрій, один із яких — 1930 року народження. Про долю тієї землі Купрій не знає.
На сьогодні її ділянка, а також земля її рідні — у власності тещі Вадима Горана.
«Слідство.Інфо» поспілкувалося іще з одним киянином, який у той же спосіб отримав землю в Пущі-Водиці — Анатолієм Гончаренком. Також ділянки безкоштовно отримали його батько і брат: «Бо ж у всіх громадян України за законом є право на отримання земельної ділянки під забудову», — зауважує він.
Анатолій розповідає, що через кілька років після приватизації цієї землі продав її. «Хтось зі знайомих запропонував мені вступити в садове товариство. Я вступив. Ми отримали по ділянці. Та й усе. […] Через якийсь час я продав її, бо для того, щоб будуватися, потрібні якісь гроші. У мене їх тоді не було», — каже він.
За словами чоловіка, за свою ділянку він отримав близько ста тисяч гривень. Нині, за нашими підрахунками, вона вартує приблизно в 30 разів більше. Як ми виявили, ділянками Анатолія Гончаренка та членів його сім’ї нині також володіє Раїса Радченко.
Вадим Горан у коментарі «Слідству.Інфо» заявив, що землю в Пущі-Водиці його теща купувала за власні кошти, які отримала від бізнесу. Він до цього, начебто, жодного стосунку не має.
Також Горан додав, що на момент купівлі цих ділянок у розслідуванні правоохоронців вони не фігурували: «Вона б ніколи їх не купила, тому що не змогла б: жоден нотаріус не зміг би оформити договір щодо ділянки, де є обмеження, обтяження чи якийсь арешт…», — зауважує Горан. І додає, що знає про відсутність розслідування щодо даних ділянок, бо на той момент іще «був чинним співробітником органів прокуратури і знав, що відбувається в цілому в майні київської землі».
Назвати суму, за яку його теща купувала ці ділянки, Вадим Горан відмовився, зазначивши, що це не його справа. Втім, запевняє: це було більше 100 тисяч гривень за ділянку, вказані, зокрема, Анатолієм Гончаренком. «Було в рази більше від того, що вам назвали», — запевняє він.
Як ми довідалися, Раїса Радченко вже багато років пов’язана спільним бізнесом зі своєю донькою та дружиною експрокурора Тетяною Горан — створеним у 2007 році агентством нерухомості «Київпартнер».
Також кілька ділянок, які арештовували у справі про приватизацію землі в Пущі-Водиці, офіційно належали кооперативу «Жилкомсервіс-2010». За даними аналітичного ресурсу YouControl, Горан керував цим кооперативом із 2015 по 2017 роки. Нині кооператив очолює людина, пов’язана бізнесом із дружиною та тещею Вадима Горана, а саме Андрій Ковальов. Він був директором фірми Тетяни Горан «Статус Консалтинг», очолював компанію Раїси Радченко «Укрріелсервіс». Компанією «Київпартнер» також керує він.