У 2023 році журналісти «Слідства.Інфо» активно знімали воєнні репортажі. Вибрати улюблені з них складно, найважливіші — теж. «Слідство.Інфо» спробувало обрати 5 найуспішніших.
«ЗЛІВА ВІД ПОСАДКИ ТАНЧИК ЗАЇЖДЖАЄ»: РОСІЯНИ В ТУМАНІ ШТУРМУЮТЬ ПОЗИЦІЇ
Репортаж про штурм на Вугледарському напрямку. Росіяни часто користуються туманною погодою для спроб наступу. Так було і цього туманного ранку. Журналісти «Слідства.Інфо» на світанку приїхали на позицію до розрахунку ПТРК «Стугна», 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Ще на підході до позицій розрахунок почав прислухатися. Було чути, як зовсім поруч пересувається гусенична техніка. Хлопці тільки встигли розкласти «Стугну», як отримали ціль. За кілька кілометрів танк працює просто позиції їхніх побратимів. Бійці намагаються поцілити у ворожу техніку, аби прикрити хлопців на позиції, яку штурмують росіяни.
Ця історія про «Мухомора», «Самаеля», «Черкеса» і «Сєдого» — хлопців з розрахунку «Стугни». Ці захисники намагаються влучити броньовану техніку окупантів, які штурмують позиції їхніх побратимів.
«ДЕ ПОРАНЕНІ?» — ШТУРМ ПОЗИЦІЙ РОСІЯН І ЕВАКУАЦІЯ ПІД БАХМУТОМ
Місяць за місяцем тривають тяжкі бої довкола Бахмута. Території, які там штурмують Сили оборони України, — це всіяна вирвами від снарядів земля, де не залишилося жодного дерева чи куща. Від того просування дається вкрай важко.
«Слідство.Інфо» у вересні цього року провело день на точці евакуації поранених 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», саме коли підрозділ штурмував позиції окупантів на південь від Бахмута, аби показати, якою ціною даються звільнення кожних 100 метрів території України.
Читайте на тему: «Беріть яйця в руки і йдіть воювати, ми стомлені»: день на точці евакуації штурмового батальйону «Айдар» та «Ми самі побудували культ того, що ти красунчик, якщо відкосив»: начальник артилерії штурмового батальйону «Айдар» про війну
«ПОБАЧИВ, СКИДАЮ, ПАДАЮ, ПАДАЮ», — ЯК FPV-ДРОНИ ПОЛЮЮТЬ НА РОСІЯН
FPV-дрони, або first person view дрони (тобто від першої особи) все більше і більше використовують на передовій. Як це побачити? Не дуже просто, якщо не знаєш, де заховались fpv-дронівці. Але якщо знати, то десь за кілька кілометрів від переднього краю окопів можна побачити людину у військовій формі і в окулярах віртуальної реальності, а поруч ще одну, яка до саморобного дрона прикручує таку ж саморобну бомбу, надруковану на 3d-принтері, і відправляє з цим дроном у сторону лінії фронту. Fpv-дрони досить дешеві — приблизно 400 доларів за штуку, військові самі часто переробляють їх з камікадзе — тобто з одноразових у багаторазові. Журналісти провели день з 225-м окремим штурмовим батальйоном. Хлопці кажуть, що на фронті, через засилля дронів на ділянці, броньована техніка ворога майже не їздить, бо ж відразу вирахують і всі захочуть її знищити.
ЯК ГУМАНІТАРНИЙ ПРОЄКТ ЗСУ «НА ЩИТІ» ШУКАЄ ТІЛА УКРАЇНСЬКИХ ТА РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ
У Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, наразі є дані про близько 15 тисяч військових. Їхні тіла так і не вдалося відшукати. Над зменшенням цієї кількості працюють пошукові групи гуманітарного проєкту ЗСУ «На щиті» (колишня назва — «Евакуація 200»).
«На щиті» шукає тіла українських та російських військових, аби родичі могли їх поховати. Іноді рештки доводиться діставати з понівеченої техніки, а іноді просто довго відкопувати з-під землі. Журналісти провели з пошуковою групою декілька днів та показали, як вони працюють.
Зокрема, у матеріалі журналісти розказують про те, що пошукові групи складаються із військових та волонтерів. Останні, відповідно, менш захищені у разі отримання поранення чи загибелі, ніж військовослужбовці.
Після публікації матеріалу Цивільно-військове співробітництво звинуватило журналістів “Слідства.Інфо” у нібито неправдивому висвітленні співпраці волонтерів з проєктом ЗСУ “На щиті” та у приватній комунікації вимагали видалити матеріал. Натомість так і не погодилися на запропоноване інтервʼю для розвінчання неправдивої, на їхню думку, інформації, викладеної у матеріалі, а волонтерів, які говорили про проблему, попри брак кадрів, попросили покинути пошукову групу.
Читайте на тему: «Рік у землі: як пошукові групи «На щиті» відшуковують безвісти зниклих бійців»
«ТУТ ЩЕ ОДНА ЯМА З МІНАМИ…», — НА МІННОМУ ПОЛІ З САПЕРАМИ
На Півдні, де українська армія третій місяць веде наступ на позиції росіян, однією з найбільших проблем стали мінні поля. Військові порахували, що на один квадратний кілометр тут вздовж ліній фронту припадає півтори тисячі мін. Росіяни мінують поля не лише попереду своїх позицій, а й дистанційно мінують шлях позад українськими штурмовиками. Від таких мін українська війська вже підриваються на броні, думаючи, що мін тут вже немає. Сапери в цій новій фазі війни — і на вагу золота, і ціль номер 1. Бо вони розміновують для штурмовиків і піхоти стежки, відтак дороги вже для бронетехніки. Тому росіяни, намагаючись зупинити український наступ, спочатку пробують виявити та знешкодити сапера. Уявіть, що таке потрапити під мінометний обстріл на мінному полі — з цим постійно стикаються військові сапери. Західні експерти та партнери все частіше критикують українське командування за повільність нашого наступу, але сапери пояснюють: у такій справі як розмінування — спішити не можна. Поспішаєш — вбило.
