Командир роти 80-ї десантно-штурмової бригади Микола «Стриж» Стригунов розповів «Слідству.Інфо» про Курську операцію та про те, чому вона провалилась. Наразі рота боронить кордон на Сумщині, не дозволяючи росіянам дістатися до Сум.
Про це йдеться у репортажі «Слідства.Інфо».
«Ми весь час були в повному оточенні», — говорить Командир роти 80-ї десантно-штурмової бригади Микола «Стриж» Стригунов про рік операції на Курщині.
Командир роти 80-ї десантно-штурмової бригади Микола «Стриж» Стригунов
За Курську операцію капітан Микола Стригунов отримав звання Героя України та «Золоту зірку». Під командуванням командира його рота прорвала кордон в районі КПП Суджа, взяла під контроль саме місто Суджа та інших 7 населених пунктів у Росії. Сам «Стриж» отримав поранення, але зміг знищити до двох десятків росіян. Тепер його рота воює на кордоні Росії та України на Сумщині, щоб не пустити росіян до обласного центру та витіснити їх за державну межу на цій ділянці фронту.
«Вони (росіяни, — ред.) нас змусили завершити Курську операцію. Дронами масово (логістичні шляхи, — ред.) просто були насичені: fpv, КАБи… Було таке відчуття, що вони десь після зими прийняли рішення знищити Суджу. Таке от відчуття, тому що така кількість КАБів… Моя думка, що таке було прийняте рішення, що все, ми Суджу знищуємо разом з противником, тобто з нами. Там було просто по 30, 40, 50 КАБів на день. Ми були постійно під цими КАБами», — розповідає «Стриж».
Командир роти 80-ї десантно-штурмової бригади Микола «Стриж» Стригунов
«На передньому краї стояли десантники — 80-та, 95-та, також із нами працювала 47-ма. Фланги ж утримували механізовані підрозділи й ТрО. На жаль, не знаю, хто приймав рішення щодо розміщення, але сил на флангах виявилося недостатньо. Коли противник почав тиснути з боків, ці напрямки не втримали, м’яко кажучи. Фланги «посипались» швидко, і так званий «апендицит Суджі» почав звужуватись, а наша логістика — ускладнюватись. Росіяни вирішили не лізти в лоб, де стояли ми, а завдати удару з боків», — пояснює «Стриж».
80-й ОДШБр довелося утримувати не тільки передній край, а й відповідати по флангах.
«Спочатку вони (росіяни, — ред.) били фронтально — піхота, бронетехніка, штурми з різних напрямків. Постійно наліт за нальотом. Але лінію фронту ми тримали. Тоді почали шукати слабкі місця — знову фланги. Наприклад, на одному з флангів у нас була природна перепона — річка. Довго вони нічого не могли зробити, там втоплено і закопано багато (військових РФ, — ред.). Врешті, самі йшли вже по своїх», — каже герой України.
Після цього на напрямок зайшов інший батальйон, ситуацію стабілізували: «Ми зробили свою роботу — зупинили накат, зупинили просування. Передали смугу й нас кинули на інші напрямки», — додає «Стриж»
6 серпня 2024 року Збройні сили України розпочали наступальну операцію на території Курської області РФ. Операція стала першим випадком перенесення бойових дій на територію Росії у межах повномасштабної війни.
Після прориву російської оборони українські війська просунулись углиб території противника, порушили логістичні маршрути армії РФ і тимчасово встановили контроль над площею до 1300 км² у Курській області.
Росія відновила частину втрачених позицій після перекидання військ КНДР та нарощування ударів авіацією.
За даними Офісу президента, перед початком Курської операції капітан Микола Стригунов зібрав і проаналізував інформацію, яка дала змогу якісно спланувати штурми. Десантно-штурмова рота під його командуванням провела зачистку КПВВ «Суджа» й позицій росіян вздовж кордону. Рота зайшла до 10 км вглиб російської території та разом з іншими підрозділами 80 ОДШБр взяла під контроль Суджу і ще сім населених пунктів.
«Микола Стригунов особисто знищив близько 20 російських солдатів, під щільним артилерійським обстрілом евакуював чотирьох поранених воїнів, організовував прикриття передових підрозділів і здійснював зачистку російських позицій. У травні на Сумщині як старший групи зупинив наступи російських штурмових груп поблизу села Садки», — йдеться у повідомленні.
Станом на 6 серпня 2025 року ЗСУ продовжують утримувати позиції в Глушковському районі Курської області.
