6 листопада суд визнав винним у порушенні законів та звичаїв війни російського військовослужбовця Дмитра Курашова (Дмитрия Курашова).
Його засудили до довічного позбавлення волі за розстріл беззбройного українського військовополоненого Віталія Годнюка. Злочин стався у січні 2024 року неподалік села Новодарівка на Запоріжжі.
Раніше журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з російським військовим, який потрапив у полон після контрнаступальних дій української армії.
За даними слідства, 6 січня 2024 року під час боїв поблизу села Приютне Запорізької області стрілець штурмового загону «Шторм-V» 218-го танкового полку 127-ї мотострілецької дивізії 5-ї армії Східного військового округу ЗС РФ розстріляв полоненого українського бійця, який підняв руки і показав, що здається.
Прокурори довели, що Курашов порушив закони та звичаї війни, поєднавши це з умисним убивством (частина 2 статті 438 КК України).
«Український захисник вийшов із бліндажу без зброї, підняв руки та чітко показав, що здається в полон. На вимогу військового РФ він став на коліна — і в цей момент окупант відкрив вогонь з автомата. Боєць загинув на місці», — повідомила прокуратура.
Того ж дня після контрнаступальних дій ЗСУ Курашова взяли в полон.
Військовий підрозділу «Шторм V» Дмитро «Сталкер» Курашов / Фото: Тарас Федоренко
У 2024 році журналістам «Слідства.Інфо» вдалося поспілкуватися з підозрюваним у цій страті російським військовим.
Тоді Курашов заявляв, що пробув в Україні лише місяць і нібито не причетний до розстрілу. Він стверджував, що стріляв не він, а інший боєць із позивним «Сєдой».
«Санітар (росіянин того ж підрозділу «Шторм V» із позивним «Сєдой», — ред.) відкрив вогонь. Я не міг нічого вдіяти. Кажуть, що він «200», що його квадрокоптер убив. Його не знайшли. Він мені сказав: «Я виконав свою роботу, що мені залишалося робити? Не лікувати ж його, в мене бинтів немає, нічого немає», — говорив Курашов.
Проте, за даними слідства та свідченнями інших полонених, «Сєдой» на той момент був тяжко поранений або вже мертвий.
«Говорили: «Не потрібні нам полонені, у нас їх багато. Кладіть їх усіх». Або — використовуйте як «живий щит», — розповідав Курашов у розмові з журналісткою.
Якщо хочете бачити більше викриттів російських військових злочинців на нашому сайті, підтримайте нашу роботу одноразово або щомісяця. Також ви можете підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Росіянин мав дві судимості у Росії — за напад на поліцейського та крадіжку. До підрозділу «Шторм-V» він потрапив прямо з в’язниці, де відбував покарання, уклавши контракт із Міноборони РФ у листопаді 2023 року.
Під час інтерв’ю зі «Слідством.Інфо» окупант сказав, що «Якби з людьми воювали, то, звичайно, зі свідомістю можна було б [ще раз піти у військо], а так з летючими птахами, чи що? Тільки відбитим наркоманом треба бути або психом, щоб повернутися».
Раніше «Слідство.Інфо» презентувала документальний фільм «У полон не брати» про страти військовими РФ українських військовополонених. Журналісти «Слідства.Інфо» отримали документи та відео, які свідчили, що страти українських військових ставалися уздовж всієї лінії фронту та не були повʼязані із конкретними підрозділами армії РФ.
Читайте також: «Якби з людьми воювали, а не з дронами, то, може, пішов би ще, а так хіба під наркотиками», — російський військовий, підозрюваний у страті українського бійця та
