Під час обміну військовополоненими 5 березня з неволі повернувся Микола Огієнко, який провів у російських в’язницях 2 роки і 9 місяців. Чоловіка зустрічали родичі та побратим — Микола Свергун. Звільнений із полону не очікував зустріти свого бойового товариша, адже востаннє бачив його після серйозного поранення у шпиталі.
«Я такий радий, що ти викараскався. Ти тяжкий був, чесно», — каже другові Микола Огієнко. Того ж дня, після відвідин пораненого друга, він вийшов на позицію біля Куп’янська і потрапив у полон.
Про це йдеться у репортажі «Слідства.Інфо».
5 березня 2026 року Україна повернула з російського полону 200 військових. Це військові ЗСУ, Нацгвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Крім солдатів і сержантів, серед звільнених є й офіцери.
Військовий із села Талалаївка Ніжинського району Чернігівщини Микола Огієнко — один із них. Чоловік потрапив у полон у липні 2023 року на Куп’янському напрямку.
Каже, того дня на позицію виходили ввечері, а ще вдень навідував у шпиталі тяжкопораненого побратима — Миколу Свергуна. Чоловіки служили в одному батальйоні. Микола Свергун разом із рідними Миколи Огієнка приїхав на обмін полоненими, аби побачити друга. Зустріч була неймовірно зворушливою, адже Огієнко не лише не очікував побачити бойового товариша, а й понад 2 роки не знав, чи оговтався той після серйозного поранення.
— Колянич, бл*ть! Живий!
— Живий! Вижив, на зло.
— А ти звідки дізнався, що я вдома? Ти як? Тебе ж там пошматувало добряче.
— Нічого, я після того ще вийшов.
— Рука не працює?
— Не повністю.
— Ти що, я такий радий тебе бачити! Ти викараскався! Ти тяжкий був, чесно. В останній день передавав тобі телефон, зарядку, і поїхав. Повинен був іти на евак (евакуацію, — ред.), а пішов на бойову.
— Головне, що ти вдома.
Микола Огієнко додає: після повернення в Україну знову «відчув себе людиною». Особливо приємно, каже, було бачити жителів прикордоння, які обабіч траси з прапорами зустрічали автобуси зі звільненими.
«Це було приємно. Сльози наверталися. І зараз навіть навертаються», — говорить Микола.
«Ми до останнього не знали [про обмін]. Може, між собою перешіптувалися, здогадувалися. Але ж ніхто не вірив до тих пір, поки не заїхали наші автобуси на буферну зону», — додає чоловік.
Сьогодні, 6 березня, відбувся другий етап обміну. Додому повернулися ще 300 військових та двоє цивільних.
