Вищий антикорупційний суд скасував вирок колишньому народному депутатові від «Партії регіонів» Геннадію Бобову щодо недекларування 124 мільйонів гривень. Підставою для цього стало скандальне рішення Конституційного суду.
Про це «Слідство.Інфо» дізналося з трансляції судового засідання.
У лютому цього року Бобов уклав із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури угоду, а відтак відбувся лише штрафом у 51 тисячу гривень та забороною впродовж року займати державні посади.
За версією офіційного слідства, у своїх деклараціях за 2015-2019 роки депутат двох скликань парламенту не вказав фінансові зобов’язання у розмірі 52 мільйонів гривень та компанію з часткою в майже пів мільйона гривень. Окрім цього, він також не згадав у деклараціях елітну нерухомість своєї дружини у Швейцарії. Загалом, за версією правоохоронців, він не задекларував майна на 124 мільйони гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ексголова Держаудитслужби просить суд переглянути рішення щодо неї за недостовірне декларування
Ім’я народного депутата вже лунало у ЗМІ. На переконання громадських активістів, Бобов може бути замовником убивства черкаського журналіста Василя Сергієнка у 2014 році. Він неодноразово ставав фігурантом матеріалів Сергієнка щодо земельних махінацій.
Скасування рішень щодо недостовірного декларування
Зазначимо, раніше Антикорсуд ухвалив схоже рішення — 19 листопада він скасував вирок колишньому директору «Львівського бронетанкового заводу» Роману Тимківу, якого пів року тому визнали винним у недостовірному декларуванні. У нього знайшли незадекларовану компанію в Белізі та квартиру в столиці Австрії сукупною вартістю 4,65 мільйона гривень.
Також колегія суддів Вищого антикорсуду після рішення Конституційного Суду закрила кримінальне провадження щодо недостовірного декларування мером Одеси Геннадієм Трухановим за 2017 рік. Підозру в недекларуванні статків на суму 16,3 мільйона гривень, що належали його дружині, Труханову оголосили навесні цього року.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційними окремі статті закону «Про запобігання корупції», які стосуються, зокрема, обов’язку чиновників декларувати свої статки й доходи, можливості контролю за сумнівними матеріальними здобутками посадовців, а також притягнення їх до відповідальності за недостовірне декларування. Рішення КС викликало протести в суспільстві й різкі заяви антикорупційних органів щодо різкого обмеження сфери їхньої діяльності. Державне бюро розслідувань, у свою чергу, розслідуватиме ймовірний замах суддів Конституційного суду на захоплення державної влади.
