Селище Іванків, що на північ від Києва, опинилося в російській окупації іще у перші дні повномасштабної війни. Нині міст через річку Тетерів тут зруйнований, околиці Іванкова всіяні розбитою російською технікою, окопами та бліндажами.
Уже 25-26-го лютого до місцевої лікарні почали надходити перші поранені — цивільні, яких уразило осколками. Найгарячішим днем тут називають 14 березня, коли сюди почали надходити люди з-під обстрілів у сусідніх селищах.
Попри мародерство та пограбування будинків, сам Іванків залишився порівняно цілим. Місцеві кажуть: нібито тому, що місцеві хірурги прооперували когось із російського командування, хто отримав поранення у боях неподалік. Оперувати довелося під дулами автоматів.
Зараз селище потроху повертається до життя. Замість поранених осколками, тепер до лікарні надходять ті, хто підірвалися на російських мінах та розтяжках — тож тут вкотре просять почекати на розмінування території.
Наші журналісти побували в Іванкові та поспілкувалися з місцевими про те, як їм вдалося вижити під російською окупацією.
