Село Катюжанка розташоване за 47 кілометрів на північ від Києва. Цей регіон у перші ж дні повномасштабної війни захопили російські війська, тож протягом 37-ми днів люди жили тут під окупацією.
За цей час тут встигли «погосподарювати» і «кадирівці», які звідси записували свої відео, де розповідали, що їм «залишилося зовсім небагато, щоби зайняти чергову стратегічну точку», і росіяни, і буряти.
Серед усіх саме бурятів називають найгіршими — ті часто напивалися і, за словами місцевих, були здатні на що завгодно. Навіть тримати на прицілі дитину, коли та просто гралася на вулиці.
Зі сльозами на очах та злістю тут розповідають про сморід, залишений окупантами у школі, розтрощені двері місцевого училища, роздачу «гуманітарки» під дулами автоматів та розстріляні автівки. А ще — про тіла біля шкільного стадіону, де нині грають у футбол діти. Саме такий «русский мір» принесли з собою «асвабадітєлі».
та вивісили український прапор на в’їзді в місто.
Ми поспілкувалися із мешканцями Катюжанки про те, як їм вдалося пережити російську окупацію
