У 2024 році уряд виділив понад 20 мільярдів гривень на зведення фортифікаційних укріплень, із яких майже чотири мільярди (найбільшу суму) отримала Харківська область. Попри це, від початку теперішнього наступу росіян на півночі області у мережі активно критикують якість та готовність «ліній оборони».
Журналісти «Слідства.Інфо» побували на будівництві одного з ВОПів (взводний опорний пункт) на Харківщині та поспілкувалися із військовослужбовцями 47-ї окремої інженерної бригади. Це один із підрозділів, що займається облаштуванням «другої лінії оборони» в області.
Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо».
КОПАЮТЬ ПІД КАБАМИ І ДРОНАМИ
Зустріч із ротою інженерів, які саме зараз працюють над розбудовою нового ВОПу за близько 7 кілометрів від нинішньої лінії фронту починається з трьох гучних вибухів. На горизонті виростають три стовпи диму.
«Це КАБи! (керовані авіаційні бомби, — ред.)», — каже військовослужбовець Ринат і відразу пропонує спуститися у вже вириту траншею. У ній перебувати безпечніше, оскільки росіяни систематично обстрілюють цю місцевість з артилерії.
Ринат із позивним «Ахметич», жартома даним йому командиром, проводить свого роду екскурсію ВОПом.
«Насамперед робиться перша лінія окопів для того, щоб можна було зустріти противника і проводити бойові дії. Наступним етапом робляться бліндажі, траншеї перекриті», — пояснює військовий.
Завершену роботу приймає безпеосередньо підрозділ, який і триматиме оборону в цих укріпленнях. Із ним інженерні війська контактують ще до початку будівництва. Це, за словами Рината, дозволяє і піхотинцям озвучити свої побажання, і інженерам не будувати зайвого.
«ПІД ЛИПЦЯМИ НЕ ВСТИГЛИ ОБШИТИ — ПІШОВ ВЖЕ НАСТУП»
Збудовані укріплення мали б також обшивати деревом, аби зменшити обсипання ґрунту, а отже і швидке руйнування. Так, на один взводний опорний пункт йде близько 100 кубів деревини. Однак провести і ці роботи вдається не завжди.
«Ми працювали ось, наприклад, під Липцями, то не встигли обшити, пішов вже наступ (росіян, — ред.). Усе зробили: бліндажі, вогневі споруди, траншеї, щілини, а обшити не встигли», — каже «Ахметич».
ВОП, про який говорить військовий, з «другої лінії» опинився «на нулі» в одній з ділянок прориву росіянами фронту. Звідти підрозділ Рината виводив людей та евакуював техніку вже 10 травня — у день початок наступу ворога.
«МУСИВ ВИВЧИТИ РОБОТУ ТЕХІНКИ ЗА ТРИ ДНІ»
Траншеї спершу прокопуються технікою, а після заглиблюються вручну. Над розбудовою одного ВОПу працюють близько десяти людей з лопатами та один екскаватор. Кермує ним сам Ринат, хоч він і заступник командира роти.
«У нас дві одиниці техніки поламалося, то люди зайняті ремонтом. А я мусив вивчити роботу техніки за три дні», — пояснює чоловік.
Ця техніка — пріоритетна ціль росіян, тож поруч із людиною в екскаваторі завжди закріплений військовий з рацією. Він передає інформацію про запуски КАБів та роботу ворожих дронів у секторі. Сьогодні це роль Ярослава із позивним «Кактус». Лише протягом години військовий разів зо 10 передає інформацію про пуски КАБів.
«ВІДПОЧИВАЄМО, ДОКИ ЛЕТИТЬ»
«Бачте, всі КАБи по «передньому краю» поки лягають», — каже Ринат.
Усі керовані авіаційні бомби пролітають повз будівництво укріплень. Лише щоразу чути їхнє характерне шурхотіння і ще за кілька секунд потужні вибухи.
Проте, це не зупиняє роботи бійців. Вибухи надто далеко. Знаком до того, що лопату слід відкласти є артилерійський обстріл чи ворожий дрон.
Чоловіки кажуть, що працюють без вихідних по 8-10 годин на день, якщо не заважають обстріли чи зливи.
Івану та Василю 54 та 48 років. Кожна їхня відповідь супроводжується важким видихом та майже синхронними рухами лопат.
«Відпочиваємо вночі, або доки кидаємо та доки летить», — сміючись, каже Василь.
Усі вони колишні «мостовики», що займалися ремонтами мостів та зведенням понтонних переправ. Облаштовувати фортифікаційні укріплення чоловіки почали кілька місяців тому. Працювали спершу на Авдіївському напрямку, а тепер на Харківщині.
Читайте також:
