Село Слобода Чернігівської області російські війська окупували на початку березня. Росіяни шукали українських захисників у домівках мирних мешканців, допитували та катували людей.
Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з місцевим жителем Анатолієм Мірошником, який розповів про вбивство двох українських військових. Чоловік дав бійцям цивільний одяг і сховав їх у своєму будинку від російських окупантів.
«НЕ БІЙТЕСЬ, МИ — СВОЇ»
Коли у село зайшли росіяни, Анатолій Мірошник разом з родиною — дружиною, дітьми та онуками — ховався у погребі. Чоловік зайшов у будинок і натрапив там на двох військових.
Анатолій Мірошник — мешканець села Слобода, який прихистив у себе двох українських військових
«Заходжу… воно темно… у хаті повністю відкриті двері… Я — туди, дивлюся, видно хлопці у телефоні сиділи, бо світило, а світла не було. Я — назад, а вони: «не бійтесь, ми — свої», — згадує Анатолій.
Чоловік каже, що це були українські захисники. Вони переховувалися у його будинку від російських окупантів.
«Вони (українські військові, — ред.) переночували в мене, а на ранок кудись подзвонили. Їм сказали, що, може, територіальна оборона тут є… «так сходіть, щоб нас вивезли». Ну я ж пішов, по селу тут розпитав… сказали, що не повезуть», — каже Анатолій.
Військові жили у чоловіка чотири доби. Анатолій віддав їм свій одяг, щоб ті злилися з цивільними.
«Я переодягнув тих хлопців, ну і вони так чотири дні в мене жили. А колони (російські, — ред.) тут же день у день ходили, у Буди (село на Чернігівщині, — ред.) проривалися, постійно йшли», — говорить чоловік.
«МУЖЧИНАМ — ВЫЙТИ, А ЖЕНЩИНАМ И ДЕТЯМ — ОСТАТЬСЯ!»
Анатолій розповідає, що 9 березня по селу йшла колона з російською технікою, тому всі разом ховалися у погребі, оскільки постійно лунали вибухи.
«Ну, стала (колона з технікою окупантів, — ред.), ми ж у погребі сидимо. Я кажу, мабуть, у двір заїжджають, бо воно тріщало все. А вони за сарайчик заїхали. Ну і до нас у погріб зайшли. «Есть кто?» Ну що ж, не будемо ж мовчати, є», — пригадує чоловік.
Анатолій каже, що до погреба увірвалося п’ять-шість російських військових, які наказали усім чоловікам вийти на вулицю.
«Мужчины — выйти, а женщины и дети — остаться». Ну, мене, сина і цих же двох хлопців вивели, поставили нас, роздягнули і допитували. Питаються, що за хлопці. Кажу, що просто їхали», — розповідає чоловік.
Зі слів Анатолія, їх вивели на вулицю, поставили перед парканом і змусили роздягнутися. Росіяни шукали сліди на тілі від носіння зброї, а також будь-які докази того, що перед ними можуть бути військові.
«Ну а тут, коли роздягнули, Олег чи той не зняв армійську спідню білизну. І вони (росіяни, — ред.) зразу в нього питають, де взяв. Він каже, що волонтери дали», — говорить чоловік.
Анатолій розповідає, що російські окупанти завели його з сином до хати, а українських захисників залишили на вулиці.
«Ну, нас потім, мене і сина, до хати завели, а хлопців залишили. Через 10–15 хв, може п’ять, я не пам’ятаю, це такий стрес був… було чутно автоматні черги поряд», — згадує чоловік.
«ОДИН В ОДНОМУ КУТКУ ЛЕЖИТЬ, А ДРУГИЙ — В ІНШОМУ»
30 березня Збройні сили України звільнили Слободу від російських окупантів. На наступний день син Анатолія знайшов вбитих військових біля сараю.
«Зайшов і бачу одяг мій, що я хлопців переодягнув, і бачу: один в одному кутку лежить, а другий — в іншому», — згадує чоловік.
Сарай, у якому росіяни розстріляли українських військових
Анатолій знав лише імена розстріляних українських захисників. «Слідство.Інфо» вирішило встановити особи і вбитих, і вбивць.
Журналісти з’ясували, ким були вбиті у Слободі військові ЗСУ. Ними виявилися 22-річний Олег Сніжко та 30-річний Михайло Лошак.
Обидва служили у 58-ій окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського, що дислокується у місті Конотоп на Сумщині. Як розповіли родичі загиблих, Олег і Михайло були контрактниками.
Олег Сніжко — український військовослужбовець, якого розстріляли у Слободі
«Він був уже по контракту. Два роки. У лютому в нього закінчився б контракт. 8 березня останній раз, коли він мене привітав і каже: «я наберу, бо телефон розряджається». Але більше зв’язку у нас не було», — пригадує Анжела, мати загиблого Олега Сніжка.
Катерина, сестра загиблого Михайла Лошака, розповідає, що чоловік служив на Сході України, у нього також мав закінчуватися контракт у жовтні цього року. Родичі загиблих не знали, де перебувають військові.
Михайло Лошак — український військовослужбовець, якого розстріляли у Слободі
«Ми не знали, де саме він знаходиться, в якому місті… Знали, що ніби в Чернігівській області і все. А місце розташування ніхто не повідомляв. Ми старалися про це не балакати, тому що все прослуховуватися могло», — каже Катерина.
ВБИВЦЯ З ТУВИ
Рідні дізналися про загибель Олега та Михайла вже у квітні, після звільнення Слободи. Згодом українська прокуратура порушила справу за фактом вбивства. Наразі слідчі офіційно підозрюють у вбивстві двох захисників України росіянина Аржаана Сата.
Акаунти Аржаана у соціальних мережах зараз видалені. Втім, журналістам вдалося знайти архів сторінки російського військовослужбовця у соціальній мережі «Вконтакте».
Аржаан Сат — ймовірний вбивця двох українських військових
36-річний Аржаан Сат родом з міста Чадан Республіки Тува. З інформації у профілі Аржаана відомо, що у нього двоє дітей — хлопчик і дівчинка. На одному зі знімків донька позує у батьковому військовому кашкеті.
Донька Аржаана Сата у військовому кашкеті батька
На сторінці Аржаана Сата можна побачити світлини з 5-кутною зіркою (символом армії Росії) та емблемою військової частини, де він, ймовірно, служив раніше.
За інформацією прокуратури, Аржаан Сат служить у 55-й окремій мотострілецькій бригаді. Про її причетність до воєнних злочинів на Чернігівщині ще на початку квітня повідомляв Центр стратегічних комунікацій.
Де зараз знаходиться ймовірний вбивця двох українських захисників — невідомо. У соцмережі вказано, що востаннє він заходив на свою сторінку три місяці тому.
Читайте також: Обливали розчинником, щоб підпалити: хто з російських військових знущався над мирними жителями Чернігівщини
Важливо зазначити, що на момент перебування у селі українські військові — Олег та Михайло — не брали участі у воєнних діях. Захисники були у цивільному одязі та неозброєні. Однак це не зупинило росіян — вони розстріляли чоловіків лише через те, що один з них був у армійській білизні.
