Екскерівника херсонської «Північної виправної колонії № 90» Євгена Соболєва обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни — незаконній депортації та примусовому переміщенні 97 в’язнів зі Снігурівської виправної колонії на Миколаївщині. Крім того, він також причетний до депортації засуджених, які утримувалися в установах відбування покарань Херсонської області.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
ЕКСКЕРІВНИК УКРАЇНСЬКОЇ КОЛОНІЇ НА СЛУЖБІ У РОСІЯН
За даними слідства, Євген Соболєв з перших днів окупації частини Херсонщини перейшов на бік росіян. У травні 2022 року він погодився на псевдопосаду так званого начальника Управління служби виконання покарань Херсонської області. Як каже прокуратура, обвинувачений керував процесами незаконного переміщення засуджених.
Євген Соболєв
Рано вранці 28 травня 2022 року близько 60 російських військових прибули до житлових приміщень Снігурівської виправної колонії № 5, де проживали ув`язненні.
Звідки з погрозами вогнепальною зброєю та використанням світло-шумових гранат окупанти вивели близько 97 осіб з їхніх кімнат. Російські військові силоміць посадили засуджених у три вантажівки. Їх примусово вивезли спочатку до Голопристанської виправної колонії №7, а пізніше — до Північної виправної колонії №90 (Херсонщина). Це встановили слідчі УСБУ в Миколаївській області. Згодом українських засуджених транспортували в окупований Крим, а звідти — на територію РФ.
У січні 2024 року Євгену Соболєву заочно оголосили підозру за частиною 2 статті 28 та частиною 1 статті 438 КК України (воєнний злочин, скоєний у змові з іншими) — за депортацію засуджених зі Снігурівської виправної колонії. Кримінальне провадження за депортацію в’язнів з Херсонщини розслідували окремо.
Наприкінці 2022 року прокурори у порядку спеціального досудового розслідування скерували до суду обвинувальний акт стосовно цього ж екскерівника колонії за обвинуваченням у державній зраді (частина 2 статті 111 КК України). Хаджибейський районний суд Одеси в лютому 2024 року визнав його винним за цією статтею. Вирок набрав чинності.
СУДОВІ ЗАСІДАННЯ ТРИВАЮТЬ, ПОТЕРПІЛІ ДАЮТЬ СВІДЧЕННЯ
Обвинувальний акт стосовно незаконної примусової депортації засуджених зі Снігурівської колонії направили в Центральний райсуд Миколаєва наприкінці березня 2024 року. Справа слухається за відсутності обвинуваченого Євгена Соболєва. Оголошення про виклик до суду публікувались на сайті Офісу Генпрокурора, суду та в «Урядовому курʼєрі».
27 жовтня 2025 року в суді відбулось чергове засідання. На минулих вже встигли дослідити деякі докази та допитати частину потерпілих.
Перед початком засідання, журналістка заходила у залу та почула слова адвокатки обвинуваченого з Центру безоплатної правової допомоги, яка, дізнавшись про присутність представників медіа, обізвала їх та запитала в інших учасників, чому засідання не закрите. Адвокатку цікавило, чому журналісти хочуть висвітлювати саме цю справу.
На початку засідання суддя Тетяна Фортуна запитала в учасників процесу, чи не заперечують вони проти фотозйомки.
Суддя Тетяна Фортуна
Прокурор, потерпілий та адвокат потерпілого були не проти. Чоловік, якого мали залучити до справи як ще одного потерпілого, дав згоду на фотографування журналістці до початку засідання. Проти виступила лише адвокатка обвинуваченого.
«У мене вже є досвід, коли в іншому судовому засіданні були кореспонденти, перекрутили все. Я не бажаю», — пояснила судді адвокатка Соболєва.
Суддя ухвалила рішення дозволити аудіо та фотофіксацію з застереженням не фотографувати захисницю обвинуваченого.
Після цього суддя залучила заяву чоловіка — колишнього в’язня Снігурівської колонії, якого незаконно депортували у Росію. Він повернувся на територію України в травні 2025 року. Ніхто з учасників процесу не заперечував.
«Примусове переміщення завдало мені серйозних моральних страждань. Я втратив соціальні зв’язки із близькими на довгий час, був позбавлений права на повагу до гідності та особисту недоторканість, на медичну допомогу. Мене на довгий час позбавили конституційних прав, доступу до правосуддя через незаконні дії окупаційної влади. У зв’язку з нанесенням мені моральної шкоди, прошу долучити мене як потерпілого», — заявив чоловік.
«Я прошу, щоб людину долучили. Але я хочу уточнити, наскільки мені відомо, є 98 людей (за даними слідства, — 97, — ред.), чому всіх не долучили до матеріалів справи?», — запитав інший потерпілий, під’єднаний у режимі відеоконференції.
Прокурор зауважив, що багато українських засуджених досі залишається на території РФ. Усіх, кого вдалося повернути, намагаються долучити до справи. За словами прокурора, зараз продовжується робота з потерпілими в’язнями. За даними Судової влади, у справі наразі 10 потерпілих.
Фото з засідання суду
Під час засідання потерпілий чоловік емоційно розповів, що за два роки полону чиновники навіть не повідомили родичам ув’язнених про те, де вони: «Наскільки мені відомо, за два роки Міністерство юстиції не повідомило навіть родичам, що вони перебувають у полоні. Чому родичам не повідомили, що: «От, ваш син у полоні».
На це суддя зазначила, що «Сторона обвинувачення вчинила певні дії під час досудового розслідування, зібрала матеріали, які була спроможна зібрати, з тим і звернулася в суд. Наразі суд не здійснює заходи для пошуку потерпілих або повідомлення тих чи тих осіб, дотичних до цього кримінального провадження. Коли прибуватимуть потерпілі, будуть звертатися до суду з відповідними заявами, тоді суд буде розглядати такі заяви згідно з порядком їх розгляду».
Після нарадчої суддя ухвалила рішення про долучення до справи нового потерпілого.
Запланований допит іншого потерпілого не відбувся — його адвокат повідомив, що клієнт не виходить на зв’язок. Тому суд перейшов до перегляду відеозапису допиту потерпілого, проведеного під час досудового розслідування.
За словами цього допитаного чоловіка, саме Євген Соболєв наказав депортувати його в Росію.
Засуджений свідок розповів, що спочатку його перевезли зі Снігурівської колонії в Голопристанську, а пізніше — в окупований Сімферополь. Вже звідти — у місто Шахти Ростовської області РФ. Там він пробув до закінчення строку відбування покарання.
За словами чоловіка, умови утримання були жорсткіші, ніж в Україні. В російській колонії українських в’язнів не лікували, хоч й заклад був лікувальний.
Новозалучений потерпілий під час засідання розповів, що до 23 травня 2025 він перебував на території Росії.
Фото з засідання суду
За його словами, наприкінці травня 2022 року росіяни насильно перевезли засуджених зі Снігурівської колонії до Херсонської області. Того ранку на територію установи заїхав «КрАЗ», з великою кількістю окупантів.
«До нас заходять росіяни. Ми просто дивимося і там вибігає багато людей у масках, які почали кричати нецензурно. Кидали шумові гранати, стріляли, сказали: «Бігом на вихід». Російські військові були з автоматами та кулеметами», — розповідав чоловік.
За його словами, окупанти навіть стріляли у бік натовпу засуджених, але ні в кого не влучили. До когось застосовували фізичну силу. Постраждав і сам чоловік — його вдарили прикладом автомата. Росіяни погрожували в’язням розстрілом:«Казали: «Якщо хтось ворухнеться, стріляємо без попередження».
Спочатку, за словами потерпілого, росіяни перевезли першу партію в’язнів — приблизно 40 осіб. Їх під дулами автоматів завели у мікроавтобус. Всередині не було сидінь та умов для перевезення людей: «Що, як, чому — не запитували. Просто поставили під автомати і повезли».
Засудженим ніхто не пояснював, куди їх везуть, і не дали можливості зібрати власні речі. За словами потерпілого, зі Снігурівської колонії окупанти вивезли приблизно 98 засуджених. Спочатку російські військові повезли їх у бік тоді окупованого Херсона. Там, коли в’язнів пересаджували з «КрАЗів» в автобуси», він особисто бачив Соболєва. Далі їх перевезли у Голопристанську виправну колонію №7, де вони пробули до листопада 2022 року.
«Увійшов військовий, кожного поставив до стінки. [В’язнів] роздягали, били дубинками. Це було масово, а потім вибірково: не так подивився і все. Коли Соболєв відвідував колонію, туди заїжджали машини із «зетками» («Z» — символ російської військової агресії, — ред.)», — розповів чоловік.
Згодом засуджених поступово почали вивозити далі. Куди саме, їм не казали, але пізніше з’ясувалось, що в окупований Сімферополь. Звідти чоловіка згодом перевезли у Волгоградську область, у російський виправний заклад. Там «Казали, що ми порожнє місце. «Я вас можу зараз закопати, щоб ви розуміли, куди потрапили», — розповідав чоловік.
Після виступів прокурора та адвоката потерпілого, який не з’явився на засідання, слово взяла адвокатка Соболєва. Вона ставила запитання іншому потерпілому — чоловікові, який бачив Соболєва, коли засуджених пересаджували в автобуси у колонії №7.
– Коли ви дізналися, що це нібито Соболєв надав наказ? Хто вам повідомив?
– Співробітник колонії.
– Чи оголошували наказ? Ніде не було оголошення?
– Ні.
– А далі десь казали, що це за наказом Соболєва?
– Це вже було зрозуміло. Нам казали, що нас вивозили за наказом Соболєва, — відповів чоловік.
Після закінчення допиту потерпілого, суддя оголосила перерву. Наступне засідання відбудеться 11 листопада об 11:00.
ШЛЯХИ ПОВЕРНЕННЯ ДЕПОРТОВАНИХ В’ЯЗНІВ ВЖЕ НЕ ПРАЦЮЮТЬ
Поверненням депортованих в’язнів займається громадська організація «Захист в’язнів України». Представниця організації Ганна Скрипка повідомила «Слідству.Інфо», що їм вдалось повернути близько 20 засуджених, яких примусово перемістили зі Снігурівської колонії Миколаївської області до Херсонщини і згодом депортували в Росію. Повернення з території РФ відбувалося через Грузію.
«Дехто залишився в Грузії, дехто ще їде, дехто помер по дорозі. Після повернення ми передаємо цих людей до слідчого для дачі показів, щоб їх визнавали потерпілими щодо незаконної депортації. Вони всі свідчать також і про порушення своїх прав на території РФ і окупованої території. Вони пережили катування, рабську працю, відсутність належного лікування», — розповіла Ганна Скрипка.
Скрипка заявила, що депортованих в’язнів вважають зниклими безвісти при особливих обставинах. Правозахисниця також відзначила, що деяким повернутим засудженим не зарахували у строк відбування покарання час, витрачений на дорогу з території РФ назад в Україну.
«Ми наполягали, як громадськість, пропонували ухвалити спеціальну процедуру зарахування цим людям сроку покарання, тому що ви їх залишили в окупації. Але так і до цього Верховна Рада не дійшла», — розповіла Ганна Скрипка.
Крім того, у повернутих депортованих в’язнів, за її словами, немає статусу особи, позбавлених особистої свободи. А наразі ще й повернення назад в Україну стало неможливим, каже правозахисниця.
«Уже кілька місяців немає шляху повернення. Грузія відмовилась пропускати громадян України на свою територію, навіть до буферної зони, навіть транзитом. Це питання ми зараз піднімаємо на всіх рівнях, тому що немає у цих людей шляху повернення на сьогодні. У Білорусь вони приїхати не можуть, тому що у них немає документів — внутрішніх українських паспортів», — розповідає Ганна Скрипка.
За її словами, щоб з’ясувати місцеперебування засуджених, МВС України передало до Європейського поліцейського офісу списки щодо 3738 осіб, які знаходилися в установах виконання покарань на тимчасово окупованих Росією територіях. Вказана інформація надсилалась 20 березня та 31 березня 2023 року.
«Наша держава передала в Європу списки всіх цих осіб, які потрапили в окупацію в пенітенціарних закладах. І Європа їх поставила в базу SIS (це спільна база країн Шенгену, у якій містяться дані про людей, яким можуть відмовити у в’їзді чи видати візу, — ред.) як небажаних осіб. І в них у всіх заборона на в’їзд до шенгенської зони. Тому ми не можемо переправити ні в Латвію, ні в Естонію, ні в будь-яку іншу європейську державу», — розповідає Ганна Скрипка.
На початку повномасштабного вторгнення, на думку правозахисниці, була можливість провести евакуацію засуджених зі Снігурівської колонії і попередити незаконну депортацію в’язнів.
Суспільне Миколаїв, Снігурівська виправна колонія
«Міністерство юстиції говорить, що не було наказу, рішення військової адміністрації, тому вони з себе знімають таку відповідальність. Але у Міністерства юстиції є така функція переміщення, переведення людей. І вони з Снігурівської колонії точно могли вивезти ув’язнених», — каже Ганна Скрипка.
У серпні 2022 року Мін’юст зазначив, що рішення про евакуацію засуджених та осіб, взятих під варту, а також оповіщення про її початок має приймати відповідні військові командування разом із військовими адміністраціями: «Станом на 30 серпня 2022 року відповідно до рішень начальників обласних військових адміністрації Донецької, Дніпропетровської, Харківської та Запорізької областей, Міністерством юстиції України проведено евакуацію засуджених і осіб, узятих під варту, з 11 установ виконання покарань та слідчих ізоляторів». Мови про установи в інших регіонах не було.
Державна кримінально-виконавча служба України (ДКВС) у 2022 році повідомила, що більшість установ продовжили роботу через неможливість евакуації: «… евакуацію в’язнів на деяких територіях провести було неможливим, цей сценарій був відхилений, і установи зосередились на підтримці своєї життєдіяльності… Так сталося, зокрема, на Херсонщині».
Раніше журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з ув’язненими, які під час окупації Херсона стежили за російськими військовими та передавали інформацію ЗСУ. За словами ув’язнених, на той момент у СІЗО перебувало близько 600 українців, а «керівником» ізолятора був саме Євгеній Соболев. Чинного керівника росіяни тоді відвезли у невідомому напрямку.
Читайте також: «Коли тебе двічі ставлять під стінку — вже не страшно»: як в’язні Херсонського СІЗО шпигували для українських військових
Цей матеріал написаний за підтримки IWPR.
