Американка Бетані Вайт удочерила 16-річну українку зі Новопетрівської спеціальної школи на Миколаївщині. Однак під час окупації села дітей незаконно вивезли з інтернату в Росію, тому жінці довелося шукати шляхи порятунки не лише своєї названої доньки, а усіх 15-ох сиріт.
Журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалося із жінкою та дізналися, як вдалося врятувати дівчину Юлю та ще 15-ох дітей-сиріт.
ТРИ МІСЯЦІ У ПІДВАЛІ
Американка Бетані Вайт познайомилася зі своєю майбутньою донькою Юлею у 2020-му, коли дівчині було 14 років. Саме тоді родина розпочала процес усиновлення, але завершити усі бюрократичні питання вдалося лише 23 лютого 2022 року.
Тож початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну Юля разом із ще 14 дітьми зустріла у селі Новопетрівка Миколаївської області.
«Це був дійсно важкий час в нашому житті, у нас є четверо синів і ще одна дівчинка, яку ми також удочерили в Україні. І я весь час думала: «Чому це відбувається? У цьому всьому немає ніякого сенсу, вона має бути вдома», — каже Бетані.
Лінія фронту на Півдні України рухалася швидко і вже 24 березня росіяни окупували село. Через часті обстріли Юля з рештою дітей, вихователями та директоркою закладу перейшли жити у підвал.
«Ми розмовляли кожен день, вона казала, що все в порядку. Були моменти, коли вона казала, що дуже налякана, бо ховалася у підвалі. І десь у середині березня ми втратили з нею зв’язок», — розказує жінка.
Діти і вихователі призвичаїлися жити у підвалі — їжу готували на вогнищі, а для купання навчилися використовувати невелику кількість води.
-
- Підвал, у якому жили діти
-
- Підвал, у якому жили діти
-
- Підвал, у якому жили діти
Протягом усього часу Бетані дуже хвилювалася за дитину, оскільки у неї не було жодних новин про те, чи взагалі Юля жива.
«Я контактувала зі стількома людьми, що я навіть не зможу пригадати всіх. Починаючи з агентства з усиновлення та нашого власного уряду, у якого ми запитували: «Чи ви можете хоч якось нам допомогти?» І отримували відповіді: «Ми не можемо вам допомогти», — згадує Бетані.
«ГОВОРИЛИ, ЩО ХОЧЕМО ЗАЛИШИТИСЯ»
15 липня до Новопетрівської спеціальної школи підʼїхали озброєні російські військові та сказали, що забирають дітей до іншого місця.
Скрін з камери спостереження
«Вони були зі зброєю. Ми говорили, що хочемо залишитися, а нас не слухали, сказали збиратися», — пригадує Юля.
Разом із сиротами поїхала і їхня директорка та опікунка Наталія Луцик, яка й передавала інформацію про місце перебування дітей.
«Згодом ми дізналися, що їх перемістили в Херсон. І це просто спустошило нас. Бо тепер діти опинилися під ще більшим російським контролем», — згадує названа мама Юлі.
У пропагандистських ЗМІ Росія показала вивезення дітей як евакуацію, проте з Новопетрівки їх перевезли якомога далі від безпечних українських територій. Сиріт поселили у Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у селі Степанівка, що в передмісті Херсона. Заклад був порожній, тому що тамтешні вихователі встигли сховати своїх підопічних у далеких родичів.
Увесь цей час Бетані з чоловіком намагалися знайти спосіб порятунку Юлі.
«Були ситуації, коли агенції з усиновлення пропонували витягнути тільки Юлю. Але це наражало на небезпеку інших дітей. Я не хотіла, забравши її, ризикувати іншими дітьми. Я не могла так вчинити», — пригадує жінка.
Тож названі батьки Юлі вирішили чекати, поки буде шанс спробувати врятувати з окупації усіх сиріт.
Проте росіяни знову вирішили перемістити дітей. 19 жовтня до дитячого закладу підʼїхав автобус «Газель». Сиротам дали тридцять хвилин, аби зібрати речі та сказали, що вони їдуть на лівий берег Дніпра — в окупований Генічеськ. Проте діти та вихователі вже розуміли, що насправді їх будуть вивозити в Росію.
«ВОНА МОЖЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ СЕКСУАЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ»
Найбільшим страхом Бетані була депортація дітей до Росії, оскільки там з ними могли зробити що завгодно.
ДІвчина Юля
«Якщо вона (Юля, — ред.) опиниться під контролем Росії, то може стати жертвою сексуальної торгівлі. Там з молодою дівчиною можуть трапитися будь-які інші речі. Особливо в її ситуації. Тому що ми знаємо статистику з торгівлі сиротами», — досі від згадок про ті події у Бетані починає тремтіти голос.
Окрім того, не тішили і новини від агенції з усиновлення, яке увесь цей час передавало Бетані інформацію про Юлю та про можливі варіанти її порятунку.
«Десь через тиждень вони сказали нам, що діти знову вийшли на зв’язок. Але річ у тім, що дітей перевезли в Росію, і тепер вони не впевнені, що з цього моменту зможуть чимось нам допомогти», — каже Бетані.
Згодом стало відомо, що у Росії дітей поселили у дитячому таборі «Жемчужина России» в Анапі. Там діти пробули менш як місяць — вони домовилися між собою не спілкуватися із місцевими вихователями та вчитися окремо.
«МЕНІ ТУТ ВСЕ ПОДОБАЄТЬСЯ»
Менш як за місяць директорці разом із усіма дітьми вдається виїхати з Росії до Грузії. З безпекових причин журналісти «Слідства.Інфо» не розголошують маршрут, яким рухалися діти.
«На початку листопада мені подзвонили десь о 5:30 ранку. Сказали, що діти безпечно вибралися звідти! (з Росії, — ред.) І надіслали мені відео, як вони йдуть до притулку. Я заплакала… Від радості та полегшення, що діти в безпеці. Не тільки моя дочка, а вони всі. Я вирішила летіти до них», — пригадує Бетані.
Врятовані українські діти в Грузії
Після 9 місяців невідомості, понад місяця бюрократії і 36 годин дороги з американського штату Вайомінг Бетані приїхала у Грузію, щоб зустрітися з донькою Юлею та забрати її до нового дому.
Перша зустріч Бетані та Юлі
Зараз дівчина вже зі своєю новою родиною в США. Тепер у неї є брати і сестри, з якими Юля проводить вільний час, грає у футбол і подорожує. Родина вже встигла вибратися у спільний похід до водограю.
-
- Юля зустрілася з новою родиною
-
- Юля з названою мамою
-
- Юля з названою мамою
Також дівчина вчиться у новій школі та потроху опановує англійську.
«Мені тут все подобається. У школі складно, бо все англійською. Малювання тільки не англійською», — з усмішкою каже Юля.
Юля і названа мама Бетані
Юлі та ще 14-ом дітям з Новопетрівської спеціалізованої школи пощастило виїхати з Росії, бо за них боролися. Ще ж понад 19 тисяч українських дітей досі залишаються там. Їх всиновлюють у російські сімʼї, вчать історії Росії та їм примусово видають російські паспорти.
