Відновлення подачі води до Криму, вочевидь, було однією з найголовніших цілей росіян, коли вони розпочали повномасштабне вторгнення в Україну. У перші ж дні війни окупанти підірвали та пошкодили декілька дамб на Північнокримському каналі, і вода з Каховського водосховища потекла до окупованого Криму. Росіяни вже вкрали в України води на мільярди гривень. А Крим, звідки росіяни регулярно обстрілюють мирні українські міста, безкоштовно користується нашою водою.
«Слідство.Інфо» з’ясувало, що попри звернення до СБУ напередодні вторгнення, охорона Північнокримського каналу не була посилена. Також журналісти ідентифікували російських військових, які керували підривом дамб і відновленням подачі води до Криму.
ОКУПУВАЛИ БЕЗ ПЕРЕШКОД
Каховська ГЕС та головне управління Північнокримського каналу розташовані у сусідніх містах — Новій Каховці та Таврійську, приблизно за 70-80 кілометрів від Херсону. Росіяни захопили їх вранці 24 лютого, коли почали наступ з окупованого Криму. На танках вони в’їхали на територію підприємств та заблокували роботу працівників. Окупацією двох споруд займалися військовослужбовці 11-ї окремої гвардійської бригади Північного округу, якою керував Дмітрій Марков.
Вибухи у місті, як розповідає мер Нової Каховки Володимир Коваленко, мешканці почули десь о 5-й годині ранку. Влада зібралася на термінову нараду, на якій з’ясувалося, що рота територіальної оборони є, однак вся зброя — у Херсоні. Люди сподівалися на кілька ліній оборони та бої в районі Перекопського перешийка, за 50 кілометрів від міста. Це дозволило б оборонятися принаймні кілька місяців, пояснює Коваленко. Але цього не сталося. Приблизно об 11-й годині ранку ГЕС і канал вже були захоплені.
«Росіяни вільно, без супроводу, туди зайшли. Ми всі думали, що на перешийку йдуть бої. Однак вранці мені зателефонували фермери і сказали, що окупанти вже пройшли Стару Каховку, а це 15 хвилин до Каховської ГЕС. Цього ніхто не очікував. Таврійськ вони не чіпали, його просто проскочили. І навіть у Нову Каховку в перший день не зайшли. У них було дві цілі — ГЕС та канал. Вони так швидко їх зайняли, що я глибоко сумніваюся, що там взагалі була організована охорона», — розповів Коваленко.
Чиновники з профільної агенції підтвердили «Слідству.Інфо», що попри неодноразові звернення, охорона Північнокримського каналу напередодні вторгнення посилена не була.
ХТО ПІДІРВАВ КАНАЛ
Днями українські правоохоронці повідомили, що встановили, хто саме та як керував процесом підриву Північнокримського каналу. За їхніми даними, контролював захопленням Каховської ГЕС і Північнокримського каналу російський генерал-майор Міхаіл Ясніков. Інший військовий Дмітрій Марков виконував його накази та командував підпорядкованими йому солдатами 11-ї інженерної бригади, які підірвали канал у декількох місцях і замінували міст через ГЕС.
«Слідство.Інфо» дослідило цих військових і зібрало наявну про них інформацію. Обидвоє військових — зовсім непублічні. Усі їхні соцмережі вже закриті або підчищені, але про них багато пишуть пропагандистські ЗМІ.
Міхаілу Яснікову 47 років, він родом із міста Ковров Володимирської області. Закінчив Військову академію тилу та транспорту у Санкт-Петербурзі. Прописаний у місті Хабаровськ. Має дружину Тетяну, у дівоцтві Малюгіну та двох доньок — Олександру та Марію. З нерухомості, за даними «Трансперенсі Інтернешнл — Росія», у 2019 році родина володіла чотирма квартирами, земельною ділянкою, гаражем і машиною. За тиждень до повномасштабної війни з Україною указом президента РФ Владіміра Путіна Ясніков отримав звання генерал-майора.
Публічно для пропагандистських ЗМІ Ясніков коментував подачу води у Крим, доставку полонених українських прикордонників з острова Зміїний та відправку туди російської важкої зброї. У відправці зброї на Зміїний він начебто й сам брав участь, «героїчно доправивши на острів зенітні комплекси «Панцир» та «Тор-М2», коли інші відмовилися виконувати небезпечне завдання». Техніка мала забезпечувати протиповітряну оборону росіян на Зміїному, але на початку липня українські військові її знищили.
Інший підозрюваний, Дмітрій Марков, уродженець села Сорокине (колишній Краснодон) Луганської області. Прописаний у місті Каменськ-Шахтинський Ростовської області. Закінчив фортифікаційний факультет Вищого училища інженерних військ імені Жданова у Калінінграді. Воював в Інгушетії, Абхазії та Чечні. Мав «відрядження» у Сирію, де брав участь у штурмі підземних споруд і комунікацій, а також встановлював «мінні поля». Наразі очолює 11-у окрему гвардійську інженерну бригаду Південного військового округу РФ.
24 лютого бригадою Маркова, як зазначають російські ЗМІ, «було підірвано та зруйновано заварені та заблоковані шлюзи гідровузла, що забезпечило потік води Північнокримським каналом». «Фактично кримчани зобов’язані Маркову поверненням вод Дніпра на півострів», — додають пропагандисти.
Наразі в інтернеті з’являються однотипні дописи про те, що попри обіцянку Владіміра Путіна у березні цього року нагородити Маркова «Орденом мужності» за захоплення Північнокримського каналу та подачу води у Крим, російський окупант нагороду так і не побачив. Пропагандистські медіа пишуть, що «майже шість місяців безперервних боїв закінчилися для Маркова тим, що з ним зараз не продовжують контракт і намагаються звільнити у запас».
ОХОРОНУ НЕ ПОСИЛИЛИ
З 24 по 28 лютого Ясніков і Марков підірвали шлюзи та дамби на 78-му та 91-му кілометрах Північнокримського каналу, а також пошкодили секторні затвори на 107-му кілометрі. Після цього вода з Каховського водосховища потекла до окупованого Криму.
За словами директора Інституту водних проблем та меліорації НАН України Михайла Яцюка, Північнокримський канал є найбільшим каналом в Європі, довжиною у понад 400 кілометрів. За допомогою дамб та насосних станцій вода з Дніпра перекидається у Крим та Херсонську область. Наразі він працює у режимі наповнення водосховищ півострова і росіяни максимально використовують його, щоб забезпечити усі потреби Криму у воді. Процесом керують спеціалісти з півострова.
«Вода дійшла до Криму і всі розподільчі канали та насосні станції працюють, щоб накачувати туди воду. Вода йде безкоштовно. Через це Україна недоотримує податки та водні ресурси для інших цілей. Також неконтрольоване використання води має негативні екологічні наслідки, які вже є та будуть у майбутньому», — зазначив Яцюк.
За даними Державної екоінспекції, росіяни вкрали води на мільярди гривень. Кожного дня несанкціонована подача води у Крим коштує країні понад 32 млн гривень. А збитки від пошкоджень каналу внаслідок підривів сягнули 134 мільйонів гривень.
Що наразі відбувається на каналі — невідомо. За словами заступника директора Державного агентства водних ресурсів Ігоря Гопчака, українські спеціалісти на об’єкт не допускаються.
«Наших працівників туди не пускають: ні подивитись рівень води, ні до зруйнованих споруд. Тому ми не знаємо, що там робиться. Ніхто не хоче ризикувати життям, ніхто не хоче бути розстріляним, тому з працівників ніхто туди не рветься», — додав Гопчак.
На питання «Слідства.Інфо», чи була посилена охорона на об’єкті перед повномасштабним вторгненням РФ, Гопчак зазначив, що кількість охоронців збільшена не була, хоча керівництво зверталося щодо цього до правоохоронців.
«Управління неодноразово зверталося до СБУ з питанням посилення охорони гідротехнічних об’єктів каналу — головної споруди, дамби на 107-му каналі. Перед самим початком війни було посилено охорону Каховської ГЕС і все. Супротиву фактично не було ніде, але це питання, мабуть, не до нас. На сьогодні немає загиблих працівників, але процес деокупації триває і як буде далі — невідомо», — додав чиновник.
Нагадаємо, до 2014-го року Північнокримський канал забезпечував 85% потреб Криму у прісній воді. У березні 2014-го року, коли росіяни окупували Крим, Україна перекрила подачу води зі свого боку та збудувала декілька дамб. Припинення постачання прісної води завдало суттєвих збитків окупованому півострову, особливо сільському господарству.
Читайте також: Зрадники України: хто з кримчан воює на боці Росії
Цей матеріал створено командою «Слідства.Інфо» у рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю «Слідства.Інфо» i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війти та миру.