У грудні одну з найстаріших та найефективніших бригад ЗСУ – 93-ту ОМБр «Холодний Яр» – покинув Павло Паліса. Він перейшов працювати в Офіс Президента. А бригаду очолив його заступник Шаміль Крутков. Підполковнику Круткову — 27 років. І він є наймолодшим комбригом в історії Збройних сил. Його «холодноярці» зараз стримують росіян на двох найскладніших напрямках наступу: під Покровськом та в Часовому Яру біля Бахмута.
«Слідство.Інфо» зустрілось із Шамілем Крутковим на Донеччині та поспілкувалося з підполковником про те, якою є війна зараз, чому забезпечення від Міноборони недостатнє для ефективної оборони, чи потрібно тримати посадку до останнього діловода, чи готовий він нести кримінальну відповідальність за свої накази та чи буде дотримуватись перемир’я з Росією.
«ПРОТИВНИК ТЕЖ МАЄ ВЛАСТИВІСТЬ ЗАКІНЧУВАТИСЬ»
Що зараз відбувається під Покровськом?
Піхота противника також має властивість закінчуватись, якщо її вбивати. У нас підрозділ, який залучався до виконання бойових завдань, — по 10-20 за день (російських військових, — ред.) вбивав, максимум під 50 за день. Для невеличкого підрозділу — це хороший результат. Тому противник зупиняється.
Тут як вони (росіяни, — ред.) діють: бігають по 15-20, потім 10, потім по 5 людей. Мотоцикли, автомобільна техніка, обрізані «дев’ятки». Потім отримують поповнення, їде по 10 одиниць техніки, потім по 2-3, потім піхота.
Шаміль Крутков
Як під Покровськом вдалось стримати російський наступ?
За рахунок чіткої побудови системи органів управління, які виконують там завдання. У тому числі й тому, що почали нарешті давати кошти бригадам на закупівлю БПЛА — невелику суму, її не вистачає для закриття повної потреби. Але, враховуючи, що її не давали майже взагалі, то воно повпливало. БПЛА зараз — це основний елемент бойового порядку.
Відео, де за добу знищують по 100 росіян, можна взяти з Покровського напрямку в кожному підрозділі, який там виконує бойові завдання. Це підтверджені верифіковані дані. Зараз можна подивитись по є-балам (електронна система нарахування балів у ЗСУ за знищену техніку та особовий склад противника, — ред.), скільки і хто вбиває. І це за рахунок безпілотних систем.
Коли почали будувати бойовий порядок з безпілотних систем (бо вони банально почали просто з’являтися), тоді почався кращий результат.
Чи доносить Павло Паліса — заступник голови Офісу Президента, а до грудня — командир 93 ОМБр — інформацію про стан справ?
Передача бойового прапора Павлом Палісою Шамілю Круткову
Так, я бачу тільки позитив у тому, оскільки знаючи Павла Сергійовича (Палісу, — ред.), він буде доповідати лише об’єктивну інформацію про реальний стан справ. Дали кошти, з’явились дрони і в нас припинилась (втрата, — ред.) трьох сіл за день.
Чи правда, що в Офісі Президента проходять зустрічі, на яких присутній голова Офісу Андрій Єрмак та Павло Паліса?
У нас така зустріч була зовсім недавно, там були і представники Міноборони.
Чи було таке, що команди від Офісу Президента — одні, а від Генштабу — інші?
Воно не так працює. ОП не керує підрозділами в ході виконання бойових завдань. Мною керує командир ОТУ (Оперативно-тактичне угруповання, — ред.). І на нарадах також присутній мій начальник, який мною керує під час виконання бойових дій.
Тобто ви там говорите про те, чого не вистачає, а не як вести бойові дії?
Більше про те, чого не вистачає для виконання бойового завдання.
«НЕ ТРЕБА ТРИМАТИ ЛІСОСМУГУ ДО ОСТАННЬОГО ДІЛОВОДА ШТАБУ»
Михайло Драпатий (командувач Сухопутних військ, котрий зараз також керує обороною на Харківщині та Донеччині, очолюючи найбільше Оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця», — прим.) став керівником ОСУВ «Хортиця». Чи вплинуло це на стабілізацію ситуації під Покровськом?
У тому числі. З основного: немає, умовно кажучи, криків «тримайтесь до останнього, хлопці». І це дуже правильно. Це дає вибудувати на новому рубежі більш вигідну стійку оборону. І там є чітке розуміння про способи застосування БПЛА, як воно працює і для чого воно треба, що являється на сьогодні одним з елементів бойового порядку. Мій начальник зараз не говорить: «Стійте до останнього діловода штабу».
Ви можете підтримати нашу роботу і підписатися на щомісячний донат на Монобазі!
Ну, я говорю за свій напрямок, не за інші. За інші я не знаю. Розпорядження про утримання лісосмуги — це не примха, моя чи командира ОСУВ. Вона автоматично іде з Генштабу, незалежно від того, чи це можливо, чи за ту лісосмугу вже вмерло 150 противників і немає сенсу її тримати. Автоматично — втратив лісосмугу — БРка (бойове розпорядження, — ред.) на відновлення, і все. А потім бригада пише: може виконати наказ, чи не може в такий строк і все. Якщо мені приходить якась задача, яку я не можу виконати, то я відповідні документи подаю. У мене станом на зараз проблем немає.
Ви сказали, що не стоїте там до останнього діловода. Як на практиці це працює?
Знаєте, діловод — це як якийсь прикол вже. Зараз сидить десь діловод у бригаді й думає: «блін»!
Ми на Покровському напрямку втрачали деякі позиції й тут (на Бахмутському напрямку, де воює частина 93-ї бригади, — ред.) теж. Але ефективність підрозділу має визначатися співвідношенням втрат наших і противника. Ми за січень-лютий втратили на всіх напрямках, де ведемо бойові дії, 1,5 лісосмуги, 6 будівель, 1 школу. Але знищили 680 противників, десь 500 поранених, 150 автомобілів, 20 танків, до 20-30 БМП (бойова машина піхоти, — ред.), мінометів та ракетних установок — велика кількість насправді. 1300 піхотинців російських за 1,5 лісосмуги й 6 будівель — нормальний розмін?
І війна має на цьому будуватись, на мою думку. Але разом з тим є позиції, які потребують постійного утримання. За рахунок свого якісного розміщення, фортифікаційного обладнання.
Це висоти?
Не скажу, що висоти. Сучасна війна не передбачає жорстку необхідність утримання саме висоти, як там було раніше «Висота — 228 метри. До останнього». Бо висота, уявляєте, позиція на висоті, ця позиція ловить всі FPV-дрони світу!
Там радіогоризонт просто чудовий і там отак FPV-дрони один за одним залітає. Усі помирають. І там: «Усе, тримати висоту, хлопці». Так не працює.
Має бути битва не за висоти, а за радіогоризонт – це дуже важливо.
«СТАРАЄМОСЬ ВИЙТИ НА СПІВВІДНОШЕННЯ 1 ДО 20»
Ви казали про є-бали (електронна система нарахування балів підрозділам за знищену техніку та особовий склад противника, — прим.), підтримуєте цю ідею?
Взагалі чудова ідея, яку треба було робити ще раніше. По-перше, — це дуже цікаво насправді. По-друге, — це формує певний дійсний реальний стан справ. Там досить сувора верифікація, але це будує певну здорову конкуренцію. Наприклад, сусідня бригада – конкуруємо, хто більше знищив противника виключно підтвердженими даними.
Один з блогерів однієї з бригад писав, що «противника на Покровському напрямку шукаємо… шукаємо, кого вбити, бо вже немає». У нас таке, до речі, теж бувало.
Ми зараз стараємось вийти на співвідношення 1 до 20. У лютому в нас було 1 до 16, здається.
Це рекорд?
Та ні. Є підрозділи, в яких у рази більше, але в них і противника більше.
Ви є прихильником такої безпіхотної війни?
Так. Війна майбутнього повністю виключить масштабні прориви. Це просто стане неможливо, колони БМП по 150 одиниць. Технології до цього ведуть, в майбутньому це буде неможливим сценарієм. І я є прихильником не те, що безпіхотної війни, а війни, коли до піхотинця не доходить, і він не вступає в стрілецький бій. В ідеалі фронт мав би виглядати так на всіх ділянках, це було б дуже круто.
Зараз в багатьох підрозділах нарікають, що піхота не стріляє. Чи так це насправді?
Я можу відзначити тільки за своїх піхотинців. Героїзм піхотинців насправді просто божевільний. Піхота — це просто титани. В нас люди ведуть стрілецький бій. На Бахмутському напрямку 4 дні тому 2 противники знищені в стрілецькому бою. У нас, в принципі, здебільшого хлопці стріляють, якщо чесно. Це пов’язано з заходами підготовки, в першу чергу. До тих умов, у яких вони будуть виконувати завдання. І щоб вони вірили командиру роти, а для цього рота має безпосередньо усім забезпечувати під час ведення бойових дій.
Якщо військові навчені та вірять командиру роти, то вони будуть воювати, навіть якщо на максимальній дизморалі.
«НЕ ЗНАЮ, ХТО ПРИДУМАВ ЦІ ВСІ ПРИКОЛИ ПРО КОРДОНИ 1991 РОКУ»
Чи прибуває до вас достатньо поповнення, чи це, як і у всіх бригадах?
Як у всіх. У всіх проблема: особовий склад — нестача. Тому і треба робити все, щоб максимально берегти людей. Багато засобів, способів технічних для цього насправді є.
Варто до поповнення особового складу підходити своєчасніше. Дають людей, коли вже все. Критично нікого… людей нема, тоді дають. А їх треба підготувати нормально, якби їх дали своєчасніше…
Я скажу так: 5 навчених і підготовлених піхотинців — краще 40 ненавчених. Я в цьому переконаний.
У нас людей не вистачає, я не кажу, що «у нас людей купа, зараз ми всіх переможемо». І якщо говорити про перемогу, як про кордони 1991 року, то я з самого початку війни говорив, що це неможливий сценарій. Не знаю, хто придумав ці всі приколи про кордони 91-го. «Ванька-встанька»? Не знаю…
Значить, у теорії мобілізація має бути масовішою для того, аби можна було дати в підрозділи вчасно достатню кількість людей, а ви їх навчили?
Так. Навчання допомагає берегти життя людей. Якби до мобілізації ще у 2022 році підійшли так званим добровільно-примусовим способом. І коли, як зараз називають там “бусифіковані” чи як, вони потрапили б у стрій з мотивованими хлопцями, то була б зовсім інша картина. А так виходить, що всі хотіли бути хорошим для всіх: війна десь там, от ви патріоти — воюйте, виборюйте. А, виходить, що патріотів недостатньо, щоб зупинити російську армію. Російська армія набагато більша. З самого початку треба було робити добровільно-примусову мобілізацію.
На превеликий жаль, я твердо переконаний, що ми будемо мобілізовувати з 18 років. На жаль, це ті реалії, з якими нам, можливо, доведеться зіткнутися.
Але, швидше за все, як показує практика, ми почнемо їх мобілізовувати тоді, коли вже треба було зробити це ще на вчора.
«ВІДСТУПИВ — ПОСАДИТИ. ЦЕ Ж СМІШНО»
Кримінальні справи проти командувача ОТУ «Харків» та інших командирів за відступ з позицій впливають на вас, як на командира, і на ваші рішення? (екскомандувача Оперативно-тактичного угруповання військ «Харків» генерала Юрія Галушкіна затримали у межах розслідування про провал оборони на Харківщині. У справі також фігурують екскомандир 125-ї бригади Артур Горбенко та екскомандир 415-го окремого стрілецького батальйону 23-ї бригади Ілля Лапін. Правоохоронці підозрюють їх у недбалості, що призвела до захоплення частини території Харківської області на початку травня 2024 року, — ред.)
Я не скажу, що на мене це якось впливає. Я чудово знайомий з питаннями кримінальної відповідальності за невиконання розпоряджень. І на мою думку, для того, щоб давати об’єктивну оцінку, треба, щоб були так звані військові суди, де сидять військові професіонали, які можуть дійсно об’єктивно оцінити стан справ, а не – посадив: «все, ти сиди, тому що ви там відступили».
Читав коментар, як там відбувалась справа саме в тих офіцерів, яких зараз засуджують — командира бригади 125-ї говорив, що в нього було 4 міномети на велику смугу… Хтось же перевіряє ті бойові порядки? Купа донесень придумано, наказових, методичних документів про те, як має будуватись оборона. Як чотирма мінометами можна утримувати смугу 8 кілометрів? Як вони мали будувати оборону? Добре, немає мінометів, скільки безпілотних апаратів дали пану командиру бригади для утримання цієї смуги, скільки дали FPV-дронів, скільки дали мін, кількість поповнення особового складу. У цьому мають розбиратися військові. А посадили цивільних суддів – «Відступив? Посадити». Це ж смішно, це не конструктивний підхід. Якщо будуть військові суди, якщо буде зрозуміло, що все було, а вони нічого не зробили, – це інше питання.
Шаміль Крутков
Ми ж знаємо, що не було. І знаємо, що ті підрозділи, у яких є БПЛА і великі результати щодо ураження противника — це, в основному, з ініціативи самої роти, батальйону, бригади.
Абсолютно, абсолютно. ЗСУ взагалі вижили завдяки ініціативним людям у ЗСУ. Честь їм і хвала — саме ініціативним людям. Бо в нас велика проблема в армії була. Як це — ініціатива… карає? Ініціатива карає ініціатора. Армія вибиває слово «карає» і проситься інше слово. Честь і хвала ініціативним людям. Завдяки їм Україна вистояла.
Як на вас впливають ці міжнародні перемовини та ідея США про 30 днів перемир’я? Чи воно взагалі можливе?
Ми служимо в армії. Якщо нам прийде розпорядження припинити на 30 днів вогонь, то ми ж не можемо його не виконувати. Але якщо буде загроза життю і здоров’ю військовослужбовців, то безумовно, противник буде знищуватись. Якщо там противник буде десь накопичуватись… Я не знаю, як сьогодні це практично реалізувати, маю на увазі – перемир’я. Єдине, як можна, — це якесь розведення військ. Але і це не приведе до повного перемир’я. Я впевнений, що війна назавжди, або на дуже довготривалий час. На жаль.
Читайте також: «На складі два мавіки. Що робило Міноборони — я не знаю»: до грудня на Покровському напрямку не вистачало дронів для оборони
